Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №641/2281/18 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/132/2026 Справа № 641/2281/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора- ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540000752 від 29.03.2018 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 09.09.2009 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч.2, ст. 70 ч.4 , ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, звільнений 29.04.2013 року умовно достроково, невідбутий строк: 6 місяців 29 днів;

- 15.01.2014 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 міс, з покладанням обов`язків, передбачених, ст. 76 КК України, звільнений від покарання 17.08.2015 за закінченням іспитового строку;

-16.10.2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст. 190 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, звільнений від покарання 17.01.2018 року, за закінченням іспитового строку;

- 12.02.2020 Люботинським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавленням волі, відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06.04.2023 звільнений умовно – достроково, невідбутий строк 6 місяців 13 днів,

- у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29.03.2018 року ОСОБА_4 близько 18:10 години, маючи злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно та з корисливих мотивів, підійшов до раніше невідомого йому ОСОБА_5 , що знаходився біля торгового кіоску розташованого за адресою: м. Харків, вул. Тарасівська, 20 та шляхом ривку відкрито викрав з його лівої руки грошові кошти у сумі 246 гривень, належні останньому. Після чого, ОСОБА_4 , звернувши викрадене на свою користь, зник з місця скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, розкаявся та пояснив, що у березні 2018 року він підійшов до раніше не знайомого йому чоловіка, який стояв біля кіоску по вул. Тарасівській, 20, в м. Харкові та вирвав у нього з руки гроші у розмірі приблизно 250 грн., які в подальшому витратив. Шкода в подальшому потерпілому відшкодована. В той час він вже мав непогашену судимість за вчинення злочинів проти власності. Просив суворо не карати, не застосовувати покарання у виді позбавлення волі з огляду на його стан здоров`я. Наполягав на визнанні своєї вини, розкаянні у скоєному.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.

Потерпілий в судове засідання не з?явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, покарання просив призначити на розсуд суду.

Суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті. Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину ніким не оспорюється.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Згідно із ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні інші докази щодо тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також щодо речових доказів та процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення - злочину в судовому засіданні доведена повністю.

Суд вважає, що своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» не перебуває; впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер № 3» не звертався; зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; страждає на тяжкі захворювання; згідно із характеристикою за місцем мешкання скарг на обвинуваченого не надходило.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно із з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обвинуваченому суд призначає покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи конкретні обставини справи, а також те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів; особу винного, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має тяжкі захворювання, є вдівцем; наявність обставини, що пом`якшує покарання – щире каяття обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання; думку прокурора, який вважав за можливе виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та зазначив про необхідність застосування положень ст. 75 КК України; позицію потерпілого, який зазначив, що претензій до ОСОБА_4 не має, матеріальна і моральна шкода відшкодована йому у повному обсязі, а вирішення питання щодо призначення покарання залишив на розсуд суду, суд приходить до переконання щодо необхідності призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, та про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, у зв`язку із чим він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України.

Водночас суд вважає, що обвинувачений, не потребує ізоляції від суспільства, його виправлення можливе без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов`язків, та ухвалює рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Об`єктивні обставини, які б давали підстави для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробовуванням - відсутні.

Застосування інституту звільнення від відбування покарання, має бути індивідуальним щодо кожної особи та, на думку суду, не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

У той же час, з метою контролю за поведінкою ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстави для його обрання відсутні.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 11.04.2018 (справа № 640/5145/18, провадження № 1-кс/641/2898/18) на тимчасово вилучене в ході огляду місця події 29.03.2018 року біля будинку № 10 по вул. Дніпровській в м. Харкові майно, а саме: на грошові кошти номіналом 100 гривень у кількості 2 штук серії КИ 4090585, ЕЮ 5571391; номіналом 20 гривень у кількості 1 штуки серії ТЛ 0257596; номіналом 10 гривень у кількості 2 штук серії ПЄ 0939013, ПИ 3285122; номіналом 2 гривні у кількості 1 штуки серії МЄ 567268; номіналом 1 гривня у кількості 2 штуки серії УЄ 3656108, СЕ 6948697, на загальну суму 244 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_5 .

Цивільний позов відсутній.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою накладення адміністративних стягнень і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 11.04.2018 (справа № 640/5145/18, провадження № 1-кс/641/2898/18) на тимчасово вилучене в ході огляду місця події 29.03.2018 року біля будинку № 10 по вул. Дніпровській в м. Харкові майно, а саме: на грошові кошти номіналом 100 гривень у кількості 2 штук серії КИ 4090585, ЕЮ 5571391; номіналом 20 гривень у кількості 1 штуки серії ТЛ 0257596; номіналом 10 гривень у кількості 2 штук серії ПЄ 0939013, ПИ 3285122; номіналом 2 гривні у кількості 1 штуки серії МЄ 567268; номіналом 1 гривня у кількості 2 штуки серії УЄ 3656108, СЕ 6948697, на загальну суму 244 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_5 (справа № 640/5145/18, провадження № 1-кс/641/2898/18).

Речові докази - грошові кошти номіналом 100 гривень у кількості 2 штук серії КИ 4090585, ЕЮ 5571391; номіналом 20 гривень у кількості 1 штуки серії ТЛ 0257596; номіналом 10 гривень у кількості 2 штук серії ПЄ 0939013, ПИ 3285122; номіналом 2 гривні у кількості 1 штуки серії МЄ 567268; номіналом 1 гривня у кількості 2 штуки серії УЄ 3656108, СЕ 6948697, на загальну суму 244 гривень, - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1