Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №756/17912/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 756/17912/25

Провадження № 2/357/1059/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року від представника ТОВ «Коллект Центр» до Оболонського районного суду міста Києва надійшов вищевказаний позов, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором № 2473687 від 09.06.2021 у розмірі 19 668,93 грн, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позову вказано, що 09.06.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір № 2473687, зобов`язання за яким відповідачем не виконано. На підставі договору факторингу, укладеного між ТОВ «Маніфою», ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», останньому за плату передано право вимоги до відповідача за кредитним договором.

На підставі ухвали судді Оболонського районного суду міста Києва від 07.11.2025 справу надіслано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

06.01.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у відкритому судовому засіданні.

08.01.2026 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Друзь В.В., надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено про часткове визнання позову, а саме в частині стягнення 7 837,27 грн (5 900 + 1 937,27). В частині вимог про стягнення решти відсотків за кредитним договором сторона відповідача заперечує з огляду на нарахування таких відсотків поза межами строку кредитного договору, що становить 30 днів. Вказано, що у договорі забороняється встановлювати умову про одностороннє продовження строку користування кредитом. Така пролонгація здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору. З огляду на вказане, відповідні пункти договору, які надають кредитору змінювати в односторонньому порядку строки кредитування є нікчемним. Представник відповідача просить позов задовольнити частково в розмірі 7 837,27 грн. Заявив про не співмірність судових витрат на професійну правничу допомогу та про понесені відповідачем витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

13.01.2026 на адресу суду від представника позивача Ткаченко М.М. надійшла відповідь на відзив з додатковими обґрунтуваннями щодо нарахованих відсотків. Вказано, що відповідно до п. 3.10 договору та керуючись ст. 1048 ЦК України позикодавець мав право нараховувати проценти до дня повернення позики. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

13.01.2026 від представника відповідача - адвоката Друзь В.В., до суду надійшла відповідь (заперечення) на відповідь на відзив, в якій зазначено, що Правила надання грошових коштів у позику є письмовою формою ознайомлення споживача з умовами різних видів кредитування для забезпечення йому можливості вибору серед альтернативних умов кредитування та містить узагальнену інформацію про умови кредитування, з якими відповідач не ознайомлювався та не підписував їх.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позов підтримує та просить задовольнити.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача, просить позов задовольнити частково, відповідно до позиції, вказаної у відзиві.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Судом встановлено наступне.

09.06.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір № 2473687, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора № z04467 та за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору.

Згідно із п. 2.2 договору позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні.

Пунктом 2.3 договору визначено, що тип позики: довгострокова. Мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Сума позики: 5 900 грн.

За правилом пункту 2.3.4. договору погоджено строк позики 30 днів до 09.07.2021.

Згідно із п. 2.4.2 договору середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1.09450% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Відповідно до п 2.4.3 договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Згідно із п. 2.4.4 договору базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99% від суми позики за кожен день користування позикою.

У випадку недотримання позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умовах, за договором застосовується базова процентна ставка за позикою (п. 2.4.5 договору).

Відповідно до п. 2.6 договору позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті.

Між позикодавцем та відповідачем також узгоджено графік платежів за позикою (додаток № 1 до договору позики), загальна вартість кредиту становить 7 837,27 грн за умови дотримання строків повернення коштів.

В подальшому між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 08.07.2021 до договору позики № 2473687 від 09.06.2021, якою продовжено строк позики на 30 днів, до 07.08.2021 під 1,99% на день. Загальна вартість кредиту з урахуванням нового строку становить 9 422,30 грн, що вбачається з оновленого графіка платежів за позикою.

Додатковою угодою № 2 від 07.08.2021 до договору позики № 2473687 від 09.06.2021, строк позики продовжено ще на 30 днів, до 06.09.2021 під 1,99% на день. Загальна вартість кредиту залишилась без змін та становить 9 422,30 грн, що вбачається з графіка платежів за позикою, що є додатком № 1 до додаткової угоди № 2.

29.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29/12-2021, відповідно до умов якого, з урахуванням акту прийому-передачі та витягу з реєстру боржників, ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором № 2473687.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого, з урахуванням витягу з реєстру боржників, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» належні йому права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором № 2473687.

В матеріалах справи також містяться анкета клієнта, паспорт позики, розрахунок заборгованості за кредитним договором, графіки платежів.

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов`язання, оскільки за ним наявна заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, ОСОБА_1 має борг за договором позики № 2473687 від 09.06.2021 у розмірі 19 668,93 грн, з яких: 5 900 грн - тіло кредиту; 13 768,93 грн - відсотки.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 (№202/4494/16-ц).

За умовами договору позики № 2473687 від 09.06.2021, з урахуванням додаткових угод № 1, 2, передбачено надання кредиту в розмірі 5 900 грн строком на 90 днів.

Отже, проценти за користування відповідачем кредитними коштами за 90 днів, що виходячи із установленої в договорі базової процентної ставки (1,99% на день) становить 10 566,90 грн (5 900х1,99х100х90).

Таким чином, розмір позовних вимог за договором позики № 2473687 від 09.06.2021, що підлягають до задоволення, становить 16 466,90 грн. (5 900 + 10 566,90).

Саме ця заборгованість по тілу кредиту та процентам має бути стягнута з відповідача на користь позивача, в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 028,03 грн (2 422,40 х 83,72%).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, що заявлені позивачем в розмірі 9 000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 133 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надані суду відповідні документи, а саме: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги, укладений 01.07.2024 між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО; заявка на надання юридичної допомоги № 2554 від 01.09.2025; витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025.

Так, із витягу з акту № 14 про надання юридичної допомоги вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» прийняло від Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» наступні послуги на суму 9 000 грн: надання усної консультації з вивченням документів - 3 000 грн (2 год.); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 000 грн (2 год.).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Суд зауважує, що даний спір є спором незначної складності, оскільки спірні правовідносини регулюються загальними нормами ЦК України, а постанови Верховного Суду містять висновки в схожих правовідносинах, тому суд вважає, що надання консультацій та підготовка процесуальних документів по даній цивільній справі не передбачала для адвокатського об`єднання дослідження великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, а також значного часу для їх вивчення.

Відтак, витрати позивача на загальну суму 9 000 грн не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними у зв`язку з наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, часткове задоволення позову судом, заперечення відповідача щодо неспівмірності судових витрат та часткове визнання позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу на суму 2 500 грн, зважаючи на незначну складність справи, ціну позову, обсяг та час наданої адвокатом правової допомоги у даній справі та надані докази на підтвердження таких витрат (усна консультація та складання позовної заяви).

На переконання суду вказана до стягнення сума відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, є доцільною та справедливою в межах цієї справи.

Керуючись ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 2473687 від 09.06.2021 у розмірі 16 466,90 грн, судовий збір у розмірі 2 028,03 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду з дня підписання рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов