Рішення від 10 грудня 2025 р. у справі №202/4817/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/4817/25

Провадження № 2/202/3263/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпро у складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Ворон Д.В.,

учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Євгеньєвої Л.Д.,

розглянувши заяву у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Орешин Петро Петрович звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпра з позовом до відповідача ОСОБА_3 з позовом про поділ спільного майна подружжя. Позовні вимоги аргументував наступним. Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 22.06.2007 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У шлюбі народилися спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2025 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Представник позивача зазначив, що перебуваючи у шлюбі, подружжям за рахунок спільних накопичених грошових коштів було придбано таке майно: житлова трикімнатна квартира, загальною площею 62,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , ???гараж загальною площею 61,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , ???автомобіль TOYOTA AVENSIS 2006 року вип., № кузова НОМЕР_1 , мотоцикл HONDA VARADERO XL 1000 2000 року випуску, VIN: НОМЕР_2 та мопед SUZUKI ADDRESS V 100 2002 року випуску, VIN: НОМЕР_3 . Відповідно до даних державних реєстрів про право власності, власником всього вищезазначеного майна є відповідач ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу, вказане майно залишилося у розпорядженні відповідача. Наявності умов оцінити стан майна, користуватися та розпоряджатися ними у позивача немає. Враховуючи, що колишнє подружжя згоди щодо володіння, користування та розпорядження спільним нажитим майном не дійшли, а також зважуючи на те, що фактично з моменту розірвання шлюбу відповідач користується та розпоряджається на власний розсуд нажитим майном, позивач вважає обгрунтованим звернення з відповідним позовом. Окрім того, представник позивача звернув увагу на те, що при купівлі нової трикімнатної квартири, яку остання хоче визнати спільною сумісною вартістю подружжя, позивач підписала заяву в якій визнавала, що квартира купляється за особисті кошти відповідача і є особистою власністю відповідача. Така заява була нотаріально посвідчена. Представник позивача ствердив що позивач вважала що квартира придбавається в інтересах сім`ї і вона також матиме на неї право. Також представник позивача зазначив, що перебуваючи у шлюбі, позивач офіційно працювала та отримувала заробітну плату, що свідчить про її вклад у накопичення коштів для купівлі вказаної квартири.

Враховуючи наведене, оскільки на думку позивача майно набуте під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя, представник позивача просила суд ???позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна – задовольнити. Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 майно , а саме: житлову трикімнатну квартиру, загальною площею 62,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; гараж загальною площею 61,2 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, "Північний" гаражний кооператив металевих гаражів" обслуговуючий коопертив, гараж 528-А; автомобіль TOYOTA AVENSIS 2006 року вип., № кузова НОМЕР_4 ; ??мотоцикл HONDA VARADERO XL 1000 2000 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ; ??мопед SUZUKI ADDRESS V 100 2002 року випуску, VIN:

НОМЕР_3 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості: житлової трикімнатної квартири, загальною площею 62,6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; гаражу загальною площею 61,2 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, "Північний" гаражний кооператив металевих гаражів" обслуговуючий коопертив 3, гараж НОМЕР_5 ; ?? автомобіля TOYOTA AVENSIS 2006 року вип., № кузова НОМЕР_4 ; ?? мотоциклу HONDA VARADERO XL 1000 2000 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ; ?? мопеду SUZUKI ADDRESS V 100 2002 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , що загалом складає 1 343 604, 50 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9084,00 грн.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 року справу № 202/4817/25 розподілено головуючому судді Дребот І.Я.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 17.06.2025 року.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 17.06.2025 у зв`язку і клопотанням представника відповідача підготовче судове засідання відкладено до 16.07.2025.

16.07.2025 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці розгляд справи не відбувся, підготовче судове засідання відкладено на 11.09.2025 року.

11.09.2025 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці розгляд справи не відбувся, підготовче судове засідання відкладено на 07.10.2025 року.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 07.10.2025 у зв`язку і клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено до 21.10.2025.

21.10.2025 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці розгляд справи не відбувся, підготовче судове засідання відкладено на 31.10.2025 року.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 31.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя до судового розгляду по суті у судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра на 11.11.2025 року.

11.11.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 02.12.2025 року.

У зв`язку із технічним збоєм у роботі ВКЗ справу 02.12.2025 знято з розгляду. Судове засідання призначено на 11.12.2025 року.

В судовому засіданні 11.12.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, які в ньому зазначені.

11.12.2025 в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві. Зокрема зазначив, щодо квартири, яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Дане нерухоме майно було придбане відповідачем за договором купівлі-продажу квартири від 29.01.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Райською Т.М. Кошти за придбання даної квартири були особистими коштами відповідача, про що позивач 29.01.2019 року зробила особисту заяву. Дана заява посвідчена нотаріусом. До підписання даної заяви позивачу нотаріусом було роз`яснено положення та норми Сімейного кодексу України. Тому позивачу достименно було відомо і зрозуміло, що квартира є приватною власністю відповідача і на неї остання не може претендувати. Щодо гаражу за адресою м. Дніпро, «Північний» гаражний кооператив металевих гаражів «Обслуговуючий кооператив» Гараж 528-А. У звіті про оцінку нерухомого майна гаражу, загальною площею 61.2 кв.м. поданому позивачем встановлено ймовірну вартість об`єкту оцінки яка за результатами розрахунків складає 713 400,00 грн, що на думку представника відповідача не відображає дійсної вартості об`єкту оцінки та майна, оскільки не було забезпечено доступу для огляду експертом вказаного гаражу . А тому дана оцінка не може бути об`єктивною. Відповідачем, так як вказаний гараж перебуває в його користуванні було замовлено звіт з визначенням ринкової вартості оспорюваного гаража, враховуючи що останній зміг надати доступ експерту до даного майна та оцінити його дійсний стан та вартість. Так, у відповідності до вказаного звіту, ринкова вартість гаражу становить 232 000,00 грн. На таку вартість гаражу відповідач зазначив, що згоден. Щодо автомобіля TOYOTA AVENSIS, представник відповідача вказав що відповідач визнає його спільним сумісним майном, однак на його думку у відповідності до замовленого ним Звіту про незалежну оцінку середньої ринкової вартості колісного транспортного засобу загального легкового седану TOYOTA модель AVENSIS 2006 року, середня ринкова вартість складає 206 571,00 грн. Відповідно останній готовий компенсувати позивачу половину вказаної суми в розмірі 103 258,50 грн. Щодо мотоциклу Honda Varadero XL 1000. Представник відповідача вказав, що вказаний транспортний засіб він продав за згоди дружини, бо їм потрібні були кошти на виїзд останньої за кордон. Зважаючи на та, що на думку відповідача дійсна вартість реалізації транспортного засобу становила 4000,00 доларів США, з яких половина має належати позивачу, враховуючи що 1000,00 Євро відповідач віддав одразу позивачу, відповідач погоджується на грошову компенсацію позивачу в порядку поділу майна подружжя у розмірі 1000,00 доларів США. Щодо мопеда Suzuki Address V 100, представник відповідача вказав, що придбав його під час окремого проживання з позивачем. Представник відповідача зазначив, що рішенням суду про розірвання шлюбу від 28.02.2025 встановлено той факт, що з липня 2025 року сторони проживали окремо. Таким чином, спірне майно, мопед Suzuki Address V 100 не підлягає поділу як сумісно нажите майно сторін і має бути викреслений із позовних вимог щодо його поділу.

Судом встановлено, що відповідно до Актового запису про шлюб № 363 від 22.06.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дочка ОСОБА_4 .

Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_5 .

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2025 року у справі № 202/978/25 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29.01.2025 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2019 року належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29.01.2025 року ОСОБА_3 на підставі довідки № 525-А від 23.01.2021 року, виданої головою правління "Північний", належить на праві власності гараж № НОМЕР_8 розташований за адресою: м. Дніпро, обслуговуючий кооператив "гаражний кооператив металевих гаражів "Північний", гараж НОМЕР_8 .

Згідно відповіді заступника начальника Головного сервісного центру МВС України ОСОБА_6 № 31/1055А3-8596-2025 від 09.04.2025 року ОСОБА_3 належить: з 28.08.2019 року автомобіль TOYOTA AVENSIS 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_4 ; з 29.09.2016 року - Мотоцикл HONDA VARADERO XL 1000, 2000 року випуску, VIN НОМЕР_2 ; з 05.12.2023 року - Мопед SUZUKI ADDRESS V 100 2002 року випуску, VIN НОМЕР_9 .

Згідно довідки про доходи виданій гр. ОСОБА_2 про те, що остання з 25.08.2016 по 18.10.2022 року працювала в Приватного підприємця ОСОБА_7 та отримувала заробітну плату.

Відповідно до Звіту про оцінку рухомого майна TOYOTA AVENSIS 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_4 , складеного 14.04.2025 року ПП "Бюро експертної оцінки", ринкова вартість КТЗ, станом на дату оцінки, за результатами проведених розрахунків склала 256 962,00 грн, без урахування ПДВ.

Згідно Звіту про оцінку рухомого майна SUZUKI ADDRESS V 100 2002 року випуску, VIN НОМЕР_9 , складеного 14.04.2025 року ПП "Бюро експертної оцінки", ринкова вартість КТЗ, станом на дату оцінки, за результатами проведених розрахунків склала 19 326,00 грн, без урахування ПДВ.

Відповідно до Звіту про оцінку рухомого майна HONDA VARADERO XL 1000, 2000 року випуску, VIN НОМЕР_2 , складеного 14.04.2025 року ПП "Бюро експертної оцінки", ринкова вартість КТЗ, станом на дату оцінки, за результатами проведених розрахунків склала 188 221,00 грн, без урахування ПДВ.

Згідно Звіту про оцінку нерухомого майна гаражу, загальною площею 61,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпро, "Північний" гаражний кооператив металевих гаражів" обслуговуючий кооператив, гараж 528-А, складеного 14.04.2025 року ПП "Бюро експертної оцінки", ймовірна ринкова вартість об`єкту оцінки за результатами розрахунків складає 713 400,00 грн, без ПДВ.

Відповідно до Звіту про оцінку нерухомого майна житлової 3-кімнатної квартири, загальною площею 62,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 14.04.2025 року ПП "Бюро експертної оцінки", ймовірна ринкова вартість об`єкту оцінки за результатами розрахунків складає 1509300,00 грн, без ПДВ.

Згідно наданої представником відповідача ОСОБА_8 . Звіту з визначення ринкової вартості гаражу загальною площею 61,20 кв.м. за адресою: м. Дніпро, гаражний кооператив металевих гаражів "Північний", обслуговуючий кооператив, гараж НОМЕР_8 , складеного ТОВ "ІНФО-ЦЕНТР КОНСАЛТ" від 19.06.2025 року, ринкова вартість об`єкту оцінки за результатами розрахунків складає 232000,00 грн, без ПДВ.

Також, відповідно до наданого представником відповідача ОСОБА_8 . Звіту про незалежну оцінку середньої ринкової вартості колісного транспортного засобу TOYOTA AVENSIS 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_4 , складеного ФОП ОСОБА_9 від 21.02.2025 року, середня ринкова вартість ринкова вартість КТЗ склала 206571,00 грн, без урахування ПДВ.

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2019 року за адресою АДРЕСА_1 продавці ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та ОСОБА_12 продали вказану квартиру ОСОБА_3 .

З копії нотаріально завіреної заяви ОСОБА_3 від 29.01.2019 року вбачається, що останній ствердив, що придбав квартиру АДРЕСА_3 за власні, особисті кошти, що належали йому на праві особистої приватної власності.

З копії нотаріально завіреної заяви ОСОБА_2 від 29.01.2019 року вбачається, що остання, згідно ч, 2 ст. 369 ЦК України, ч. 3 ст. 65 СК України повідомила всіх зацікавлених осіб, що її чоловік - ОСОБА_3 , ресстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , що проживає за адресою АДРЕСА_4 , придбає квартиру АДРЕСА_3 за власні кошти та на умовах за його розсудом, а також ця квартира буде належати йому на праві особистої приватної власності. У подальшому їй відомо, що ОСОБА_3 може здійснювати будь- які дії щодо розпорядження вищевказаною квартирою (часткою) без її згоди як його дружини. Зміст ст.ст. 60, 65, 74, 91 Сімейного кодексу України їй нотаріусом роз?яснено.

З копії розписки вбачається, що ОСОБА_13 паспорт серії НОМЕР_11 продав гараж в кооперативі «Північний» і отримав кошти в сумі 3450 доларів США в 2017 році.

Враховуючи наведене, представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача просив частково задоволити позов з підстав наведених у відзиві.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, якими керується Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).

Згідно із частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.

Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 210/2492/19.

Згідно із статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 69, частини першої статті 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із статтею 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Отже, наведеними нормами права передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.

Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована.

Якщо ж заява одного з подружжя про те, що річ була куплена за її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.

Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Судам, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

Позивач просить визнати спільним сумісним майном подружжя житлову трикімнатну квартиру загальною площею 62,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

З даного приводу суд зазначає наступне. Спірна трикімнатна квартира була придбана відповідачем 29.01.2019 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу. У день укладення договору позивач подала нотаріально посвідчену заяву, в якій підтвердила, що придбання квартири здійснюється за особисті кошти відповідача.

Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Отже, сам по собі факт придбання майна у період шлюбу не є безумовною підставою для визнання його об`єктом спільної сумісної власності подружжя. У разі доведення того, що майно набуте за особисті кошти одного з подружжя, презумпція спільності майна може бути спростована. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 у справі № 711/2302/18, в якій зазначено, що реєстрація майна на одного із подружжя не спростовує презумпцію його належності до спільної сумісної власності, однак заінтересована особа має право довести, що таке майно придбане за її особисті кошти, у зв`язку з чим презумпція спільності може бути спростована. Подібні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 61-36178св18 та у постанові Верховний Суд України від 16.12.2015 у справі № 6-2641цс15.

З наданої суду копії заяви вбачається, що позивач підтвердила факт придбання квартири за особисті кошти відповідача. Зазначена заява посвідчена нотаріусом, що свідчить про встановлення особи заявника, перевірку її цивільної дієздатності, з`ясування справжнього волевиявлення та роз`яснення правових наслідків вчинюваної нотаріальної дії. Доказів того, що позивач підписала заяву під впливом помилки, обману, насильства або не усвідомлювала значення своїх дій, суду не надано.

Суд звертає увагу, що протягом тривалого часу після укладення договору купівлі-продажу позивач не оспорювала зміст поданої нею заяви та не вчиняла дій щодо визнання її недійсною.

Таким чином, надані відповідачем докази у своїй сукупності свідчать про придбання спірної квартири за його особисті кошти, що спростовує презумпцію спільної сумісної власності подружжя на це майно.

З огляду на викладене, підстав для визнання спірної квартири об`єктом права спільної сумісної власності подружжя суд не вбачає.

Позивач також просила визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя гараж загальною площею 61,2 кв.м., розташований у гаражному кооперативі металевих гаражів « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у м. Дніпро, гараж № НОМЕР_8 .

Із матеріалів справи вбачається, що зазначений гараж був придбаний сторонами у період перебування у шлюбі за грошові кошти у сумі 3 500 доларів США, що підтверджується наданою розпискою. Відтак суд приходить до висновку, що спірний гараж є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Разом з тим між сторонами виник спір щодо ринкової вартості зазначеного майна.

Позивачем до матеріалів справи долучено звіт про оцінку нерухомого майна від 14.04.2025 року, відповідно до якого ймовірна ринкова вартість гаража становить 713 400,00 грн. Водночас зі змісту акта огляду вбачається, що оцінювач не мав фактичного доступу до об`єкта оцінки, а визначення його технічного стану здійснювалось зі слів замовника та на підставі фотоматеріалів зовнішнього вигляду гаража. У самому акті зазначено, що замовник не мав можливості забезпечити доступ до приміщення.

