Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №537/541/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/140/2026

Справа № 537/541/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі судових засідань ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12026170530000035 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бірки Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого : 1)17.02.2010 Алуштинським міським судом АР Крим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік 6 місяців; 2)17.05.2011 Алуштинським міським судом АР Крим за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 13.06.2013 на підставі ст. 81 КК України за ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 05.06.2013 звільнений умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк 11 місяців; 3)12.02.2015 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2015 іспитовий строк скасовано та направлений для відбування покарання у виді 2 років позбавлення волі, строк рахується з 07.08.2015; 4)13.08.2015 Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст .15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 01.11.2018 звільнений по відбуттю покарання; 5) 20.04.2022 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік, 13.06.2023 знятий з обліку по відбуттю покарання за ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.05.2023; 6)26.02.2024 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки, 25.10.2024 знятий з обліку у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння за ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.10.2024,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:

ОСОБА_4 у 2025 році, точного часу та дати органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в районі р. Дніпро по вул. Набережна лейтенанта Дінгпрова у м. Кременчуці, будучи обізнаним із законними умовами поводження з вибуховими пристроями, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров`я людей від негативного впливу руйнівного характеру вибухових пристроїв у результаті їх неконтрольованого обігу, в порущення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вибуховими пристроями, у тому числі всупереч п.п.1,2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, п.9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїі вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дій та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справа України від 21.08.1998 № 622, знайшов вибуховий пристрій, тим самим незаконно придбав вищевказаний предмет. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу, маючи реальну можливість добровільно здати вищевказаний вибуховий пристрій до правоохоронних органів, ОСОБА_4 почав протиправно зберігати його за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у розібраному стані до виявлення та вилучення правоохоронним органом. 16.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено корпус осколкової гранати зеленого кольору РГ-42 та уніфікований запал ручної гранати модернізованої УЗРГМ-2 сірого кольору, які у разі поєднання в єдину конструкцію відносяться до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів).

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 263 КК України, так як обвинувачений придбав та зберігав вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні встановленого судом кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив про обставини та мотиви скоєного, як вказано у описовій частині вироку. Вказав, що розумів небезпеку зберігання вибухового пристрою. Наразі щиро розкаюється у скоєному.

Враховуючи покази обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 усвідомлює той факт, що він скоїв встановлене судом кримінальне правопорушення, та правильно розуміє обставини справи, і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Вина обвинуваченого підтверджується його показаннями в судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження ніким із учасників процесу не оспорюються.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази із тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що вони будить позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 263 КК України, так як обвинувачений придбав та зберігав вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу.

Згідно з ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Призначаючи покарання суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, а також особу винуватого, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Під обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що підтверджено прокурором у суді. Обвинувачений щиро шкодує про вчинене, висловлює жаль з приводу своїх дій, демонструє готовність понести покарання. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції статті закону у вигляді позбавлення волі, від відбування якого звільнити з іспитовим строком. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, стягнути з обвинуваченого витрати на проведення експертиз.

Підстав для обрання запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу відносно ОСОБА_4 не вбачається.

Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд,-

Р І Ш И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 21.01.2026, на речові докази: предмет, зовні схожий на корпус гранати зеленого кольору, предмет, зовні схожий на запал сірого кольору, та мобільний телефон «HUAWEI Y5 2018» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Речові докази – вибуховий пристрій (предмет, зовні схожий на корпус гранати зеленого кольору, та предмет, зовні схожий на запал сірого кольору) - знищити.

Речовий доказ - мобільний телефон «HUAWEI Y5 2018» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_4 .

Речові докази – диски з відеозаписами – залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2674 грн 20 коп. витрат за проведення судової експертизи.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в судікопію вироку.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження

Суддя: ОСОБА_1