Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №207/7650/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

Суд: Південний районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №207/7650/25

Суддя: Притуляк С. А.

№ 207/7650/25

№ 2/207/654/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Притуляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Тютюник Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на користь позивача ОСОБА_1 на її утримання як дружини у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно починаючи з дня звернення до суду.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона перебуває з відповідачем у шлюбі з 06.09.2014 року, який зареєстрований Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції У Дніпропетровській області, актовий запис N?446.

Від цього шлюбу подружжя дітей не має. На даний час, позивач з відповідачем проживає окремо і збирається розлучитися. ОСОБА_2 добровільно не надає позивачці матеріальної допомоги, а вона не може працювати, так як хвора на онкологічне захворювання та являється інвалідом ІІ групи з серпня 2024 року. Джерел доходу, крім соціальних виплат, по інвалідності, немає. За професією позивач перукар, однак, ураховуючи рак та хворобу легень - не може працювати.

Ухвалою Південного районного суду м. Кам`янського від 26.12.2025 року було прийнято позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін в судове засідання. Сторони про розгляд справи повідомлялись належним чином. Від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Відзиву на позов відповідачем не надано.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що позивач не заперечувала щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про задоволення позову на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 06.09.2014 року, який зареєстрований Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції У Дніпропетровській області, актовий запис N?446(а.с. 14).

ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності другої групи (з типом загальні захворювання), що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 01.10.2024 року (а.с.9)

Відповідно до довідки ЛКК виданої Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради «Центр первинної медико – санітарної допомоги №3» №4334 від 18.06.2024 року ОСОБА_1 за станом здоров`я потребує постійного медикаментозного лікування. Діагноз: Сч обачіочит, клінічна група 2. (а.с.11)

Відповідно до консультаційного висновку №3458987 від 08.08.2025 року виданого КП «ДОКОД «ДОР» ОСОБА_1 встановлено діагноз – злоякісне новоутворення яєчника St IV T3N0MIR0 (плевріт, легені), після 3к ПХТ, операції, 5к АПХТ, в процесі ГТ, утворення у пахових ділянках обабіч, остеопороз гр..2.(а.с.12)

Починаючи з 02.09.2024 року ОСОБА_1 проходить індивідуальну програму реабілітації інваліда №122, як інвалід другої групи (загальні захворювання), що підтверджується формою індивідуальної програми реабілітації інваліда, виданої Міжрайонною онкологічною медико – санітарною експертною комісією №1. (а.с.15-18)

За змістом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, зокрема, з позовом про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Стаття 76 СК України передбачає право особи на утримання після розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Згідно положень ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Статтею 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що особа має право на отримання аліментів на своє утримання від другого із подружжя у випадках, визначених ст. 75 СК України, зокрема у разі якщо ця особа потребує матеріальної допомоги та якщо другий із подружжя має можливість таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно зі ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає доведеним той факт, що позивач потребує матеріальної допомоги, оскільки є непрацюючою та отримує пенсію. В розумінні СК України вважається непрацездатною, оскільки є інвалідом 2 групи.

Відповідач не спростовує той факт, що він має фінансову можливість надавати та може надавати матеріальну допомогу (платити аліменти) позивачу.

Неспростування можливості сплати є важливою обставиною, що свідчить про наявність у відповідача доходів або майна, яке може бути використане для сплати аліментів, що підтверджується статтею 182 Сімейного кодексу України.

У постанові від 24.06.2021 року по справі № 759/6629/19 Верховний Суд зазначив, що призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії по інвалідності або іншої соціальної виплати не може знаходитися у зв`язку із виплатами, які здійснює подружжя на утримання іншого подружжя, яке є особою із інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання подружжя або ж виключати його.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, якій встановлена друга група інвалідності, та яка потребує матеріальної допомоги, аліментів на її утримання, з врахуванням можливості відповідача надавати таку допомогу.

Суд також бере до уваги результати діяльності Комісії з європейського сімейного права, зокрема, щодо розроблення „Принципів європейського сімейного права 2004 року, згідно яких зокрема є "утримання у подружжі (принципи передбачають, що утримання має бути обмеженим і ґрунтуватися на потребі у фінансовій підтримці. Утримання зазвичай присуджують, коли один із подружжя значно економічно слабший за іншого і не має змоги підтримувати достатній рівень життя після розлучення); тривалість підтримання та сфера застосування (принципи рекомендують, щоб утримання у подружжі не було довічним зобов`язанням). Тривалість виплати аліментів, як правило, пов`язана з тривалістю шлюбу і здатністю чоловіка/дружини, що отримує аліменти, досягти фінансової незалежності. Утримання також може бути припинене за таких умов, як повторний шлюб або спільне проживання з отримувачем аліментів".

У контексті зазначених принципів утримання одного з подружжя (аліменти) має, зокрема, такі особливості: підтримання на підставі потреб (основною метою підтримання у подружжі є забезпечення потреб того з подружжя, хто не може підтримувати себе фінансово після розірвання шлюбу); фінансові розбіжності у подружжі (у разі призначення аліментів ураховують різницю в доходах кожного із подружжя; якщо один із подружжя має значно більший дохід, він може бути зобов`язаний підтримувати іншого із подружжя протягом певного часу); баланс справедливості (Комісія виступає за справедливість, гарантуючи, що підтримання у подружжі - не покарання або надмірно обтяжливий захід для того з подружжя, хто сплачує аліменти, а мета його полягає в тому, щоб збалансувати фінансовий стан обох сторін після розірвання шлюбу, не ставлячи жодну з них у несправедливе становище).

Враховуючи викладене, беручи до уваги стан здоров`я позивача, суд вважає, що вона потребує матеріальної допомоги відповідача. При цьому суд враховує, що відповідач є особою працездатного віку та ним не надано доказів, що він не може надавати матеріальну допомогу позивачу, яка є особою з інвалідністю другої групи. Виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов та стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати вимогам закону та принципам справедливості, не порушить інтересів відповідача та не покладе надмірний тягар на нього, крім того захистить право позивача на утримання від відповідача, визначене законом, забезпечивши баланс майнових інтересів як позивача, так і відповідача.

Згідно зі ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, необхідно допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 86, 180, 182, 184 СК України ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісячно, починаючи з 20.11.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Притуляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua