Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №754/2105/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/768/26

Справа №754/2105/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Тарасенко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої у АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД №742748 від 01 лютого 2026 року, серії ВАД № 742747 від 01 лютого 2026 року, ОСОБА_1 31 січня 2026 року приблизно о 09 год. 00 хв. за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно малолітніх дітей: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме голосно кричала, висловлювалась брутальною лайкою, кидалась в бійку до чоловіка ОСОБА_4 , внаслідок чого діти перелякались та були істерики, кричали про допомогу, зловживає наркотичними речовинами що сама підтвердила, в момент вживання не доглядає за дітьми, чим завдала шкоди психологічному здоров`ю малолітнього сина, чим порушила пункт 2 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала та зазначила, що у неї з чоловіком вдома відбувся сімейний конфлікт, під час якого жодного фізичного та психологічного насильства вона не застосовувала до дітей, натомість на чоловіка також було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п.п. 2, 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Суд зауважує, що під поняттям "домашнє насильство" розуміється певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації. При цьому «домашнє насильство» - це не будь-яке насильство, що трапляється між членами сім`ї.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Оцінюючи фактичні дані, які наявні в матеріалах справи, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Жодних доказів вчинення домашнього насильства стосовно малолітніх дітей матеріали справи не містять. В матеріалах справи відсутні пояснення свідків/очевидців, дані фото та/або відеофіксації події.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя