Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №369/1363/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 369/1363/25

Номер провадження 2/725/2714/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2026 року

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову вказував, що перебував у із відповідачкою у шлюбу, під час якого у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із матір`ю.

В подальшому, на підставі судового наказу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2021 року , до повноліття дитини.

Разом з тим, на даний час на його утриманні перебуває ще двоє малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які народилися в іншому шлюбі та проживають разом із ним.

Посилаючись на вказане, просив на підставі ст. 192 СК України змінити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2021 року, з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання цим судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Не погоджуючись із поданим позовом, відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позов, в якому просила в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження погіршення його матеріального стану, яке б могло виправдати зменшення розміру стягнення аліментів на утримання дочки. Крім того вказала, що зменшення розміру аліментів поставить її дочку у нерівні умови з іншими дітьми позивача, що суперечить ст. 141 СК України.

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якій вказав що підставою для зменшення аліментів є зміна його сімейного стану, оскільки у нього на утриманні окрім дочки перебувають ще двоє малолітніх дітей до трьох років, які потребують постійних витрат на харчування, одяг, засоби гігієни, медичне обслуговування та відвідування розвиваючих курсів, а також дружина, яка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дітьми, що додатково обмежує сукупний сімейних дохід. Також вказав, що він окрім сплати аліментів, регулярно надає дочці додаткові кошти на кишенькові витрати та придбає необхідні речі на її прохання, а також фінансує її перебування та проживання у літній період разом із ним.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2025 року матеріали позовної заяви направлені за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22 липня 2025 року матеріали позовної заяви направлені за підсудністю до Чернівецького районного суду міста Чернівців.

Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 3 вересня 2025 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання на 29 вересня 2025 року.

Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 10 листопада 2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, а також просив врахувати викладені ним у позові та інших клопотаннях доводи.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності та просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина першастатті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Зокрема, ч. 3 ст.12та ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи убачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано.

Під час шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини Серії НОМЕР_1 .Батьками неповнолітньої ОСОБА_3 вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ( а.с. 5).

На підставі судового наказу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2021 року, до повноліття дитини (а.с. 9-11).

На даний час неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом із відповідачкою ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщені особи, у АДРЕСА_1 (а.с.26) та перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як одержувачі допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, розмір якої становить 5000 грн., що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20 лютого 2026 року .

При цьому, відповідачка офіційно не працевлаштована, оскільки з 30 жовтня 2022 року та по теперішній час перебуває у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін до закінчення військового стану, що підтверджується довідкою Костянтинівської міської ради від 17 жовтня 2025 року № 22 ( а.с. 59).

Зокрема, звертаючись до суду із вищевказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що у нього змінився сімейний стан, оскільки на даний час на його утриманні окрім дочки ОСОБА_3 , також перебувають двоє малолітніх дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які народилися у другому шлюбі та проживають разом із ним, а також дружина яка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дітьми, й відповідно усі витрати на утримання сім`ї несе він самостійно, що унеможливлює сплату аліментів у визначеному судом розмірі на дитину від першого шлюбу,а тому посилаючись на зміни у його сімейному стані на підставі ст. 192 СК України просив зменшити розмір аліментів, які стягують з нього на підставі рішення суду з частки доходу до 1/6 частки щомісячно і до досягнення дочкою повноліття.

Так, у частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтями 150,180 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При цьому, ч. 3 ст. 181 СК Українивизначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

При цьому, положення вказаної статті містять перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Ними є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Отже, аналіз вищевказаної норми права дає підґрунтя для висновку, що підставами зміни розміру аліментів можу бути як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

Крім того, у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Так, у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі №565/2071/19, від 28 травня 2021 року в справі №715/2073/20 викладений правовий висновок щодо застосуванняст.192 СК України: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану».

Аналогічне вказано й у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 466/4009/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 664/252/19-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 691/1497/18.

Таким чином, в аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Крім того, суд також звертає увагу, що під час розгляду позову про зменшення розміру аліментів суд не переглядає рішення, яким стягнуто аліменти, а лише з`ясовує наявність обставин, які дають підстави для зменшення розміру аліментів.

Так, частиною першоюстатті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вже було встановлено судом, на підставі судового наказу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2021 року, до повноліття дитини (а.с. 9-11).

Відповідно до ч.ч.4, 5 статі 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч.2 ст.182 СК України).

Також з матеріалів справи убачається, що у позивача ОСОБА_1 від іншого шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом із позивачем та перебувають на його утриманні ( а.с. 6-8, 49-50).

Крім того, на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 липня 2025 року в до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а також стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на її утримання в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 14 липня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 76-78).

Таким чином, на даний час позивач здійснює утримання трьох дітей, а також на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_7 , яка знаходиться в декретній відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

В свою чергу, з довідки про доходи за період з червня по грудень 2025 року убачається, що ОСОБА_1 працює судовим експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та його загальний доход за вищевказаний період становить 232101 грн. 11 коп. (а.с. 93-94).

При цьому, доказів про перебування у власності позивача рухомого чи нерухомого майна, а також існування інших джерел доходу, матеріали справи не містять. Наявність на праві власності у дружини позивача транспортного засобу не спростовує доводів позивача в частині зміни його сімейного та матеріального становища.

Зважаючи на особу платника аліментів, а також ураховуючи встановлені по справі фактичні обставини і докази щодо зміни сімейного стану позивача, суд вважає, що наявні підстави для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_2 з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

При цьому, ураховуючи визначений рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 жовтня 2025 року розмір аліментів на утриманні двох дітей від іншого шлюбу в розмірі 1/3 частини від усіх доходів позивача, зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 на утримання неповнолітньої доньки не буде суперечити нормам матеріального права, буде справедливим балансом щодо захисту прав усіх дітей ОСОБА_1 .

Також суд враховує, що нести відповідальність по утриманню дитини повинні обидва батьки.

Крім того, відповідно до ст.70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір аліментів, які стягуються з боржника, не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо зменшення розміру аліментів підлягають задоволенню.

За правиламист.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме, з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.180-184, 192 Сімейного кодексу України,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів, - задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 9 грудня 2021 року,з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання цим судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

З часу набрання даним рішенням законної сили припинити стягнення аліментів за судовим рішенням у справі № 233/5394/21.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.