Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №399/1125/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Суд: Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №399/1125/25

Суддя: Шульженко В. В.

справа № 399/1125/25

провадження № 3/399/14/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко Вікторії Володимирівни, при секретарі судового засідання Москаль Т.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Бєлєвцової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, солдат, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

25.11.2025 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 518354 складеного поліцейським СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області сержантом поліції Кислицьким Д.І. вбачається, що 20.11.2025 о 12:12 с. Куцеволівка, вул. Шевченка водій автомобіля Ауді А6 днз НОМЕР_1 гр. ОСОБА_1 керував тз з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме збільшені зіниці очей, що не реагують на світло, сповільненість мови, виражена блідість обличчя. В установленому законом порядку водієві було запропоновано пройти медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння в найближчому медичному закладі, а саме КНП Онуфріївська лікарня на що гр. ОСОБА_2 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України – відмова особи, яка керує тз від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в пред`явленому правопорушенні не визнав.

Захисник подала клопотання про закриття провадження у справі з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки, зокрема, причини зупинки не зазначені, відсутнє направлення на медичний огляд.

Відповідно до ч.7 КУпАП ніхто неможе бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУПАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме порушення вимог зазначеного пункту ПДР України ставиться у порушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачений у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції № 1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядку).

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що за наявності ознак, передбачених цією Інструкціє, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу І Інструкції та п. 3 Порядку під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали безперервного відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів судом встановлено, що поліцейським зазначено підставу для зупинки транспортного засобу - керування транспортним засобом з іноземною реєстрацією та відсутністю полісу обов`язкового страхування, інших підстав зупинки поліцейським не названо.

З приводу перебування транспортного засобу на іноземній реєстрації суд зазначає, що факт наявності іноземної реєстрації сам по собі – НЕ є правопорушенням і НЕ є підставою для зупинки.

Положеннями п.10 ч. 1 ст. 35 Закон України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Ця норма не надає поліцейському безумовного та автоматичного права зупиняти будь-який ТЗ з іноземною реєстрацією. Її дія обмежена чітко визначеною метою зупинки зазначеною п.10 ч. 1 ст. 35 Закону.

Мета зупинки повинна бути зумовлена необхідністю перевірити документи щодо митного статусу авто та особи, яка ним керує. Поліцейський повинен чітко озвучити цю мету при зупинці ТЗ.

Проте: поліцейським жодних ознак порушення митного режиму не було названо, ознак передачі авто іншим особам – не встановлено, мета зупинки, яка передбачена пунктом 10 ст. 35, не була озвучена при зупинці, поліцейський не здійснював жодних дій для встановлення особи, яка ввезла авто, не перевіряв документи, митні декларації тощо.

Посилання лише на іноземну реєстрацію ТЗ не є самостійною підставою для зупинки без обґрунтованої мети та підозри порушення митного режиму.

Щодо названої поліцейським підстави для зупинки, як відсутність полісу обов`язкового страхування суд зазначає, що така підстава є юридично сумнівною, оскільки поліцейський під час зупинки транспортного засобу не міг достеменно знати, що у водія відсутній страховий поліс.

Навіть якщо припустити, що поліцейський раніше зупиняв цього водія і встановив відсутність поліса, це не може автоматично означати, що: - поліс відсутній і на момент повторної зупинки та водій не уклав договір страхування після попередньої зупинки поліцейськими. Страховий поліс може бути оформлений у будь-який момент. Відтак, інформація про його відсутність у минулому не є належною та достатньою підставою для нової зупинки без актуальної перевірки.

Обставина щодо наявності або відсутності у водія страхового полісу ОСЦПВ може бути встановлена поліцейським під час перевірки документів після законної зупинки транспортного засобу, а не до неї, якщо тільки така інформація не отримана завчасно з офіційних інформаційних ресурсів у межах повноважень та за наявності передбачених законом підстав, проте така інформація поліцейським не була зазначена. Таким чином, такі дії поліцейського є процесуально вторинними, тобто здійснюються після виникнення законної підстави для зупинки ТЗ.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що працівником поліції не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами підстав для зупинки водія, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право поліцейському здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби виключно у випадках, прямо визначених законом. Обов`язок доведення наявності таких підстав покладається на суб`єкта владних повноважень.

Такий висновок суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що поліцейським належними та допустимими доказами не доведено підстав для зупинки.

Крім того, суд не бере до уваги акт огляду на стан (алкогольного, наркотичного) сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки останній складається поліцейським за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським (додаток 2, п.10 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015). Проте, у даній справі ОСОБА_1 інкримінується керував тз з явними ознаками наркотичного сп`яніння, відповідно такий акт не повинен складатися, оскільки огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння поліцейським не проводиться, а такий огляд у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я відповідно до п.12 Розділу ІІ та ін. положень Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735. Крім того, наданий акт не відповідає формі акта (Додаток 2) затвердженого зазначеною Інструкцією, який має назву АКТ

огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а не акт огляду на стан (алкогольного, наркотичного) сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Приписами ст.62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судами має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч. 3 зазначеної статті Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши усі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. ч.1 ст. 130, п.1 ч.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови суду буде вручено або надіслано особі, щодо якої її винесено, протягом трьох днів з дня її оголошення.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua