Суд: Самарський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 24 лютого 2026 р.
Справа: №206/390/26
Суддя: Гаркуша В. В.
Справа № 206/390/26
Провадження № 3/206/221/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року м. Дніпро
суддя Самарського районного суду міста Дніпра Гаркуша В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи інші, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 545901 від 20.12.2025 року, 20.12.2025 о 10 год. 19 хв. в м. Дніпро, вул. Роторна, 2, особа ОСОБА_1 керував авто Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. У встановленому законом порядку ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор 473883. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує тз, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк, чи ін.. сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР 1№ 545901 від 20.12.2025 транспортний засіб Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 .
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, 25.02.2026 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його присутності, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП визнав (а.с. 11)
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:
суддею досліджено наступні документи:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 545901 від 20.12.2025 (а.с. 4);
- направлення на медичне обстеження (а.с. 5);
- рапорт (а.с. 6);
- картка обліку адміністративного правопорушеня (а.с. 7)
- СD-диск з відеозаписом фіксації правопорушення (а.с. 8)
ІV. Оцінка суду:
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14(із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 545901 від 20.12.2025 вбачається, що дії ОСОБА_1 щодо керування останнім 20.12.2025 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння повторно протягом року, Управлінням патрульної поліції кваліфіковані за ознаками ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 2 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У цьому випадку, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 545901 від 20.12.2025 (а.с. 4); направленням на медичне обстеження (а.с. 5); рапортом (а.с. 6); карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с. 7), відповідно до якої ОСОБА_1 Самарським районним судом міста Дніпра притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП. З реєстру судових рішень вбачається, що у вказаному рішенні на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років, рішення вступило в законну силу 17.06.2025; СD-диском з відеозаписом фіксації правопорушення (а.с. 8).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, повторно протягом року.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує те, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази про належність транспортного засобу на праві власності особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд не має підстав для застосування такого виду стягнення, як оплатне вилучення транспортного засобу.
Таким чином, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється судом з урахуванням положень ст.294, ч. 2 ст.317-1 КУпАП.
Враховуючи, що постановою Самарського районного суду міста Дніпра від 05.06.2025 у справі № 206/2444/25, яка набрала законної сили 17.06.2025, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУПАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді 5 років позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне приєднати до стягнення за цією постановою невідбуту частину стягнення за постановою від 05.06.2025, яка складає 4 роки 3 місяці 22 дні.
Вирішуючи питання про накладення додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя виходить з наступного.
Відповідно до змісту ст. 28 КУпАП та системного аналізу положень ч. 2 ст. 130 КУпАП, оплатне вилучення транспортного засобу може бути застосовано лише у разі, якщо такий засіб перебуває у приватній власності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Цей принцип узгоджується з положеннями ст. 41 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а конфіскація чи вилучення майна може бути застосоване виключно до власника такого майна за вчинення правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 545901 (а.с. 4) та наявних у справі відомостей з бази даних (а.с. 7), ОСОБА_1 керував автомобілем Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 (або інша особа згідно з техпаспортом).
Враховуючи, що ОСОБА_1 не є власником вказаного автомобіля, а правових підстав для оплатного вилучення майна, що належить третій особі (яка не є учасником даного провадження), закон не передбачає, суддя приходить до висновку про неможливість застосування вказаного виду додаткового стягнення.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд –
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
До призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки, відповідно до ст. 30 КУпАП, приєднати невідбуту частину такого стягнення, призначеного постановою Самарського районного суду міста Дніпра від 05.06.2025 у справі № 206/2444/25, призначивши остаточне стягнення 7 років 3 місяці 22 дні позбавлення права керування транспортними засобами.
Рахунок для оплати штрафу: (Отримувач коштів ГУК у Дніпропетровській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету – Адмін. Штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 у дохід держави грошові кошти в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рахунок для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Сам.р./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA408999980313181206000004634, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Гаркуша
Оригінал: reyestr.court.gov.ua