Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №759/4587/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 759/4587/25

провадження № 2/208/2997/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді- Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 759/4587/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Коллект Центр» звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позову позивач посилається те, що 25.09.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3984985.

17.08.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 75338227.

Щодо умов та порядку укладання договору №3984985 від 25.09.2021 року.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000.00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3750 грн., які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. п. 2.3.1.2. Договору передбачено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

13.01.2022 було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3984985.

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3984985.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3984985.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3984985 від 25.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35200,00 грн, з яких:

-Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5000,00 грн.,

-Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 29250,00 грн.,

- Заборгованість за комісіями - 950,00 грн.

Щодо умов та порядку укладання Договору № 75338227 від 17.08.2021 року.

Згідно п. 1. Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.Відповідно до п. 2 Договору про надання позики:

-Сума Позики становить 8500.00 грн.

-Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування Позикою.

Відповідно до п. 6.5. ПРАВИЛ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

27.01.2022 було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75338227. 1

0.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі заза договором №75338227.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №75338227.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №75338227 від 17.08.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 28653,56 грн, з яких:

-Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 8500,00 грн.,

-Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 19998,00 грн.,

-Інфляційні збитки - 136,00 грн.,

-Нараховані 3% річних - 19,56 грн.

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 06.03.2025 року, цивільну справі №759/4587/25 передано за підсудністю до Заводсього районного суду міста Кам`янського.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 цивільну справу № 759/4587/25 було розподілено судді Гречаній В.Г.

Ухвалою суду від 17.04.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №759/4587/25 в порядку спрощеного позовного провадження.

10.07.2025 року адвокат Шелудько О.О., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , подала до суду відзив на позовну заяву. Зазначила, що Відповідач не згодний з твердженням Позивача стосовно укладення договорів №3984985, №75338227 в електронній формі.

Для укладення електронного кредитного договору необхідно пройти ідентифікацію особи та зробити електронний підпис через смс-повідомлення чи через підтвердження, котре надходить у формі листа до електронної пошти, або у додаток банку, виключає підписання Відповідачем зазначених кредитних договорів через будь який із зазначених способів. Позивачем не надано жодного доказу направлення будь-якого ідентифікатора Відповідачеві (наприклад довідки від мобільного оператора), не надано доказів використання Відповідачем цього ідентифікатора. Окрім того, Посилання Позивача на Правила надання грошових коштів не заслуговують увагу, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила (на які посилається Позивач у позовній заяві) розумів Відповідач та ознайомлювався і погоджувався з ними. Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником.

Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», що розміщені на сайті https://clickcredit.com.ua/documents-license.htm, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не містять підпису Відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину договору №75338227.

У постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпис позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, що в даній, справі, що розглядається вважаємо за доцільне застосування цих положень до правил на які посилається Позивач.

Відтак, надані Позивачем Правила не є належним доказом по справі та не можуть бути прийняті до уваги судом під час розгляду справи по суті.

Так само не є належним доказом укладення кредитного договору №3984985 наданий Позивачем Паспорт споживчого кредиту з огляду на наступне.

У наданому Паспорті споживчого кредиту зазначено, що інформація щодо обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконують свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Окрім цього, інформація, яка зазначена у Паспорті споживчого кредиту зберігає чинність та є актуальною до 27.09.2021. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та є лише інформаційною довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк (фінансова установа) зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.

Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє Позивач у позовній заяві, а саме, що Відповідач погодив умови, які передбачені кредитними договорами №3984985, №75338227 матеріали справи не містять.

Щодо неналежних документів, доданих до позовної заяви.

Позивачем не надано жодних первинних документів на підтвердження заявленої заборгованості за кредитними договорами №3984985, №75338227. У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи вказаних документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у Відповідача, так і встановити її розмір в обох кредитних договорах.

В матеріалах позовної заяви вказано, що між ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено договір про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018. Однак, вказаний договір про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 Позивачем до матеріалів позовної заяви додано не було.

Згідно наданої довідки за Вих. №КД-0000040448/ТНПП від 17.12.2024, 17.08.201 ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» були перераховані кошти на платіжну картку у сумі 8 500,00 грн. на картку НОМЕР_1 . Вказаний документ не є належним доказом для підтвердження факту надання ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» і, відповідно, отримання Відповідачем грошових коштів на виконання умов кредитного договору №75338227.

Додатково Позивачем була долучена довідка від 07.02.2025, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» було виконано фінансову операцію на картковий рахунок « НОМЕР_2 » на загальну суму 5 000,00 грн. Відповідно до вказаної довідки, між «ФК «ЕЛАЄНС» та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір 40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу коштів, однак вказаний договір також не було долучено до позовної заяви.

Вказані довідки не місять в собі інформації та доказів платіжних карток « НОМЕР_1 », приналежності « НОМЕР_2 » саме Відповідачу, а не іншій особі.

Більш того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься. Ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах, оформлених при наданні кредитних коштів, всупереч викладених вище вимог Закону, реквізити повного карткового рахунку Відповідача не зазначено. Слід додатково зазначити, що саме номер картки не є конфіденційною інформацією, яку варто приховувати.

На підтвердження боргу Позивач надав Розрахунки заборгованості за кредитом, складені Позивачем. В свою чергу, розрахунки заборгованості, на які посилається Позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договорів на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.

Відповідно до наданих розрахунків взагалі неможливо встановити дійсний розмір заборгованості Відповідача, періоди та відсоткову ставку, за які така заборгованість була нарахована.

Так, жодних доказів на підтвердження отримання Відповідачем грошових коштів за договорами №3984985, №75338227 Позивач, всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, не надав.

За умови відсутності відповідних доказів неможливо зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом Позивача та не був погоджений з Відповідачем.

Щодо відступлення права вимоги.

Договори факторингу є рамковими, в їх тексті не визначено, які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора. Отже, надані вищевказані документи не є належними доказами наявності заборгованості, що відповідно до вимог цивільного процесуального закону не встановлює реальне виконання чи невиконання кредитного договору боржником/відповідачем. Вказані документи є такими, що створені Первісним кредитором та Позивачем, а в подальшому наступними Клієнтами та Факторами за вищезгаданими договорами факторингу, а тому зазначена у них інформація, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони складені, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає Позивач.

«РЕЄСТР БОРЖНИКІВ до ДОГОВОРУ № 10-01/2023 ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ (КУПІВЛЮ ПРОДАЖ) ПРАВ ВИМОГИ від 10.01.2023», «РЕЄСТР БОРЖНИКІВ до ДОГОВОРУ № 10-03/2023/01 ПРО ВІДСТУПЛЕННЯ (КУПІВЛЮ-ПРОДАЖ) ПРАВ ВИМОГИ від 10.03.2023» - не є копіями оригінального реєстру прав вимоги, який мав бути підписаний обома сторонами правочину.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують здійснення позивачем оплати за договорами факторингу № 10-03/2023/01, № 10-01/2023. Також до всіх договорів факторингу/відступлення прав вимоги не долучено передбачені договорами додатки, зокрема, відсутні акти приймання-передачі документації, які передбачають передачу первинних документів новому кредитору.

Відповідач вважає, що отримання кредитором комісійної винагороди в розмірі 950,00 грн. від суми кредиту за Договором №3984985 є таким, що не відповідає принципу справедливості, добросовісності та розумності в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.07.2025 року Ткаченко М.М., яка діє в інтересах позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» подала до суду відповідь на відзив. Зазначила, що Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому було перераховано грошові кошти.

Факт ідентифікація Відповідача підтверджується Довідкою про ідентифікацію,. Згідно даної довідки на номер телефону Відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор, яким і було підписано договір. Крім того, Відповідач не заперечує, що всі відомості, вказані в Заявці-Анкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, реквізити банківської картки, тощо.

Кредитні договори, укладені з різними компаніями, містять ідентичні дані Відповідача, які також були зазначені нею і у відзиві на позовну заяву.

Укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, в т.ч. щодо порядку нарахування та оплати процентів за Договором, можливості продовження строку користування кредитними коштами, в порядку та на умовах визначених Договором ; Позичальник був ознайомлений з умовами Договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання Договору, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків.

Між первісними кредиторами та Відповідачем укладено електронні кредитний договори, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладений.

Щодо перерахування коштів.

Враховуючи, що ТОВ «Мілоан» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ ФК «Елаєнс» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства.

Дана обставина підтверджується листом ТОВ ФК «Елаєнс» (торгова марка – Fondy), відповідно до якого 25.09.2021 року було перераховано грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 , призначення: кошти згідно договору №3984985.

Враховуючи, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства, що підтверджується відповідним листом.

Дана обставина підтверджується листом ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», відповідно до якого 17.08.2021 року здійснено переказ грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який належить позичальнику, у сумі 8 500,00 грн. Крім того зазначено, що оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Отже, твердження Відповідача не заслуговують на увагу. Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає.

З приводу нарахування відсотків.

Щодо договору № 75338227. Відповідно до п.2 Договору сума Позики 8 500,00 грн. Строк позики 30 днів. Знижена процентна ставка – 0,70%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день становить 2,70%. Відповідно до п.4 Договору Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики. До матеріалів справи додано Правила в редакції від 12.08.2021 року. Доказів того, що на дату укладення договору Первісним кредитором було прийнято Правила в новій редакції матеріали справи не містять. Продовження строку кредитування та автопролонгація договору передбачені розділом 7 Правил. З розрахунку заборгованості вбачається, що строк кредитування було автоматично продовжено у зв`язку із наявною заборгованістю. Доказів того, що Відповідач повідомляв кредитора про небажання продовжувати строк кредитування згідно з п. 7.11 Правил, матеріали справи не містять.

Щодо договору №3984985. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Сторонами погоджено, строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Таким чином, Кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору.

Щодо нарахування комісії.

Спеціальним законодавством України прямо визначені можливості позивача (як небанківської фінансової установи) як включати до тексту кредитних договорів із споживачами (яким є і Відповідач) умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від Відповідача (в т.ч. і в судовому порядку). Відтак, враховуючи все вищезазначене в сукупності, є всі належні правові підстави вважати, що включення до тексту Кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії від позивача є цілком обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, що регулює відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем.

Щодо відступлення права вимоги.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісних кредиторів до ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу, від ТОВ «Вердикт Капітал» до Позивача прав вимоги кредитними договорами, укладеними з Відповідачем.

Дані договори не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідають волі сторін та чинному законодавству. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до Відповідача.

19.08.2025 року адвокат Шелудько О.О. подала до суду додаткові пояснення у справі. Вказала, що Позивач зазначає: «…Вказані договори підписані електронними підписами, використання яких не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету…» Проте, жодного доказу на підтвердження зазначених обставин Позивач не надав.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис на договорі №75338227 від 17.08.2021 належить саме Відповідачу.

Кредитний договір №3984985 від 25.09.2021 не містить ні власноручного підпису Відповідача, ні підпису одноразовим ідентифікатором, що виключає його підписання. Вказане підтверджується, зокрема, п. 10 Договору, який має назву «Реквізити». У вказаному пункті відсутній підпис Позичальника. Відтак, з наданих Позивачем документів не вбачається можливим встановити наявність волевиявлення Відповідача щодо укладення договорів №3984985, №75338227, підписання їх електронними підписами, зокрема шляхом використання одноразових ідентифікаторів, оскільки відповідні докази відсутні, всі додані до заяви документи складені заявником одноособово.

Щодо нарахування відсотків за договорами №3984985, №75338227.

За Договором №3984985 від 25.09.2021. Жодних доказів пролонгації за договором Позики Позивач не надав (зокрема, доказів користування кредитними коштами), що свідчить про незмінність строковості умов договору. Загальна сума заборгованості не повинна була перевищувати 8 750,00 грн., проте, у зв`язку з відсутністю у справі належних доказів, а саме первинних документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у Відповідача, так і встановити її розмір.

За Договором №75338227 від 17.08.2021 року. Доводи Позивача, щодо нарахування відсотків після закінчення строку визначеного у договорі позики №75338227 на підставі Правил надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, є безпідставним з огляду на те що вказані Правила не містить підпису відповідача, тому її не можна розцінювати як частину договору Позики. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді самі ці умови автопролонгації позики.

Відповідач заперечує щодо дій кредитора нараховувати відсотки понад строк користування кредитом.

Щодо доказів перерахування коштів згідно кредитних договорів.

Позивачем до позовної заяви, а надалі у відповіді на відзив не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань за кредитними договорами №3984985, №75338227. У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи вказаних документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у Відповідача, так і встановити її розмір.

Надані Позивачем вищевказані докази не відображають дійсної банківської операції щодо перерахування коштів Позивачем Відповідачу, оскільки відсутня будь-яка інформація від банку-емітента карткового рахунку, на який здійснювалось перерахування грошових коштів у відповідних розмірах, зокрема інформація про дійсного власника вказаних карткових рахунків, повні реквізити та вчинені зарахування грошових коштів з метою отримання кредиту.

Позивачем не долучено жодних первинних документів, які би підтверджували перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у відповідних сумах, як кредитних, на виконання умов спірних кредитних договорів. Жодних документів на підтвердження отримання Відповідачем грошових коштів за кредитними договорами №3984985, №75338227, користування Відповідачем кредитними коштами, Позивач, всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, разом з позовною заявою не надав.

03.09.2025 року адвокат Шелудько О.О. подала до суду додаткові пояснення по справі. Зазначила, будь-яких доказів на підтвердження того, що договори укладені в електронній формі в особистих кабінетах позичальника, про що зазначено у позові, не надано, не надано доказів отримання листів на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлень Відповідачкою щодо зазначених договорів, здійснення нею входу на сайти товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Докази використання чи накладення електронного підпису в матеріалах справи відсутні. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис на договорі №75338227 від 17.08.2021 належить саме Відповідачу. Кредитний договір №3984985 від 25.09.2021 не містить ні власноручного підпису Відповідача, ні підпису одноразовим ідентифікатором, що виключає його підписання. Вказане підтверджується, зокрема, п. 10 Договору, який має назву «Реквізити». У вказаному пункті відсутній підпис Позичальника.

Відтак, з наданих Позивачем документів не вбачається можливим встановити наявність волевиявлення Відповідача щодо укладення договорів №3984985, №75338227, підписання їх електронними підписами, зокрема шляхом використання одноразових ідентифікаторів, оскільки відповідні докази відсутні, всі додані до заяви документи складені заявником одноособово.

Позивачем не надано платіжну інструкцію за кожним договором, на підставі якої мав відбуватись переказ коштів надавачем платіжних послуг, в результаті чого відсутня можливість перевірити належне виконання платіжної операції, оскільки неможливо перевірити відповідність унікального ідентифікатора, що має бути зазначений у платіжній інструкції, з ідентифікатором, що вказаний у довідках про переказ коштів. Окрім того, надані Позивачем вищевказані докази не відображають дійсної банківської операції щодо перерахування коштів Позивачем Відповідачу, оскільки відсутня будь-яка інформація від банку-емітента карткового рахунку, на який здійснювалось перерахування грошових коштів у відповідних розмірах, зокрема інформація про дійсного власника вказаних карткових рахунків, повні реквізити та вчинені зарахування грошових коштів з метою отримання кредиту.

Ухвалою суду від 24.10.2025 року клопотання представника позивача ТОВ «Коллект Центр» – Ткаченко М.М. про витребування доказів - задоволено частково.

06.11.2025 року на виконання ухвали судувід 24.10.2025 року від АТ «Сенс Банк» надійшли витребувані докази.

12.11.2025 року на виконання ухвали судувід 24.10.2025 року від АТ «Ощадбанк» надійшли витребувані докази.

07.01.2026 року від адвоката Шелудько О.О. надійшли додаткові пояснення у справі. Просила у задоволенні позовних вимоги відмовити.

09.01.2026 року від представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - Ткаченко М.М. надійшли додаткові пояснення. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

25.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 3984985. Відповідно до умов даного договору угоджено: сума кредиту – 5000,00 грн., строк – 30 днів з 29.05.2021 року, термін повернення кредиту – 25.10.2021 року, комісія за надання кредиту – 950 грн., процентна ставка: 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (складає 3750 грн.), базова процентна ставка – 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

25.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено паспорт споживчого кредиту № 3984985, у якоу вказані ті ж самі умови, що й у договорі.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Мілоан», надано одноразовий ідентифікатор S64044 від 25.09.2021 року на номер НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» успішно проведено наступну платіжну операцію: 25.09.2021 року переказ грошових коштів у розмірі 5000,00 грн. на картку НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості, загальна заборгованість становить 35200,00 грн, з яких:

-Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5000,00 грн.,

-Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 29250,00 грн.,

- Заборгованість за комісіями - 950,00 грн.

Відповідно до довідки АТ «Сенс Банк» встановлено, що карка №4102325124038100 відкрито на ім`я ОСОБА_1 . З виписки з рахунку вбачається, що 25.09.2021 року о 11:42 год. на дану картку надійшли грошові кошти у розмірі 5000,00 грн.

17.06.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75338227. Відповідно до умов даного договору погоджено наступні умови: сума позики – 8500,00 грн., строк – 30 днів, процентна ставка – 1,99% в день, дата повернення позики – 16.09.2021 року.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором XW3erJac1t.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 17.11.2024 року вбачається, що було завершено наступну платіжну операцію: від 17.08.2021 року на суму 8500,00 грн., на картку НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки АТ «Ощадбанк» від 06.11.2025 року встановлено, що банківська платіжна картка № НОМЕР_1 відкрита на ім`я ОСОБА_1 . На дану картку 17.06.2021 року надійшли грошові кошти у розмірі 8500,00 грн.

13.01.2022 було укладено договір №13-01/2022-79 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3984985.

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3984985.

27.01.2022 було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75338227. 1

0.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі заза договором №75338227.

З метою стягнення заборгованості за кредитним зобов`язанням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

З матеріалів справи встановлено, щодо договору №3984985 від 2.09.2021 року, що відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Мілоан», надано одноразовий ідентифікатор S64044 від 25.09.2021 року на номер НОМЕР_3 .

Щодо договору №75338227 від 17.08.2021 року встановлено, що він підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором XW3erJac1t.

Відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали договори.

Отже, зазначені вище договори про надання кредиту підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, стороною відповідача таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд дійшов обґрунтовано висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (стаття 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо відступлення права вимоги.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

- за кредитним договором № 75338227 від 17 серпня 2021 року

27.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №75338227.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором відступлення прав вимоги №27/01/2022 від ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 28798,00 грн, свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу.

Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчили передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

В подальшому, 10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі, в тому числі, договору відступлення прав вимоги №27/01/2022 від 27.01.2022 між первісним кредитором та ТОВ «Вердикт Капітал».

Відповідно до пункту 5.2 договору відступлення права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики (кредитними договорами), відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти.

Пунктом 7.2 договору відступлення погоджено, що ціна договору сплачується новим кредитором кредитору, в будь який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в пункті 12 цього договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному пункту 5.6.2. цього договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору.

За договором №3984985 від 25 вересня 2021 року

13.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №984985.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором відступлення прав вимоги №13-01/2022-79 від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 24700,00 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором відступлення прав вимоги №13-01/2022-79 від 13.01.2022 та платіжним дорученням № 313550011 від 20.12.2021, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов`язків за вищевказаним Договором факторингу.

З матеріалів справи встановлено, що 10 березня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було складено та підписано акт прийому-передачі реєстру боржників до договору відступлення, що є додатком № 4 до вказаного договору та з якого видно, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 29141, після чого новий кредитор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Факт оплати за договором відступлення згідно з пунктом 7.2 договору підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31 березня 2023 року, згідно з яким сторони відповідно до статті 601 ЦК України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у пунктах 1, 2 цього акту, в тому числі і за договором відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року № 10-03/2023/01 в сумі 794 503 грн 18 к.

Перелічені вище документи, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, підтверджують перехід права вимоги на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до боржників, в тому числі і ОСОБА_1 за договором № 3984985.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Судом враховано також довідки від АТ «Сенс Банк» та АТ «Ощадбанк», з яких вбачається, що грошові перекази за договорами були здійнені на банківські картки ОСОБА_1 , а отже зі сторони позивача виконані умови договору, надані грошові кошти.

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Таким чином з урахуванням наявних у справі письмових доказів та пояснень позивача, викладених у позовній заяві, підстав для висновку про недоведеність факту отримання відповідачем кредитних коштів не має.

Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Щодо нарахування відотків за договорами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У договорі №3984985 від 25.09.2021 року, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 29250,00 грн, що в рази перевищує суму отриману відповідачем у позику - 5000,00 грн.

У договорі №75338227 від 17.08.2021 року, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 19998,00 грн, що в рази перевищує суму отриману відповідачем у позику - 8500,00 грн.

Відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованою про дійсні умови кредитування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Мілоан», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. Договори містять зрозумілий розрахунок лише щодо першого базового періоду. А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договорів перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Таким чином, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Щодо стягнення 3 % річних.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

За встановленого вище, позивач має право вимагати від відповідача сплати 3 % річних за період прострочення грошового зобов`язання та інфляційних втрат.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок 3 % річних за Договором №75338227 від 17.08.2021 року, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 19,56 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача наступну сму заборгованості:

-За договором №3984985 від 25.09.2021 року: заборгованість за тілом кредиту – 5000 грн., заборгованість за нарахованими процентами – 5000 грн., заборгованість за комісією – 950 грн. Всього – 10950 грн.

-За договором № 75338227 від 17.08.2021 року: заборгованість за тілом кредиту – 8500 грн., заборгованість ща нарахованими процентами – 8500 грн., інфляційні збитки – 136,00 грн.. Всього 17136 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимога підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 28086,00 грн.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

01 липня 2024 року позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 01-07/2024 з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс».

Відповідно до заявки про надання юридичної допомоги № 518 від 01.01.2025 року, надано наступні послуги:

-Надання усної консультації з вивченням документів – 4000 грн.,

-Складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 12000 грн.

Суд зауважує, що за клопотанням іншої сторони суд може зменшити витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 137 ЦПК України, в той час як критерії, визначені ст. 141 ЦПК України, судом застосовуються незалежно від наявності іншої сторони у справі.

Змістовно аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, що є релевантним до обставин цієї справи виходячи з тотожності відповідних положень законодавства.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до змісту п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018року у справі № 751/3840/15, провадження № 14-280цс18).

У постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Стороною відповідача було зазначено, що зазначена вартість правничої допомоги є неспівмірною з обсягом робіт. Розмір правової допомоги є значно завищеним та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.

Тому, виходячи з положень частини третьої статті 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, апеляційний суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн є завищеними, а тому суд вважає, що розмір відшкодування витрат на праву допомогу у розмірі 8000,00 грн. буде відповідати принципам справедливості та співмірності.

З урахуванням вищенаведених норм, у зв`язку з тим, що вимоги позивача в задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1065,50 грн. та понесені витрати на правоу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за Договорами №3984985 від 25.09.2021 року, №75338227 від 17.08.2021 року у розмірі 28086 (двадцять вісім тисяч вісімдесят шість) гривень 00 коійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) судовий збір у розмірі 1065 (одна тисяча шістдесят п`ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції – Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г.Гречана