Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №753/599/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/599/26

провадження № 3/753/910/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу, ОСОБА_1 , 01.01.2026 року о 22 годині 45 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно свого колишнього чоловіка- гр. ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала, погрожувала відібрати дітей, вимагала грошові кошти, чим своїми діями завдала психологічного болю, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 01.01.2026 дозволила її колишньому чоловіку ОСОБА_2 , разом із його батьками, прийти та відсвяткувати Новий рік, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 , враховуючи, що вони мають трьох спільних дітей. Приблизно о 22 год. 45 хв. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпочалася сварка, яка супроводжувалась словесними образами в бік ОСОБА_1 , а потім ОСОБА_2 на очах у дітей розбив склянку об меблі. ОСОБА_1 , розуміючи, що не може заспокоїти колишнього чоловіка, злякалася та викликала поліцію. Вказану подіяю було зафіксовано та представниками поліції виписано ОСОБА_2 терміновий заборонний припис, яким заборонено на добу наближатися та спілкуватися із ОСОБА_1 . Разом із тим, вказаний терміновий заборонний припис був порушений ОСОБА_2 та 03.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Дарницького УП ГУНП із відповідною заявою. Також зазначила, що на розгляді в Дарницькому районному суді м. Києва перебуває справа №753/464/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , однак рішення ще не прийнято. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів вчинення нею психологічного чи економічного насильства по відношенню до ОСОБА_2 . Заява про вчинення домашнього насильства була подана ОСОБА_2 02.01.2026, тобто після виклику поліції та фіксації домашнього насильства щодо ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 суду пояснив, що ОСОБА_1 вчиняє щодо нього психологічний та економічний тиск, що виражається у постійних образах під час спілкування, маніпулюванні спільними дітьми, зокрема перешкоджає спілкуванню та погрожує відібранням дітей, в той час як ОСОБА_2 належним чином виконує свої батьківські обов`язки, в тому числі щодо грошового забезпечення дітей. Також ОСОБА_1 систематично безпідставно викликає поліцію з підстав нібито вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства. Зазначені обставини негативно впливають на емоційний стан ОСОБА_2 , призводять до постійного психологічного напруження та тривоги, а тому він вирішив звернутися із заявою до поліції.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не передбачено.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дані про свідків події.

Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

Статтею 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно ст. 256 КУпАП, - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема суть адміністративного правопорушення.

Разом з тим, пояснення допитаних у судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїй сукупності характеризують подію, що відбулася 01.01.2026 року між колишнім подружжям, як подію, що відбулася внаслідок вирішення ними соціально-побутових питань.

При цьому, суд не вважає, що дії ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 у даному випадку містять ознаки домашнього насильства, зокрема врахувавши і те, що під час допиту ОСОБА_2 в судовому засіданні не було здобуто доказів, що дії ОСОБА_1 призвели до наслідків такого насильства, а саме призвели до психологічного болю, викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та враховуючи положення ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ч. 1 ст. 173-1, п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя: