Суд: Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 26 лютого 2026 р.
Справа: №213/6775/25
Суддя: Алексєєв О. В.
г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/6775/25
Номер провадження 2/213/557/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Алексєєва О.В.,
за участі секретаря судового засідання – Бабейкіної Н.О.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань №3, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу №213/6775/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог.
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №2970283 від 22 лютого 2022 року у розмірі 22 058,45 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 22 лютого 2022 року між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2970283, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн. На виконання умов вищевказаного договору ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку вона вказала при оформленні кредиту. Однак відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, тому виникла заборгованість у розмірі 22 058,45 грн. На підставі договору факторингу №01.02-25/23 від 23 травня 2023 року, укладеного з ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», позивач набув право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.
Процесуальні дії у справі.
25 грудня 2025 року позовна заява надійшла до суду.
05 січня 2026 року судом отримана інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
12 січня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
У судове засідання сторони не викликались. Представник позивача у позовній заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі. Відповідач відзив не направила.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
У відповідності до вимог ст. ст. 280 - 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду цієї справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подала, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Фактичні обставини, встановлені судом.
22 лютого 2022 року між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповдачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2970283, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 6 000,00 грн, строком на 360 днів, стандартна процента ставка – 1,99% в день, знижена процентна ставка – 1,19% в день.
Відповідно до п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Позичальник підтвердив, що до укладання договору уважно ознайомився з текстом договору та правилами, розміщеними на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови і зобов`язався їх виконувати.
Договір, паспорт споживчого кредиту та графік платежів підписані електронним підписом позичальника, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «B014».
ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало умови договору щодо надання кредиту, що підтверджується листом ТОВ «УПР» від 04 березня 2024 року, згідно з яким було успішно перераховано кошти на суму 6 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, кредит не повернула, проценти за його користування не сплатила.
23 травня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТзОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (ТзОВ «СВЕА ФІНАНС») укладено договір факторингу №01.02-25/23, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», станом на 23 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 22 058,45 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 5 064,92 грн, заборгованість за відсотками – 16 993,53 грн. За весь строк дії кредиту відповідачем сплачено 3 465,00 грн.
Доказів, які б спростували розрахунок заборгованості, відповідачем не надано.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.
Норми права, які застосовує суд.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Висновок суду.
Судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем договору про надання споживчого кредиту з первісним кредитором, порушення нею взятих на себе зобов`язань, ознайомлення і згода відповідача з умовами цього договору, набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором.
Відповідачем порушувались умови кредитного договору, кошти на повернення кредиту не сплачувались належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі - не надала, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, та оскільки судом встановлено порушення права позивача на своєчасне отримання коштів внаслідок неналежного виконання зобов`язання відповідачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 76-81, 89, 95, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №2970283 від 22 лютого 2022 року у розмірі 22 058 (двадцять дві тисячі п`ятдесят вісім) грн 45 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження за адресою:вул. Іллінська,8, м. Київ, 04070.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Дата складення повного тексту судового рішення – 27 лютого 2026 року.
Суддя О.В. Алексєєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua