Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №358/2446/25 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/2446/25 Провадження № 2/358/371/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний Київської області в складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

за участю секретаря Ведмеденко І.В.

розглянув у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, в якому просить визначити додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що його мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилась спадщина. Після звернення позивача до нотаріуса, йому було повідомлено, що він пропустив термін для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач вважає, що строк для прийняття спадщини пропустив з поважної причини, оскільки вважав, що проживаючи разом з померлою матір`ю в одному дворі та вважав, що вони зареєстровані за однією адресою, тому спадщину він прийняв автоматично. А як виявилося, адреса реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , а адреса реєстрації померлої: АДРЕСА_1 .

В підготовче засіданні позивач та представник позивача не з`явилися, однак представник позивача ОСОБА_3 надала заяву про слухання справи у їх відсутність, позов підтримує та просить його задовольнити.

В підготовче засідання представник відповідача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти позову не має.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначеного положення ЦПК України та клопотання учасників справи суд вирішив за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідив матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Олексіївка, Обухівський район, Київська область, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом (центром) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області від 06.05.2025 р.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав №383565068 від 19.06.2024 вбачається що, власником земельної ділянки площею 3,2391 га з кадастровим номером: 3220684400:05:001:0003 є ОСОБА_2 .

З копії витягу з Державного реєстру речових прав №383568811 від 19.06.2024 вбачається що, власником земельної ділянки площею 2,7119 га з кадастровим номером: 3220684400:04:002:0024 є ОСОБА_2 .

05.12.2025 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріальнго округу Київської області Дошка Л.А. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої ОСОБА_1 пропустив передбачений законодавством шестимісячний строк встановлений для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

З довідки про надання інформації №01-16/23 від 09.12.2025 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звертався син померлої ОСОБА_1 поза межами шестимісячного строку.

Дочка померлої ОСОБА_4 зверталася із заявою про відмову від прийняття спадщини.

Інші спадкоємці, крім зазначених вище, із заявами про прийняття чи про відмову від спадщини не зверталися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24 Постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності", як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 1220 - 1223, 1272, 1297 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року " Про практику у справах про спадкування", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець