Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №643/18724/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/18724/25

Провадження № 2/643/1982/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 м. Харків

Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костенюк А.В.,,

представника позивача – Панькова О.П.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судового засіданні у приміщенні суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення боргу кредитором спадкодавця за договором б/н від 20.03.2014 у розмірі 36669 грн. 18 коп. та судових витрат по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку б/н від 20.03.2014 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг. Для користування кредитним лімітом в подальшому позичальник також отримав такі платіжні інструменти: кредитну картку номер – НОМЕР_1 , строк дії – 09/21 , тип – «Універсальна»; кредитну картку номер – НОМЕР_1 , строк дії – 09/21 , тип –«Універсальна»; кредитну картку номер – НОМЕР_2 , строк дії – 12/21 , тип – «Універсальна GOLD». Позивач звертає увагу суду, що у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.2022 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру. Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. Позичальник зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Позичальник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. Таким чином, у зв`язку з порушенням зобов`язань позичальником по Договору, обліковується не сплачена заборгованість у розмірі 36669 грн. 81 коп., що складається з: 28682 грн. 55 коп. — заборгованості за тілом кредиту; 7987 грн. 26 коп. — заборгованості за простроченими відсотками. На виконання вимог ст. 1281 ЦК України, 02.10.2023 позивач направив претензію кредитора до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори, яка була перенаправлена до приватного нотаріуса Харченко Л.Л. 09.11.2023 позивач отримав лист від приватного нотаріуса, в якому зазначалось, що відомості про спадкоємців становлять нотаріальну таємницю. 30.04.2025 ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова по справі № 643/1132/24 було витребувано спадкову справу, з якої позивач вперше дізнався, що спадкоємцем померлого позичальника є відповідач. 23.08.2025 позивач додатково направив претензію на адресу відповідача щодо сплати заборгованості за Договором. Проте, станом на теперішній час, заборгованість за Договором не погашена. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом відповідач успадкувала автомобіль марки Renault, модель Megane Scenic, тип загальний легковий – загальний універсал - В; номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2004.

10.11.2025 відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому остання прохала відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.04.2021 у справі № 643/341/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 26519 грн. 46 коп., на виконання якого було відкрито виконавче провадження № 67175315, яке завершено 16.12.2021 у зв`язку зі смертю боржника. Разом з тим, прохала застосувати до позовних вимог строки позовної давності, оскільки позивачу про смерть ОСОБА_2 було відомо у грудні 2021 року та закрите виконавче провадження.

27.11.2025 представником позивача АТ КБ «ПриватБанк» Паньком О.П. подано відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що зі смертю боржника зобов`язання щодо повернення позики входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора. Позивачем претензія кредитора направлялась до нотаріальної контори 02.10.2023, яка була перенаправлена до приватного нотаріуса Харченко Л.Л. 09.11.2023 позивач отримав лист від приватного потаріуса ОСОБА_3 . Після витребування на підставі ухвали Салтівського районного суду м. Харкова 30.04.2025 спадкової справи позивачу стало відомо, що спадкоємцем померлого позичальника є відповідач. Фактично позивач дізнався про наявність спадкової справи від П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори 27.06.2023, а тому шестимісячний строк відповідно до ч. 3. ст.1281 ЦК України, слід рахувати з 27.06.2023. Позивачем строки передбачені ст. 1281 ЦК України та ст. 256 ЦК України непропущені, оскільки позивач не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із перебігом бойових дій на території Харківської області та внесення самого міста Харкова до зони бойових дій, де територіально перебувала П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора. Зазначена обставина ускладнювало роботу позивача як юридичної особи та найманих працівників, та такі події повною мірою слід вважати форс- мажорною обставиною (лист Торгової Промислової Палати України від 28.02.2022), що перешкоджали вчасному отриманню інформації та здійсненню розпорядчих функцій. Позивачем було подано претензію та отримано інформацію про відкриття спадкової справи з дотриманням принципів розумних строків та добросовістної поведінки, оскільки з моменту дізнання позивачем про відкриття спадкової справи здійснив всі необхідні дії для пред`явлення вимоги до спадкоємців та звернення до суду.

Ухвалою суду від 31.10.2025 провадження у справі відкрито, і справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

05.11.2025 ухвалою суду один із відзивів відповідачки ОСОБА_1 від 03.11.2025 по цивільній справі повернуто відповідачці без розгляду.

Ухвалою суду від 06.01.2026 підготовче провадження по справі закрито і справу призначено до судового розгляду.

На підставі ухвали суду від 25.02.2026, яка внесена до протоколу судового засідання, було здійснено роздруківку копії рішення Московського районного суду м. Харкова від 14.04.2021.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Паньков О.П. позов підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві та поданій відповіді на відзив, зазначив, що дійсно АТ КБ «ПриватБанк» звертався до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та рішенням суду з останнього було стягнуто заборгованість за спірним кредитним договором, проте в рішенні . Московського районного суду м. Харкова від 14.04.2021 судом зроблено описку, оскільки банк звертався до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про стягнення заборгованості в розімірі 36669 грн. 81 коп., а судом вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 26519 грн. 46 коп. Про смерть ОСОБА_2 банк дізнався у грудні 2021 року, у зв`язку із чим спадкоємиці – відповідачці по справі була направлена претензія про повернення боргу. Проте на теперішній час борг позивачу за кредитним договором не повернутий. Вважав, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

Відповідачка ОСОБА_1 у суді зазначила, що з позовом згодна, але наполягала на обставинах викладених відзиві на позовну заяву. Після чого заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.03.2014 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н у відповідності до якого ОСОБА_2 отримав кредит

Судом встановлено, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_2 20.03.2014 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно якої відповідачу відкрито кредитний рахунок та видано кредитну картку (а.с.24).

На підставі укладеного договору позивачем відповідачу видані наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , строк дії – 09/21 , тип – «Універсальна»; № – НОМЕР_1 , строк дії – 09/21 , тип –«Універсальна»; №– НОМЕР_2 , строк дії – 12/21 , тип – «Універсальна GOLD» (а.с.22).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_2 , 20.03.2014 останньому був встановлений кредитний ліміт у розмірі 2500 грн., який 18.02.2019 максимально був збільшений до 15000 грн. 00 коп. (а.с.23).

Згідно з наданим банком розрахунком та виписки, заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 01.09.2025 становить 36669 грн. 81 коп., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту – 28682 грн. 55 коп., заборгованість за простроченими відсотками – 7987 грн. 26 коп. (а.с. 14-17).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.04.2021 позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.03.2014 в розмірі 26 519 грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Відповідно до вказаного вище рішення суду від 14.04.2021 у зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 30.11.2020 р. відповідач має заборгованість у розмірі 36 669,81 грн., яка складається з наступного: 28 682,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28682,55 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7987,26 грн. – заборгованість за простроченими відсотками. Рішення набрало законної сили 14.05.2021.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується спадковою справою № 02-14 та копією свідоцтва про смерть (а.с. 48-63,112).

21.10.2022 ОСОБА_1 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко Л.Л. видано свідоцтво про право на спадщину за законом як спадкоємиці майна ОСОБА_2 , яке зареєстровано в реєстрі за № 1245 (а.с.57).

18.08.2025 АТ КБ «ПриватБанк» направило на адресу ОСОБА_1 лист – претензію про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором, яка станом на дату смерті позичальника складає 36669 грн. 81 коп. (а.с.64).

Постановою про закінчення виконавчого провадження № 67175315 від 16.12.2021 старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Савенкова С.М. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 643/341/21, виданого 23.09.2021 Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 26519 грн. 46 коп. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.102).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимоги статті 1218 ЦК України свідчать, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 37 вказаного Закону виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі смерті боржника, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво. Відповідно до частини другої статті 39 Закону виконавче провадження у такому випадку зупиняється для визначення правонаступників боржника.

Аналогічні норми містяться у пункті 5 частини першої статті 34 Закону України № 1404-VII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження», який набув чинності 05 жовтня 2016 року.

Отже, обов`язок спадкодавця ОСОБА_2 щодо сплати заборгованості за кредитним договором, присудженої судом АТ КБ «ПриватБанк» із спадкодавця за її життя, не припинився внаслідок його смерті та перейшов до його спадкоємців.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року в справі № 523/2357/20 зазначено, що смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Як Закон № 606-XIV, так і Закон № 1404-VIII передбачають обов`язок державного виконавця зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. При цьому не визначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Аналізуючи вищенаведене, судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом та просить повторно стягнути заборгованість за кредитним договором, який укладений 20.03.2014 з АТ КБ «ПриватБанк» зі спадкоємця ОСОБА_2 – його дружини ОСОБА_1 , оскільки рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.04.2021 у справі № 643/341/21 з ОСОБА_2 вже була стягнута заборгованість за кредитним договором від 20.03.2014 в сумі 26519 грн. 46 коп. Як вбачається з рішення суду АТ КБ «ПриватБанк» останній прохав стягнути заборгованість з ОСОБА_2 в сумі 36669 грн. 81 коп., тобто аналогічну суму, яку прохає стягнути в позові до спадкоємиці ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, оскільки позовних вимог про звернення стягнення на спадкове майно, в порядку статті 1282 ЦК України, позивач не заявляв, а своє право на стягнення заборгованості за кредитним договором він уже реалізував, а тому відповідно задоволення вимог у цій справі може призвести до подвійного стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, що є недопустимим,

Щодо заяви відповідачки про застосування строків позовної давності та заперечень представника позивача щодо її застосування суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга статті 1281 ЦК України).

Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Дана позиція викладена у Постанові Верховного суду від 17 березня 2020 року у справі № 183/1534/17-ц (провадження № 61-8944св19), а аналогічний правовий висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53 цс 18).

Разом з тим, суд зауважує, що в позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача зазначив, що позивачу АТ КБ «ПриватБанк» стало відомо про смерть боржника у грудні 2021 року, натомість позивачем лише 18.09.2023 направлено до нотаріальної контори претензію-вимогу про обов`язок спадкодавця ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові по справі №759/12484/15 від 11.03.2019 року, де суд касаційної інстанції підкреслив, що відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. І оскільки банк пропустив цей строк, то боргові зобов`язання спадкоємця перед банком припиняються.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 522/407/15-ц висловив правову позицію, встановивши, що поняття "строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців" не тотожне поняттю "позовна давність". Так, ч. 4 ст. 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, установлені ч. ч. 2 і 3 цієї статті. Тоді як згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови у позові.

Визначені ст. 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати в суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови в позові за умови, якщо про застосування позовної давності в суді заявила одна зі сторін.

Оцінивши дані фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем пред`явлено вимоги до спадкоємців поза межами строків, встановлених частиною третьою статті 1281 ЦК України (понад шість місяців з дня настання строку вимоги), а тому в силу приписів частини четвертої статті 1281 ЦК України, банк позбавлений права вимоги до спадкоємців, оскільки відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця настає лише за умови додержання кредитором вимог статей 1281, 1282 ЦК України, які ним не дотримані.

Проте, у відповідності до роз`яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень та норми чинного законодавства України в сукупності із правовими висновками Верховного Суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 128-131, 141, 211, 223, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27.02.2026.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: м. Київ 01001, вул. Грушевського 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Поліщук