Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №356/1123/25 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/88/26

Справа № 356/1123/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Капшученко І. О.

за участю секретаря Мелещенко В. В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно за законом

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за вказаним вище позовом.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

26.02.2026 через канцелярію суду представник позивача ОСОБА_2 подала до суду доповнену та уточнену позовну заяву, в якій окрім пред`явлених у первісній позовній заяві позовних вимог просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/6 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В підготовчому засіданні представник позивача подану заяву підтримала та просила прийняти її до розгляду.

Позивач підтримала позицію свого представника.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в підготовче засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, 07.01.2026 відповідач ОСОБА_4 та 19.01.2026 відповідач ОСОБА_3 через канцелярію суду поштою подали клопотання, в яких просили підготовчі засідання в даній справі проводити за їхньої відсутності.

Враховуючи викладене, думку позивача та її представника, положення ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести підготовче засідання за відсутності вказаних учасників.

Заслухавши думку позивача та її представника, проаналізувавши подану представником позивача заяву разом з доданими до неї документами, матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, встановленого статтею 13 ЦПК України, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 922/404/19 від 09.07.2020, у справі № 657/1024/16-ц від 24.04.2024 позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстав позову. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.

Судом встановлено, що подана до суду доповнена та уточнена позовна заява за своєю правовою природою є заявою про збільшення позовних вимог, яка містить самостійні позовні вимоги немайнового характеру - про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не була заявлена у первісному позові, та яка, виходячи з обґрунтування, є матеріальною підставою для вимоги про визнання за позивачем 1/6 частини спірного спадкового майна.

Вище викладене дає підстави для висновку, що заявою про збільшення позовних вимог позивач додає нові матеріально - правові вимоги, які не були пред`явлені в первісній редакції позову. Фактично позивач доповнила позовну заяву новими вимогами, що суперечить п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України і є недопустимим.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545 сво21)

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 49, 175, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача Литвиненко О. Л. у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно за законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: І. О. Капшученко