Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №557/70/26 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 1-кп/557/64/2026

Справа № 557/70/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження №12025181080000112 від 30.05.2025,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малушка Березнівського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, працюючого начальником молочного комплексу ТОВ СГП «Ім. Воловікова», одруженого, із вищою освітою, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 , будучи відповідальним щодо здійснення контролю за діяльністю виробничих підрозділів підприємства та окремих працівників на території молочного комплексу с. Іллін ТОВ СГП «Ім. Воловікова», у тому числі слюсаря-ремонтника МТФ ОСОБА_8 , якого призначено на посаду відповідно до наказу № 76-к від 21.05.2025 директора ТОВ СГП «Ім. Воловікова», 30.05.2025 приблизно о 14:00 годині, перебуваючи на території молочного комплексу с. Іллін ТОВ СГП «Ім. Воловікова», під час виконання ОСОБА_8 робіт з контролю за експлуатацією скребкового конвеєра для видалення гною НКЦ-7-50, допустив порушення вимог: п. 2.14. Розділу 2 Посадової інструкції «Начальника молочного комплексу с. Іллін», затвердженої наказом виконавчого директора ТОВ СГП «Ім. Воловікова» від 30.04.2025 за № 55 та п. 11 Глави 6 розділу V Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 № 1240, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.09.2018 за № 1090/32542, та таким чином не здійснив належні організаційні та практичні заходи, а також дієвий контроль за дотриманням правил охорони праці і техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни під час виконання робіт з підвищеною небезпекою працівниками молочного комплексу.

Згідно з актом спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П, затвердженим 21.07.2025 заступником начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, та висновком експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/106-25/16512-БЖ від 14.11.2025, з технічної точки зору у причинному зв`язку з настанням нещасного випадку, що стався 30.05.2025 на території молочного комплексу с. Іллін ТОВ СГП «Ім. Воловікова» та спричинив смерть слюсаря-ремонтника МТФ ОСОБА_8 – падіння ОСОБА_8 в траншею скребкового конвеєру через її неогороджену верхню частину, що супроводжувалося контактом його тіла з рухомими частинами скребкового конвеєра для видалення гною НКЦ-7-50, перебуває порушення вимог законодавства з охорони праці, допущені начальником молочного комплексу с. Іллін ТОВ СГП «Ім. Воловікова» ОСОБА_3 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 43 від 30.06.2025 смерть ОСОБА_8 настала від масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів, що встановлено при розтині його трупа та підтверджується результатами мікроскопічного дослідження вилучених тканин.

Види ушкоджень (синець, садна, крововиливи, рани, переломи тощо) свідчать про спричинення їх значною за силою дією тупих предметів. Встановлений в ОСОБА_8 комплекс травматичних змін оцінюється в сукупності як за єдиним механізмом виникнення і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень (за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення) згідно п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

За порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людей, передбачена кримінальна відповідальність ч. 2 ст. 272 КК України («Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою») у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. Враховуючи, що обвинувачений, його захисник та потерпіла не піддавали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд, за їх згодою, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого і процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення та дав показання про те, що з 08.11.2022 працює на посаді начальника молочного комплексу ТОВ СГП «Ім. Воловікова» та згідно посадової інструкції є відповідальним за охорону праці, а тому розуміє, що повинен нести відповідальність за вчинення інкримінованого йому правопорушення, очевидцем події не був, однак відразу прибув на місце, так як є лікарем ветеринарної медицини і міг надати першу медичну допомогу. Зазначив, що щиро розкаюється, шкодує, що не зміг запобігти трагедії, просив врахувати те, що ніколи не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності, по життю є релігійною людиною та відвідує Українську ОСОБА_9 , робив ініціативи на підприємстві щодо відшкодувань потерпілій, якій підприємством були відшкодовані витрати на поховання, надана благодійна допомога, а у подальшому буде відшкодована вартість встановленого пам`ятника.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому вказала на те, що є дружиною загиблого ОСОБА_8 , а також на те, що не була очевидцем подій. Повідомила, що на даний час до обвинуваченого не має будь-яких претензій матеріального та морального характеру, при призначенні останньому покарання покладається на розсуд суду. Також потерпіла вказала на те, що отримала допомогу на поховання чоловіка від товариства, яке також зобов`язалися встановити пам`ятник, та одноразову допомогу від держави.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині дослідження документів, що стосуються особи обвинуваченого та процесуальних витрат, прийшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людей.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого суд у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнає щире каяття. Обставин, які таке покарання обтяжують, у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання суд зважає на положення ч. 2 ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та на положення ч. 1 ст. 65 КК України, згідно з якою суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (із змінами) «Про практику призначення судами кримінального покарання» серед іншого визначено, що суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 272 КК України, є тяжким злочином.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини даної справи, наслідки, що настали, особу винного, зокрема те, що останній раніше є несудимим, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, позитивно характеризується, як за місцем проживання, так і за місцем роботи, де за сумісництвом виконує і обов`язки головного лікаря ветеринарної медицини, повне визнання ним вини та дії пов`язані із відшкодуванням шкоди, думку потерпілої, яка не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру і при призначенні покарання поклалась на розсуд суду, а також позицію прокурора, який просив застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що таке покарання обтяжують, і приходить висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з дотриманням правил охорони праці і техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на строк в межах санкції ч. 2 ст. 272 КК України, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Прийшовши таких висновків, суд зауважує, що іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної міри покарання або реальне її відбування.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не встановив.

На переконання суду таке покарання повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним про особу обвинуваченого.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, речові докази відсутні.

Процесуальні витрати на залучення експерта, у зв`язку із проведенням експертизи № СЕ-19/106-25/16512 від 14.11.2025, що становлять 16 045,20 грн, відповідно до ст. 122, 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Відносно ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків до 13.03.2026 включно.

Суд ухвалює рішення в порядку, визначеному в ст. 368-380 КПК України, який зобов`язує серед іншого вирішити питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Беручи до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст. 131 КПК України), суд вважає необхідним залишити обраний обвинуваченому запобіжний захід до набрання вироком законної сили, що забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями по забезпеченню дотримання правил охорони праці і техніки безпеки, виробничої та трудової дисципліни під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з дня ухвалення вироку - з 27 лютого 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 16 045 (шістнадцять тисяч сорок п`ять) гривень 20 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов`язання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1