Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №641/266/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 3/641/368/2026 Справа № 641/266/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Харків

Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Маньковська О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, -1

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 09.01.2026 року, близько 00 години 45 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , порушив терміновий заборонний припис від 08.01.2025 року (23:00), а саме – зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборони в будь-якій спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, судом застосовується рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Крім того, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений своєчасно і належним чином, не отримує судову кореспонденцію з причин, які не є об`єктивними, а є суб`єктивною поведінкою особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку щодо можливості розглянути справу за відсутності вказаної особи.

Так, згідно з ч. 2ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини зм`якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна матеріальна шкода, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Частина 2 статті 173-8 КУпАП, передбачає відповідальність особи за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення повністю підтверджується наступними доказами, в їх сукупності, а саме, відеозаписом з бодікамери поліцейського УПП; копією термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 серії ЕТ № 101960 від 08.01.2026 року; письмовими поясненнями постраждалої особи; рапортом інспектора УПП, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності та, надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1 , з метою виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, вважає необхідним накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 173-8 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення уразі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

Призначаючи судовий збір, суд застосовує редакцію ЗУ «Про судовий збір», яка діяла на час скоєння правопорушення.

Керуючись ст. ст.276, 279, 280, 283-285,289,294КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340( триста сорок ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її оголошення.

Суддя- О. О. Маньковська