Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №205/18967/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/18967/25

Номер провадження2/205/2540/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

16 лютого 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.

за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ФК «Єврокредит» адвокат Журавльов С.Г. звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 57 351,64 гривень та вирішити питання розподілу судових витрат. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 06.07.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0015.19103 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі - Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет та індивідуальної частини, якою є вказана Заява -Договір. Банк на підставі отриманої від клієнта заяви, відкрив останньому поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши клієнту кредит у гривні на поточний рахунок та встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. 03.09.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого АТ «МЕГАБАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» приймає належні АТ «МЕГАБАНК» права вимоги до боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0015.19103 від 06.07.2021 року. В подальшому ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» приймає належні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» права вимоги до боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача - боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0015.19103 від 06.07.2021 року. Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0015.19103 від 06.07.2021 року загальна сума заборгованості: склала 57 351,64 гривень, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 19 986,46 гривень, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 37 365,18 гривень. Свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав. У зв?язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.12.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Єврокредит» адвокат Журавльов С.Г. до суду не з?явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ст.190, ст. 272 ЦПК України відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався, про причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України, ухвалив у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

06.07.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір № TDB.2021.0015.19103 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі - Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» та в мережі інтернет та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір.

Вищевказані документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленості банка і клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними, і відповідно до приписів ст. 634 ЦК України є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття клієнтом пропозиції банку згідно ст. ст. 641, 644 ЦК України.

Згідно з п. 1 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, підписанням Заяви - Договору відповідач беззастережно підтвердив, зокрема: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com. ? згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: та в мережі інтернет та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви - Договору, підписанням якої відповідач приєднується до Договору в цілому.

Сторони погодили і відповідач своїм підписом підтвердив, що ця Заява - Договір, Договір з Додатками (в тому числі, Тарифи, тощо) у сукупності складають єдиний Договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті так i в інших частинах Договору (пп. 1 п. 11 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору). Також відповідач своїм підписом підтвердив, що з усіма умовами Договору (з урахуванням публічної частини Договору, яка розміщена на офіційному сайті Банку та/або в мережі інтернет, та/або у відділеннях Банку, Тарифів, тощо), ознайомлений і згодний (пп. 3 п. 11 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору).

Відповідно до п. 2 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, банк на підставі отриманої від відповідача заяви, відкрив останньому поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Факт отримання відповідачем картки та її номер зафіксовано зазначено у заключному розділі Кредитного договору (реквізити та підписи сторін).

На поточний рахунок у гривні банк надав відповідачу кредит, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії, що встановлений у п.4. розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору. Спосіб надання кредиту - шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку відповідача (п. 3 Паспорту споживчого кредиту). Банк може надавати відповідачу кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів відповідача, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту Кредитної лінії (п. 4 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору).

Сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів у індивідуальній та публічній частинах Кредитного договору.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії в розмірі до 200 000,00 гривень, на умовах згідно з Тарифами банку та Паспортом споживчого кредиту, на поточний рахунок відповідача і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 здійснював користування грошовими коштами Доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого АТ «МЕГАБАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» приймає належні АТ «МЕГАБАНК» права вимоги до боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0015.19103 від 06.07.2021 року.

В подальшому ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» приймає належні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» права вимоги до боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0015.19103 від 06.07.2021 року.

Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0015.19103 від 06.07.2021 року, загальна сума заборгованості склала 57 351,64 гривень, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 19 986,46 гривень, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 37 365,18 гривень.

Свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач ОСОБА_1 не виконав ні перед кредитодавцем, ні перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Єврокредит» набув право належного кредитора до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № TDB.2021.0015.19103 від 06.07.2021 року.

Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 підтверджується довідкою, розрахунком заборгованості від 03.09.2024 року та виписками по особових рахунках позичальника.

Згідно виписок по рахунку ОСОБА_1 станом на 03.09.2024 року у останнього сформувалась заборгованість перед банком у загальному розмірі 57 351,64 гривень, що складається з заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 19 986,46 гривень та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 37 365,18 гривень, що підтверджується довідкою, виписками з рахунку ОСОБА_1 та розрахунком заборгованості. Позивач надав дві виписки по рахункам відповідача, оскільки в АТ «МЕГАБАНК» наразі розпочато процедуру ліквідації та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідно до Рішення виконавчої дирекції від 21.07.2022 року № 506, до 02.12.2022 року облік заборгованості здійснювався у програмному комплексі Акціонерного товариства «МЕГАБАНК», а з 03.12.2022 року у програмному комплексі Національного банку України (Єдина інформаційно-облікова система НБУ).

Після 03.09.2024 року жодних додаткових нарахувань, в т.ч. комісій, процентів, штрафів позивачем не проводилось.

Доказів визнання кредитного договору недійсним до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів на спростування факту його підписання відповідачем.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем, наданий стороною позивача розрахунок заборгованостей не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний. На час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати боргу та не спростовано зазначених позивачем обставин.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт набуття права позивачем ТОВ «ФК «Єврокредит» грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 підтверджений матеріалами справи, факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позики доведений, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 57 351,64 гривень, вказана заборгованість відповідачем не спростована, тому позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи,належать,зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається із матеріалів справи, для надання правничої допомоги між ТОВ «ФК «Єврокредит» та Адвокатським Обьєднанням «Альянс ДЛС» укладено Договір про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року. Відповідно до вищезазначеного Договору та Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 14.08.2025 року вартість наданих правничих послуг складає 11 200,00 гривень.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі№922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

Чинне процесуальне законодавство встановило так і основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19 вказано, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, через що для фахового юриста, тим більше адвокатського об`єднання, не вимагає значних часових затрат для надання усної консультації з вивченням документів, а обсяг досліджених доказів є незначним, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5 100,00 гривень, який на думку суду є об`єктивним та співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-289 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» суму заборгованості в розмірі 57 351,64 (п`ятдесят сім тисяч триста п?ятдесят одна) гривень 64 копійок, що складається з заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 19 986,46 гривень, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 37 365,18 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 100,00 (п`ять тисяч сто) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105.

Представник позивача: адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №5817 видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 04.07.2024, поштова адреса: 49005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н., Дніпро, р-н Соборний, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 411, тел. НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Костромітіна