Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №213/6596/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/6596/25

Номер провадження 2/213/511/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання – Бабейкіної Н.О.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань №3 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/6596/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9475581427. Свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та процентів за користуванням ними відповідач не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість. 17 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» було укладено договір факторингу №171221, на підставі якого до АТ «ТАСКОМБАНК» перейшло право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. 26 травня 2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/30-Ф, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вищезазначеним договором.

Крім того, 05 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №257228099. Свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та процентів за користуванням ними відповідач не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість. 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20102022, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вищезазначеним договором.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 76 468,39 грн, а також сплачений ним судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Процесуальні дії у справі.

18 грудня 2025 року позовна заява надійшла до суду.

02 січня 2026 року отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.

12 січня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

У судове засідання сторони не викликалися. Позивач у позові не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі. Відповідач відзив не подала.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Відповідно до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлялася про перебування в провадженні суду цієї справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін – не подала, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Фактичні обставини, встановлені судом.

18 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9475581427, згідно з яким кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 31 253,00 грн строком на 48 місяців, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 3,35% щомісяця.

17 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір факторингу №171221, у відповідності до умов якого АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується передати ТОВ «ФК «ЦФР» суму фінансування, а ТОВ «ФК «ЦФР» зобов`язується відступити АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі прав вимог, який є невід`ємною частиною цього договору.

26 травня 2025 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №НІ/11/29-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зобов`язується передати АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимоги, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1. Договору факторингу №НІ/11/29-Ф).

Згідно з витягом з реєстру прав вимог від 26 травня 2025 року до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №9475581427 від 18 серпня 2021 року у розмірі 57 360,49 грн.

Згідно з розрахунком позивача у відповідача станом на 31 жовтня 2025 року значиться заборгованість у розмірі 57 360,49 грн, з яких: 29 917,20 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 227,68 грн - заборгованість по відсоткам; 22 215,61 грн – заборгованість по комісії.

Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.

05 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір кредитної лінії №257228099, згідно з яким кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 4 500,00 грн строком на 30 днів (дисконтний період), а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,98% в день.

Згідно п.п.1.12.-1.12.2. Договору кредитної лінії №257228099, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, яка має наслідком продовженя строку кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один кадендарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1 087,70% річних, що становить 2,98% в день.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредит шляхом перерахування коштів у розмірі 4 500,00 грн на його платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 05 вересня 2021 року.

Однак, відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала. У строки, передбачені договором, кредит та проценти за його користування не сплатила.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало (відступило) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» прийняло належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрах боржників, укладеними між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» і боржниками.

31 грудня 2020 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою виклали текст договору у новій редакції.

Згідно з розрахунком ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» у відповідача станом на 21 жовтня 2020 року значиться заборгованість у розмірі 19 107,90 грн, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 607,90 грн - заборгованість за процентами.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №20102022, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 21 жовтня 2022 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №257228099 від 05 вересня 2021 року у розмірі 19 107,90 грн.

Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.

Договори факторингу, внаслідок укладення яких позивач набув права вимоги до відповідача у справі, є чинними та перед судом заінтересованими особами питання про визнання їх недійсними не порушувалося.

Зміст спірних правовідносин.

Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі №243/11704/15-ц.

Висновок суду.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення відповідачем кредитного договору №257228099 від 05 вересня 2021 року з первісним кредитором, порушення нею взятих на себе зобов`язань, ознайомлення і згода відповідача з умовами кредитного договору, набуття позивачем права вимоги до відповідача за цим договором.

Відповідачем порушувались умови кредитного договору, кошти на повернення кредиту не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі - не надала, обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №257228099 від 05 вересня 2021 року, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за договором № 9475581427 від 18 серпня 2021 року суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір №9475581427 від 18 серпня 2021 року з ТОВ «ФК «ЦФР».

Позивач, посилаючись на те, що набув право вимоги до відповідача за цим договором, просить стягнути з відповідача заборгованість.

Позивачем надано як докази на підтвердження позовних вимог копії кредитного договору, паспорту споживчого кредиту, договорів факторингу, витяг з реєстру прав вимоги, розрахунок заборгованості, складений позивачем.

Проте в наявних матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували перерахування відповідачу кредитних коштів, зокрема будь-яких первинних платіжних документів, які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачем у розмірі, заявленому позивачем.

Клопотання про витребування доказів позивачем не заявлялось.

Частина перша статті 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належними та допустимими доказами укладення кредитного договору та наявності заборгованості за ним.

Таким чином, позивачем не доведено належними доказами отримання відповідачем кредитних коштів.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

Таким чином, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №9475581427 від 18 серпня 2021 року не знайшли своє підтвердження при розгляді справи, тому такі вимоги не підлягають задоволенню

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню заборгованіості за кредитним договором №257228099 від 05 вересня 2021 року в розмірі 19 107,90 грн, яка складається з: 4 500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 607,90 грн – сума заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 756,64 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, ч.1 ст.141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №257228099 від 05 вересня 2021 року в розмірі 19 107 (дев`ятнадцять тисяч сто сім) грн 90 коп., яка складається з: 4 500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 607,90 грн – сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 756 (сімсот п`ятдесят шість) грн 64 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту судового рішення – 27 лютого 2026 року.

Суддя О.В. Алексєєв