Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №712/9206/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/9206/25

Провадження № 2/712/314/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

представника позивача Синенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та відповідача

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої пошкодженням її автомобіля.

В обґрунтування позову зазначила, що 26.03.2025 біля будинку АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 , діючи умисно, ключами пошкодив лакофарбове покриття автомобіля позивачки PEUGEOT RCZ (заднє ліве крило та ліві двері), про що було повідомлено поліцію. Позивачка послалась на те, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2025 у справі № 712/4903/25 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, при цьому в судовому засіданні він визнав вину.

Для визначення розміру шкоди позивачка замовила транспортно-товарознавчу експертизу, за висновком якої вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням зносу) становить 17 202,53 грн. Також вона понесла витрати на проведення експертизи в сумі 6 000 грн та сплату судового збору, які просить стягнути з відповідача.

Окрім цього, позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5 000 грн, посилаючись на душевні переживання, стрес і порушення звичного способу життя у зв`язку з умисним пошкодженням майна та подальшим захистом своїх прав.

Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на подання відзиву не скористався.

Рух справи в суді першої інстанції, процесуальні рішення, позиції сторін в судовому засіданні

Позовна заява ОСОБА_1 про відшкодування шкоди надійшла 07.07.2025 до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Судове засідання, призначене на 11.08.2025, відкладено через неявку відповідача; призначене на 30.09.2025 відкладено за клопотанням відповідача, яке він мотивував сімейними обставинами; призначене на 03.11.2025 – через неявку відповідача; призначене на 04.12.2025 – за клопотанням представника позивача, мотивоване необхідністю прийняття участі в іншому судовому засіданні з розгляду невідкладної справи, та відповідача, мотивоване перебуванням у відрядженні; призначене на 21.01.2026 – за клопотанням відповідача, якому надано час для ознайомлення з матеріалами позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи. Оцінивши подане клопотання та врахувавши, що неявка відповідача у судові засідання має неодноразовий характер, а наведені причини не підтверджені належними доказами та не можуть бути визнані поважними, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та ухвалив проводити 24.02.2026 судове засідання за відсутності відповідача.

Суд 24.02.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, оцінка суду

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2025 у справі № 712/4903/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн.

В апеляційному порядку зазначене рішення суду не оскаржувалося.

Як установлено судом у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 26.03.2025, близько 09 год 10 хв, у м. Черкаси на просп. Перемоги, 25, пошкодив автомобіль марки Peugeot д.н.з НОМЕР_1 , а саме лакофарбове покриття ключем.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнав.

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Аналіз змісту вказаної вище ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси дає підстави для висновку, що вказаним судовим рішенням у межах справи про адміністративне правопорушення було безпосередньо встановлено факт пошкодження відповідачем ОСОБА_2 автомобіля Peugeot д.н.з НОМЕР_1 , належного позивачу ОСОБА_1 .

Окрім зазначеного, судом досліджено наданий позивачем відеозапис, з якого вбачається, що чоловік підходить до припаркованого автомобіля марки Peugeot, після чого здійснює рухи рукою вздовж заднього лівого крила та лівих дверей транспортного засобу, що за своїм характером узгоджуються з обставинами, викладеними у позові щодо пошкодження лакофарбового покриття ключем. На відеозаписі можливо ідентифікувати зовнішні ознаки та обличчя цієї особи. Представник позивача зазначила, що позивач особисто знає відповідача та впізнала його на відеозаписі як ОСОБА_2 .

Також у судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що наглядно знайомий як із позивачем, так і з відповідачем. Зі свого балкона за адресою: АДРЕСА_2 , він бачив, як ОСОБА_2 підійшов до автомобіля Peugeot, що належить ОСОБА_1 , та ключем пошкодив його лакофарбове покриття. За словами свідка, він звернувся до відповідача із запитанням щодо причин таких дій, на що той відповів пропозицією спуститися донизу для розмови.

У зв`язку із цим, та, враховуючи положення ч. 1, 6 ст. 82 ЦПК України, суд вважає доведеним факт вчинення відповідачем ОСОБА_2 протиправних дій, що виразилися у дрібному хуліганстві, під час вчинення якого пошкоджено автомобіль Peugeot, належний ОСОБА_1 .