Відповідач, який фактично проживає у місті Дніпро та має доступ до спірного майна, надав інший звіт про визначення ринкової вартості гаража, складений після безпосереднього огляду об`єкта оцінювачем. Згідно з цим звітом ринкова вартість гаража становить 232 000,00 грн без урахування ПДВ. У звіті враховано фактичний технічний стан об`єкта, зокрема наявність пошкоджень конструкцій та необхідність проведення ремонтних робіт.

Відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, проведенню незалежної оцінки майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки. Положення цього стандарту є обов`язковими для суб`єктів оціночної діяльності згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частиною шостою статті 9 зазначеного Закону передбачено обов`язковість дотримання національних стандартів оцінки майна. Відповідно до статті 11 цього Закону замовник оцінки зобов`язаний забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна для проведення оцінки.

Оцінюючи подані сторонами докази у їх сукупності, суд враховує, що звіт, наданий позивачем, складений без фактичного огляду внутрішнього стану гаража, тоді як звіт, поданий відповідачем, базується на безпосередньому доступі оцінювача до об`єкта, що відповідає вимогам національних стандартів оцінки.

З огляду на викладене суд вважає обґрунтованим визначення ринкової вартості спірного гаража у розмірі 232 000,00 грн.

Беручи до уваги, що гараж є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, кожному із сторін належить по 1/2 його вартості. Відповідач визнав вимогу про виплату позивачу грошової компенсації у розмірі 116 000,00 грн, що становить половину встановленої судом вартості майна.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації вартості 1/2 частки гаража у розмірі 116 000,00 грн.

Позивач просить визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 автомобіль TOYOTA AVENSIS 2006 року вип., № кузова НОМЕР_4 становить 256 962 грн без ПДВ.

Судом встановлено, що автомобіль Toyota Avensis, 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_4 , був набутий ОСОБА_3 та ОСОБА_14 під час перебування у зареєстрованому шлюбі. Доказів того, що зазначений транспортний засіб є особистою приватною власністю відповідача в розумінні статей 57, 62 Сімейного кодексу України, суду не надано.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя незалежно від того, на чиє ім`я воно придбане. Презумпція спільності майна відповідачем не спростована, більше того — фактично визнана ним у поданих поясненнях.

Щодо визначення вартості спірного транспортного засобу суд зазначає таке.

Позивачем подано до суду належний та допустимий доказ — висновок суб`єкта оціночної діяльності, складений з дотриманням вимог законодавства про оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість зазначеного автомобіля становить 256 962 грн без ПДВ. Висновок враховує індивідуальні характеристики автомобіля, рік випуску, комплектацію, пробіг та ринкову кон`юнктуру на відповідну дату оцінки.

Натомість відповідач посилається на звіт про оцінку, замовлений ним до відчуження автомобіля, згідно з яким середня ринкова вартість транспортного засобу становила 206 571 грн.

Суд критично оцінює доводи відповідача з таких підстав.

По-перше, звіт, на який посилається відповідач, був складений за його одноосібною ініціативою без повідомлення позивача та без забезпечення її права брати участь у визначенні вартості спільного майна, що ставить під сумнів об`єктивність такого доказу.

По-друге, зі змісту наданого відповідачем звіту вбачається визначення саме «середньої ринкової вартості», що не є тотожним визначенню ринкової вартості конкретного об`єкта з урахуванням усіх його індивідуальних характеристик.

По-третє, сам факт замовлення оцінки відповідачем у зв`язку з передбачуваним судовим спором не впливає на обов`язок суду визначити дійсну ринкову вартість майна на підставі належних та більш переконливих доказів. Відчуження спільного майна одним із подружжя без згоди іншого не може обмежувати право останнього на отримання компенсації, визначеної виходячи з об`єктивної ринкової вартості.

По-четверте, доводи відповідача щодо нібито наявності мирних пропозицій про добровільну сплату половини вартості майна не спростовують права позивача на звернення до суду та не впливають на визначення розміру належної їй частки.

Оцінюючи докази у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд надає перевагу висновку про оцінку, поданому позивачем, як такому, що є більш повним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що автомобіль є спільним сумісним майном подружжя, а його ринкова вартість становить 256 962 грн без ПДВ. Враховуючи рівність часток подружжя у спільному майні відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України, кожному з них належить по 1/2 частці вартості зазначеного майна.

Отже, позовні вимоги в частині визнання автомобіля Toyota Avensis, 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_12 сумісним майном подружжя та визначення його вартості у розмірі 256 962 грн без ПДВ підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що мотоцикл Honda Varadero XL1000, 2000 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , а також мопед Suzuki Address V 100, 2002 року випуску, VIN: НОМЕР_9 , були набуті сторонами у період перебування у зареєстрованому шлюбі.

Доказів набуття зазначеного майна за особисті кошти відповідача, у порядку дарування чи спадкування, суду не надано. Відтак, відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, вказані транспортні засоби є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя.

Щодо мотоцикла HONDA VARADERO XL 1000.

Позивачем подано належні та допустимі докази — звіт про оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість мотоцикла становить 188 221 грн. Зазначений висновок складено суб`єктом оціночної діяльності з дотриманням вимог чинного законодавства та містить опис технічного стану транспортного засобу.

Відповідач заперечує проти стягнення половини вартості мотоцикла, посилаючись на такі обставини: мотоцикл був проданий у липні 2022 року з метою забезпечення виїзду позивача з дітьми за кордон; позивач була присутня та надала згоду на продаж; частину коштів (1 000 євро) позивач отримала; фактична ціна продажу становила еквівалент 4 000 доларів США; компенсація має визначатися виходячи з фактичної ціни продажу та валютного курсу на липень 2022 року.

Суд критично оцінює зазначені доводи з огляду на таке.

Щодо «вимушеного» характеру продажу. Сам по собі мотив відчуження спільного майна (у тому числі для забезпечення виїзду дітей) не змінює правового режиму цього майна та не позбавляє іншого з подружжя права на отримання компенсації у розмірі 1/2 його ринкової вартості. Закон не ставить право на частку у спільному майні в залежність від причин його відчуження.

Щодо згоди позивача. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів надання позивачем згоди на відчуження мотоцикла саме на умовах продажу за 4 000 доларів США та відмови від подальших майнових претензій.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що в липні 2022 року її дочка разом з позивачкою виїхали до Німеччини. Там вони працевлаштувались. Також свідок повідомила, що на запитання її дочки до позивачки чи є у неї гроші остання відповіла що є, їй дав їх чоловік. Суми вона не називала.

Посилання на: скріншоти листування, фотографії, допит свідка, не підтверджують факту добровільної відмови позивача від права на частку у спільному майні.

Крім того, навіть у разі надання згоди на відчуження, така згода не означає відмову від права на одержання належної компенсації.

Щодо фактичної ціни продажу. Відповідачем не подано належних доказів, що підтверджують реальну суму отриманих коштів (договір купівлі-продажу із зазначенням вартості, платіжні документи, розписки тощо). Показання свідків щодо передачі коштів не можуть підміняти належні письмові докази ціни правочину.

Щодо врахування оцінки. Відповідно до усталеної судової практики, у разі відчуження одним із подружжя спільного майна без належного врегулювання питання компенсації іншому з подружжя, розмір такої компенсації визначається виходячи з ринкової вартості майна на час розгляду справи або на час проведення оцінки, а не з довільно визначеної стороною ціни продажу.

Оскільки позивачем подано належний звіт про оцінку, яким визначено вартість мотоцикла у 188 221 грн, суд бере зазначену суму за основу при визначенні розміру компенсації.

Щодо переданих 1 000 євро. Навіть якщо позивач отримала частину коштів, це не свідчить про повне врегулювання майнових прав сторін. Передача грошових коштів могла мати характер допомоги сім`ї, але не підтверджує проведення остаточного поділу майна.

Отже, доводи відповідача про можливість обмеження компенсації сумою 29 250 грн є безпідставними та такими, що суперечать принципу рівності часток подружжя.

Щодо мопеда SUZUKI ADDRESS V 100. Відповідач посилається на частину 6 статті 57 Сімейного кодексу України та зазначає, що мопед має бути визнаний його особистою приватною власністю у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин з липня 2022 року. Суд зазначає таке. Сам по собі факт окремого проживання подружжя не припиняє режим спільної сумісної власності.

Відповідач не надав належних доказів того, що мопед був придбаний після фактичного припинення шлюбних відносин та за його особисті кошти.

Застосування ч. 6 ст. 57 СК України є правом суду, а не обов`язком, і можливе лише за умови доведення сукупності обставин: фактичного припинення сімейних відносин та набуття майна виключно за особисті кошти одного з подружжя.

Надане рішення суду про розірвання шлюбу лише констатує факт окремого проживання, але не встановлює, що спірний мопед був набутим після припинення шлюбних відносин і за особисті кошти відповідача.

Позивачем подано звіт про оцінку, відповідно до якого ринкова вартість мопеда становить 19 326 грн. Вказаний доказ відповідачем належним чином не спростований.

Щодо стану здоров`я відповідача. Суд бере до уваги стан здоров`я відповідача та наявність інвалідності ІІІ групи, однак зазначені обставини не впливають на правовий режим спільного майна подружжя та не можуть бути підставою для звільнення від обов`язку компенсувати іншому з подружжя його частку у спільній сумісній власності.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що: мотоцикл Honda Varadero XL1000 є спільним сумісним майном подружжя, його вартість становить 188 221 грн; мопед Suzuki Address V 100 є спільним сумісним майном подружжя, його вартість становить 19 326 грн. У зв`язку з цим позовні вимоги в частині визнання зазначених транспортних засобів спільним сумісним майном подружжя та визначення їх вартості підлягають задоволенню з подальшим вирішенням питання про стягнення з відповідача грошової компенсації у розмірі 1/2 їх вартості відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України.

Враховуючи принцип рівності часток подружжя у спільному майні та відсутність підстав для відступу від нього, суд приходить до переконання, що: гараж та спірні транспортні засоби є спільним сумісним майном подружжя. Позовні вимоги про визнання їх спільною сумісною власністю підлягають задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача грошова компенсація у розмірі 1/2 ринкової вартості кожного з зазначених транспортних засобів та гаражу.

Доводи відповідача щодо зменшення розміру компенсації, врахування фактичної ціни продажу мотоцикла, застосування валютного курсу на час реалізації, а також виключення мопеда зі складу спільного майна є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують встановлених судом обставин.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,12,81,89 ЦПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 8,129 Конституції України, ст.ст. 60, 61, 63, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя- задовольнити частково.

2. Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_10 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_13 ) наступне майно:

- Гараж загальною площею 61,2 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, «Північний» гаражний кооператив металевих гаражів» обслуговуючий кооператив, гараж 528-А;

- Автомобіль TOYOTA AVENSIS 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_4 ;

- Мотоцикл HONDA VARADERO XL 1000, 2000 року випуску, VIN НОМЕР_2 ;

- Мопед SUZUKI ADDRESS V 100 2002 року випуску, VIN НОМЕР_9 .

3. В порядку поділу спільного майна подружжя, стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_13 ) суму компенсації вартості спільного майна подружжя у такому розмірі:

- вартості гаражу загальною площею 61, 2 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, «Північний» гаражний кооператив металевих гаражів» обслуговуючий кооператив, гараж 528-А у розмірі 116 000,00 ( сто шістнадцять тисяч ) грн 00 коп.;

- вартості автомобіля TOYOTA AVENSIS 2006 року випуску, № кузова НОМЕР_4 у розмірі 128 481,00 ( сто двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят одна ) грн 00 коп.;

- вартості мотоциклу HONDA VARADERO XL 1000, 2000 року випуску, VIN НОМЕР_2 у розмірі 94 110,50 ( дев`яносто чотири тисячі сто десять) грн 50 коп.;

- вартості мопеду SUZUKI ADDRESS V 100 2002 року випуску, VIN НОМЕР_9 у розмірі 9 663,00 ( дев`ять тисяч шістсот шістдесят три ) грн 00 коп., що загалом складає 348 254 (триста сорок вісім тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн 50 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 . НОМЕР_14 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_13 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 351,57(дві тисячі триста п`ятдесят одну) грн 57 коп.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.12.2025 року

Суддя І.Я. Дребот