Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №645/9358/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/9358/25

Провадження № 2/645/1089/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання – Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - ОСОБА_3 , звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дати звернення до суду та до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований 15 листопада 2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Чугуївського міського управління юстиції Харківської області, актовий запис № 265. В період подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_6 . Сімейне життя у подружжя не склалось і рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року у справі № 645/4651/17 шлюб між сторонами було розірвано. У різні періоди часу судом видавалися накази про стягнення з0 відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Останній раз, 02 грудня 2025 року Немишлянським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 28 листопада 2025 року та до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перестала отримувати аліменти, хоча продовжує навчання, а тому потребує утримання до досягнення нею 23 років. Як вбачається із Довідки від 12 червня 2025 року, перекладеної на українську мову перекладачем Макаровою В.М., справжність перекладу посвідчено Бідонько Л.М. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4473 - ОСОБА_7 , власниця паспорту Республіки Україна № НОМЕР_1 , чинного до 31 січня 2035 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Візеу - на території цієї громади. Із сертифікату про зарахування від 01 вересня 2025 року, перекладеного на українську мову перекладачем Макаровою В.М., справжність перекладу посвідчено Бідонько Л.М. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4474 вбачається, що ОСОБА_7 , з номером соціального страхування (N158): 12089758758, дочка ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка України, зарахована на 2025/2026 навчальний рік до навчального закладу ~ Середньої школи Емідіу Наварру місті Візеу Карла Софія ОСОБА_10 , 12-й клас, група и, науково-гуманітарний курс природничих наук і технологій, учениця з номером 13. Із довідки від 12 червня 2025 року, перекладеної на українську мову перекладачем Макаровою В.М., справжність перекладу посвідчено Бідонько Л.М. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за Хе 4476 вбачається, що ОСОБА_11 власниця паспорту Республіки Україна № ?2, НОМЕР_2 , чинного до 30 жовтня 2030 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Візеу - на території цієї громади.

Тому, позивачка проживає разом із дитиною за зазначеною вище адресою, далі несе тягар догляду за дитиною, яка хоч і досягла повноліття, але продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує подальшого забезпечення. Саме позивачка займається її вихованням та змушена нести витрати матеріального характеру. Відповідач після закінчення строку дії судового наказу про стягнення аліментів на ОСОБА_4 достатніх коштів на утримання дитини самостійно не надає, але має змогу їх надавати, оскільки офіційно працює та має постійний дохід. Самостійно сторони не змогли досягти згоди з приводу виконання відповідачем його батьківського обов`язку щодо подальшого забезпечення дитини. Відповідач інших осіб, крім неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утриманні не має, є фізично здоровою та дієздатною людиною, працездатний.

21.01.2026 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при ухваленні рішення у справі суд має врахувати, що навчання дітей в державних школах Португалії завершується у різні дати червня. Окрім того, позивачка не надає доказів, що повнолітня дочка сторін у зв`язку із навчанням потребує матеріальної допомоги. Під час спілкування з дочкою ОСОБА_4 позивачу стало відомо, що вона отримує близько 200 євро на місяць в якості допомоги від країни Португалія, близько 1650 євро на рік допомоги на навчання та періодично допомагає своїй матері в її бізнесі за що отримує певну платню. Окрім того, позивач має неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання якої на підставі судового наказу від 02.12.2025 року сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу). Враховуючи те, що позивачка просить стягнути з відповідача 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на утримання й дочки ОСОБА_12 , яка продовжує навчання після досягнення повноліття, то в сумі ці відрахування можуть скласти половину доходу відповідача, що суперечить вимогами ч. 5 ст. 183 СК України. Також, враховуючи те, що ОСОБА_4 проживає разом з позивачкою за кордоном, дана обставина може ускладнити здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів.

Представник позивачки – адвокат Гринишин Є.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, надав пояснення так, як про це зазначено в позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, надав пояснення так, як про це викладено у відзиві.

За результатом розгляду справи суд доходить таких висновків.

15 листопада 2003 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Чугуївського міського управління юстиції Харківської області, актовий запис № 265.

У період подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_6 .

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року у справі № 645/4651/17 шлюб між сторонами було розірвано.

05 квітня 2018 року Немишлянським районним судом м. Харкова був виданий судовий наказ у справі № 645/457/18, відповідно до якого з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , (ІПН НОМЕР_3 ), було стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (ІПН НОМЕР_4 ), що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у розмірі половини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 29 січня 2018 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

23 червня 2023 року Немишлянським районним судом м. Харкова був виданий судовий наказ у справі № 645/2684/23, відповідно до якого з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , (ІПН НОМЕР_3 ), було стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (ІПН НОМЕР_4 ), що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі третини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 20 червня 2023 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

02 грудня 2025 року Немишлянським районним судом м. Харкова був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 28 листопада 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається із Довідки від 12 червня 2025 року, перекладеної на українську мову перекладачем Макаровою В.М., справжність перекладу посвідчено Бідонько Л.М. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4473 - ОСОБА_7 , власниця паспорту Республіки Україна № НОМЕР_1 , чинного до 31 січня 2035 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Візеу - на території цієї громади.

Із сертифікату про зарахування від 01 вересня 2025 року, перекладеного на українську мову перекладачем Макаровою В.М., справжність перекладу посвідчено Бідонько Л.М. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4474 вбачається, що ОСОБА_7 , з номером соціального страхування (N158): 12089758758, дочка ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка України, зарахована на 2025/2026 навчальний рік до навчального закладу Середньої школи Емідіу Наварру місті Візеу Карла Софія ОСОБА_10 , 12-й клас, група U, науково-гуманітарний курс природничих наук і технологій, учениця з номером 13.

Із довідки від 12 червня 2025 року, перекладеної на українську мову перекладачем Макаровою В.М., справжність перекладу посвідчено Бідонько Л.М. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4476 вбачається, що ОСОБА_11 власниця паспорту Республіки Україна № НОМЕР_5 , чинного до 30 жовтня 2030 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , Візеу - на території цієї громади.

Позивачка стверджує, що оскільки дитина сторін проживає з нею за зазначеною вище адресою, то вона далі несе тягар догляду за дитиною, яка хоч і досягла повноліття, але продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує подальшого забезпечення. Саме позивачка займається її вихованням та змушена нести витрати матеріального характеру. Відповідач, після закінчення строку дії судового наказу про стягнення аліментів на ОСОБА_4 , достатніх коштів на утримання дитини самостійно не надає, але має змогу їх надавати, оскільки офіційно працює та має постійний дохід. Самостійно сторони не змогли досягти згоди з приводу виконання відповідачем його батьківського обов`язку щодо подальшого забезпечення дитини. Відповідач інших осіб, крім неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утриманні не має, є фізично здоровою та дієздатною людиною, працездатний.

Статтею 199 Сімейного кодексу України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними засадами, встановленими ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

Доказів того, що повнолітня дочка сторін ОСОБА_4 отримує від держави Португалія достатню суму коштів для її забезпечення, а також періодично працює, від чого отримує відповідний дохід, відповідачем не надано, клопотання про витребування таких доказів при поданні відзиву не заявлено.

Слід зазначити, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У постанові №644/3610/16-ц від 17.04.2019 Верховний Суд вказав, що батьки зобов`язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання до досягнення нею віку, що є меншим 23 років. Необхідність утримувати інших дітей не виключає обов`язку відповідача надавати матеріальну допомогу також своїй повнолітній дитині, яка її потребує.

У судовому засіданні встановлено, що на день звернення позивачки до суду дочка сторін ОСОБА_4 не досягла 23 років, продовжує навчання у школі, в зв`язку із чим не має можливості офіційно працевлаштуватися, з огляду на що суд доходить висновку, що дитина сторін на час продовження навчання у школі потребує матеріальної допомоги.

Відповідач у свою чергу є працездатною особою та має можливість утримувати повнолітню дочку, оскільки не заперечував, що має постійну роботу та стабільний дохід. Наявність у відповідача аліментних зобов`язань перед неповнолітньою дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , висновків суду у цій справі не змінює.

Проте, на думку суду, позивачем не обґрунтовано та не підтверджено в повній мірі витрати на утримання повнолітньої дочки сторін у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходів) відповідача.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, а також рівність обов`язків батьків по утриманню дитини, беручи до уваги не повністю доведений позивачкою розмір аліментів, який вона просить стягнути, суд доходить висновку, що встановлення розміру аліментів - 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, на період навчання доньки буде розумним, достатнім, справедливим і відповідатиме інтересам як повнолітньої доньки, яка навчається, не працює, при цьому не порушуватиме прав та інтересів відповідача та інших осіб, які перебувають на утриманні у відповідача.

Доводи відповідача про те, що у ч. 5 ст. 183 СК України зазначено про можливість стягнення аліментів на двох дітей не більше 1/3 частини від заробітку (доходу) суд не приймає, скільки у цій нормі закріплено право особи на звернення до суду з судовим наказом, а не з позовною заявою.

Також суд роз`яснює, що контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюють органи опіки та піклування шляхом проведення інспекційних відвідувань одержувача аліментів відповідно до Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України15 листопада 2018 року № 1713.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Питання щодо судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позивачка звернулася до суду у 2025 році та звільнена від сплати судового збору, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави 1211, 20 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 258, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 грудня 2025 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 27.02.2026 року.

Суддя О.Ю.Алтухова