Оцінюючи доводи сторін та встановлені обставини справи, суд зазначає таке.

Щодо стягнення матеріальних збитків

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

Загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є: наявність шкоди; протиправність дій того, хто завдав шкоду; причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; вина, того, хто завдав шкоду.

Отже одним із обов`язкових елементів, для покладення майнової відповідальності на заподіювача шкоди є наявність його вини у завданні шкоди.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-ц зазначено, що ч. 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

У цій справі відповідач ОСОБА_2 не спростував наявність власної вини в заподіянні шкоди внаслідок пошкодження належного позивачу автомобіля, не подав належних та допустимих доказів на спростування факту її існування.

Згідно із положеннями ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Як установлено судом, протиправність дій відповідача та факт їх вчинення саме ОСОБА_2 підтверджуються ухвалою суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, відеозаписом події, а також показаннями свідка ОСОБА_4 . Отже, на переконання суду елементи складу делікту – протиправна поведінка та вина є доведеними.

Наявність та розмір шкоди підтверджуються висновком судового експерта № 35 від 01.05.2025, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням фізичного зносу складників становить 17 202,53 грн. Зазначений висновок складений уповноваженим експертом, містить обґрунтовані розрахунки, відповідає вимогам ст. 106 ЦПК України та не спростований відповідачем жодними належними та допустимими доказами.

Суд також враховує, що причинний зв`язок між діями відповідача та заподіяною шкодою є очевидним і підтверджується сукупністю досліджених доказів, оскільки пошкодження лакофарбового покриття автомобіля виникло безпосередньо внаслідок дій відповідача.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 17 202,53 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо відшкодування моральної шкоди

Завдання моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України).

Тлумачення ст. 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 279/1834/22).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, зокрема, щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанови Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20, від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20).

Враховуючи встановлені судом обставини та оцінюючи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що у даній справі наявні всі необхідні умови для виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди, а саме: протиправність поведінки відповідача, яка виразилася в умисному пошкодженні майна позивача; наявність вини відповідача, що підтверджується як ухвалою суду у справі про адміністративне правопорушення, так і дослідженими доказами у цій справі; причинний зв`язок між протиправними діями відповідача та негативними переживаннями позивача; а також сам факт заподіяння позивачу моральних страждань у зв`язку з пошкодженням її майна, необхідністю звернення до правоохоронних органів та суду для захисту свого порушеного права.

Суд враховує, що пошкодження автомобіля, який є об`єктом власності та використовується у повсякденному житті, об`єктивно спричинило для позивача душевні переживання, емоційне напруження та тимчасове порушення звичного способу життя, а також призвело до необхідності вжиття заходів, спрямованих на відновлення порушеного права.

Визначаючи розмір грошової компенсації моральної шкоди, суд виходить із характеру правопорушення, ступеня вини відповідача, глибини та тривалості моральних страждань, а також принципів розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного суд вважає заявлений розмір моральної шкоди у сумі 5 000,00 грн таким, що відповідає вимогам розумності та справедливості, є співмірним характеру правопорушення та наслідкам, яких зазнала позивачка, а тому підлягає стягненню на її користь з відповідача.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, серед інших, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час подання позовної заяви позивачкою відповідно до платіжної інструкції 0.04393351365.1 від 02.06.2025 сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, який у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки.

Крім того, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням експерта, позивачем надано висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 01.05.2025 № 35, рахунок-фактуру № 66 від 04.04.2025, акт виконаних робіт № 66 від 04.04.2025, відповідно до яких вартість виконаних робіт становить 6 000,00 грн.

Суд враховує, що вказана експертиза проведена до відкриття провадження у цій цивільній справі, проте вважає, що сплачені позивачем кошти в сумі 6 000,00 грн за її проведення підлягають стягненню із відповідача, враховуючи те, що при вирішенні спору судом взято до уваги висновок судового експерта. Це узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 17 202 (сімнадцять тисяч двісті дві) грн 53 (п`ятдесят три) коп.; моральної шкоди 5 000 (п`ять тисяч) грн; витрати, пов`язані з проведенням судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн; витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.02.2026.

Найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя В.О. Пономар