Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №526/258/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/258/26

Провадження № 3-зв/526/1/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – Киричка С.А.,

з участю секретаря – Широколави О.В.

адвоката –Стегнія А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Гадячі заяву адвоката Стегнія Андрія Миколайовича про відвід судді Черкова Володимира Геннадійовича, від участі у розгляді справи №526/258/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України,

встановив :

В провадженні судді Гадяцького районного суду Полтавської області Черкова В.Г. перебуває справа про адміністративне правопорушення № 526/258/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

23 лютого 2026 року від адвоката Стегнія А.М. надійшла заява про відвід судді Черкова В.Г. у розгляді справи №526/258/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, в якій посилається на те, що 18.02.2026 року о 10 год. 30 хв. мало відбутися судове засідання в режимі відеоонференції, адвокат завчасно підключився до ВКЗ та очікував на проведення судового засідання, проте воно не відбулося. В подальшому суддею Черковим В.Г. в телефонному режимі йому було запропоновано надати письмові пояснення та повідомив про недоцільність проведення судового засідання у режимі відеоконфернеції, посилаючись на військовий стан та постійно діючі відключення електроенергії, проінформував, що наступне судове засідання відбудеться 05 березня 2026 року. Крім того, вказує на те, що станом на момент подання зазначеної заяви йому як захиснику не було надано доступу до матеріалів справи, хоча заяви про надання доступу до матеріалів справи ним були подані до Гадяцького районного суду Полтавської області 06 та 18 лютого 2026 року через підсистему «Електронний Суд», що унеможливлює належну реалізацію права на захист та підготовку правової позиції. Вказані ним обставини викликають у нього сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді Черкова В.Г. .На підставі викладеного заявляє відвід судді Черкову В.Г. та просить справу про адміністративне правопорушення передати на розгляд іншому складу суду.

В судовому засіданні адвокат Стегній А.М. клопотання про відвід судді Черкова В.Г. підтримав, з мотивів наведених в заяві, наполягав на їх задоволенні.

Суддя Черков В.Г.в судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення по суті заяви про відвід, де зазначив, що 18.02.2026 року судове засідання по справі було розпочате пізніше запланованого часу, а саме на годину, зокрема через розгляд інших справ, дефіцит електроенергії та перенавантаження генератора в суді. За заявою захисника судове засідання проводилося за допомогою ВКЗ, однак захисник мав статус – офлайн, на телефонні дзвінки не відповідав. В подальшому захисник неодноразово подавав клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, які долучені до матеріалів справи, акцентуючи увагу на розгляд справи за участі сторін. Заяву представника адвоката Стегнія А.М. вважає, не обґрунтованою, оскільки подані ним клопотання про ознайомлення з матеріалами справи були спрямовані до виконання. Разом з тим, не заперечує проти задоволення відводу.

Перевіривши доводи заявленого відводу, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що нормами КУпАП не врегульовано питання щодо відводу, самовідводу суддів, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, а тому в даному випадку слід застосовувати аналогію закону.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення. Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію права та застосувати норми КПК України при розгляді заяви адвоката Стегнія А.М. про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У статті 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно із ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Під час розгляду заяви адвоката Стегнія А.М. про відвід судді Черкова В.Г. судом не встановлено, а заявником не доведено наявність обставин, які б викликали сумнів в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Доводи, викладені у заяві про відвід, не свідчать про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в безсторонності та неупередженості судді, та які б виключали участь судді при розгляді даної справи.

Також не встановлено будь-яких інших обставин, передбачених чинним законодавством, які б могли бути підставою для відводу судді.

Однак, суд не може залишити поза увагою ту обставину, що у адвоката склалося суб`єктивне стійке переконання про необ`єктивність та упередженість судді у даній справі, що може стати причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності майбутнього судового рішення у справі незалежно від результатів її розгляду.

У зв`язку з цим визначальною для вирішення питання про відвід судді є суб`єктивна оцінка захисника у сприйнятті здійснення правосуддя судом під головуванням судді Черкова Г.В. у якій наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

З вказаних підстав суд задовольняє заяву адвоката Стегнія А.М. про відвід судді у справі №526/258/26 за суб`єктивним критерієм з метою уникнення суб`єктивної недовіри захисника до суду під головуванням судді Черкова В.Г. запобігання безпідставних звинувачень у необ`єктивному розгляді справи, виключення буд-яких сумнівів у об`єктивності суду під час вирішення даної справи.

Таке рішення є доцільним для забезпечення умов та гарантій, за яких у адвоката Стегнія А.М. не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи справедливим, безстороннім та неупередженим судом, виключення суб`єктивних підстав для сумніву в неупередженості суду.

Керуючись статтями 6, 280, 283 КУпАП, суддя, -

ухвалив:

Заяву адвоката Стегнія Андрія Миколайовича про відвід судді Черкова Володимира Геннадійовича від участі у розгляді справи № 526/258/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП задовольнити.

Відвести суддю Гадяцького районного суду Полтавської області Черкова Володимира Геннадійовича від розгляду справи № 526/258/25.

Справу №526/258/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП передати до канцелярії суду для розподілу уповноваженими особами у встановленому порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Суддя С. А. Киричок