Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №402/1538/25 — Благовіщенський районний суд Кіровоградської області

Справа №402/1538/25

РІШЕННЯ

іменем України

"26" лютого 2026 р. м. Благовіщенське

Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бондаренка А.А.,

секретар судового засідання Хименко О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови № 267 від 02.12.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з таких підстав: 26.11.2025 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 у зв`язку з виявленими порушеннями законодавства у сфері військового обліку. Під час уточнення військово-облікових даних, згідно даних ЄДРПВР «Оберіг» було встановлено, що актуального висновку про придатність ОСОБА_1 до військової служби немає, у зв`язку з тим, що строк дії висновку ВЛК про придатність до воїнської служби закінчився. У зв`язку з цим ОСОБА_1 було оформлено та видано направлення для проходження військово-лікарську комісію. Всупереч обов`язків, передбачених частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії без поважних причин, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. Просить визнати її протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. На обґрунтування вказав, що він не був повідомлений про дату і час розгляду справи про адміністративні правопорушення, йому не були роз`яснені його права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши в порядку спрощеного провадження матеріали справи, суд встановив:

З наданої позивачем разом з позовною заявою копії постанови у справі про адміністративне правопорушення № 267, виданої 02.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винуватим у скоєнні адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до постанови військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 26.11.2025 року був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 у зв`язку з виявленими порушеннями законодавства у сфері військового обліку. Під час уточнення військово-облікових даних, згідно даних ЄДРПВР «Оберіг» було встановлено, що актуального висновку про придатність Копієвського до військової служби немає, у зв`язку з тим, що строк дії висновку ВЛК про придатність до воїнської служби закінчився строк. У зв`язку з цим ОСОБА_1 було оформлено та видано направлення для проходження військово-лікарську комісію. Всупереч обов`язків, передбачених частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії без поважних причин, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наданої позивачем разом з позовною заявою копії протоколу № 267 від 02.12.2025 року вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення. Підставою складання протоколу названо те, що 26.11.2025 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 , був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 у зв`язку з виявленими порушеннями законодавства у сфері військового обліку. Під час уточнення військово-облікових даних, згідно даних ЄДРПВР «Оберіг» було встановлено, що актуального висновку про придатність ОСОБА_1 до військової служби немає, у зв`язку з тим, що строк дії висновку ВЛК про придатність до воїнської служби закінчився. У зв`язку з цим ОСОБА_1 було оформлено та видано направлення для проходження військово-лікарську комісію. Всупереч обов`язків, передбачених частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення для проходження військово-лікарської комісії без поважних причин, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вивченням копії протколу суд встановив наявність підписів особи, яка притягується до відповідальності, якими засвідчено роз`яснення статті 63 Конституції України, та передбачений 268 КУпАП прав особи, яка притягується до відповідальності. У протоколі також наявний підпис ОСОБА_1 про те, що йому відомо, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 2 грудня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З огляду на наявність у протоколі про адміністративне правопорушення підписів ОСОБА_1 про повідомлення йому часу, дати та місця розгулі справи про адміністративне правопорушення, роз`яснення йому прав, отримання копії протоколу, суд виснує, що йому була надана можливість брати участь у розгляді справи.

Вирішуючи питання про наявність у діяннях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, суд керується такими нормами законодавства:

Диспозиція частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Санкція частини 3 вказаної статті передбачає накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», - громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Зважаючи на вказане в діяннях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною частини 3 статті 210-1 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснене з дотриманням вимог законодавства про адміністративні правопорушення.

Зважаючи на це дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 є законними, вчиненими в межах його повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Підстави для закриття закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відсутні.

Тому у задоволенні позову повинно бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позву відмовити повністю.

Відмовити ОСОБА_1 у скасуванні постанови № 267 від 02.12.2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Відмовити ОСОБА_1 у закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , передбаченого частиною 3 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до вимог п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 16.12.2024 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 ;

Місце проживання: АДРЕСА_2 ;

РНОКПП: НОМЕР_1 ,

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

Адреса: АДРЕСА_3 ,

Код ЄДРПОУ : НОМЕР_2 .

Суддя: А. А. Бондаренко