Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №199/1697/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/1697/26

(3/199/762/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

26.02.2026 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, керівника ТОВ «Le Зоря», відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції – місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №68 від 16.01.2026 року «06.01.2026 року, об 16-25 годин, за адресою: м. Дніпро, вул. Незламна, 373, магазин «Le Зоря», перебуваючи на посаді керівника ТОВ «Le Зоря», ОСОБА_1 вчинила правопорушення встановленого порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу встановленої форми, чим порушила п.п. 1,2 ст. 3 Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП».

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнала, пояснила, що чек був роздрукований і виданий, але в силу непереборних обставин, таких як відключення світла і робота касових апаратів від генератора, чек роздрукувався з запізненням 30 секунд, і був покладений перед покупцем з запізненням, а таке порахували як не подача розрахункового документа при продажу сигарет на суму 130 грн. Чек вона долучає разом з своїми письмовими поясненням про випадок який стався. Крім того, вона була відсутня в магазині, коли покупець здійснював покупку сигарет та про подію їй стало відомо вже після події.

Дослідивши наявні докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своечасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення ії в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Суддя зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП. Тобто, з огляду на положення КУпАП протокол є актом, який повинен містити інформацію про конкретне діяння, яке ставлять у вину особі, виходячи з правової природи поняття адміністративного правопорушення.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно з ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків та потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 155-1 КУпАП особа несе відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчуваннята послуг.

При цьому викладення суті правопорушення передбачає опис обставин, що характеризують як об`єктивну, так і суб`єктивну сторону діяння, суб`єкт та об`єкт правопорушення.

Так, протокол було складено на посадову особу, - керівника ОСОБА_1 про те, що 06.01.2026 року, об 16-25 годин, за адресою: м. Дніпро, вул. Незламна, 373, магазин «Le Зоря» вчинила правопорушення встановленого порядку проведення розрахунків.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №68 від 16.01.2026 року, який було складено відносно ОСОБА_1 , зазначено, що останньою було порушено п.п. 1,2 ст. 3 Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Разом з цим, посадовим органом було долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення акт фактичної перевірки від 16.01.2026, початком перевірки зазначено 06.01.2026, о 16-25, та відповідно до якого, 16.01.2026 перевірка здійснена в присутності керівника – ОСОБА_1 , та продавця-касира – ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до самого акту, «п. 2.2.12»: проведення контрольної розрахункової операції без застосування РРО (програмного РРО, розрахункової книжки) при продажу товарів (наданні послуг) цигарки «Жаде Роса» на загальну суму 130,00 грн. «П.2.2.13»: надання розрахункового документу встановленої форми та змісту – не надався.

Водночас, у судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила щодо факту не видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту, та подала до суду копію розрахункового документу встановленої форми та змісту – чек, ТОВ «Лисиця Олена», виданий магазином «Le Зоря», на суму 130,00 грн., цигарки «Jade La Rose», за №BcNSbTsADg0 о 16:29:34 від 06.01.2026 року.

ОСОБА_1 повідомила суд, що в день проведення контрольної розрахункової операції, 06.01.2026 року, вона не перебувала на робочому місці по сімейним обставинам, у зв`язку із чим, вона ніяким чином не могла б вчинити вказане адміністративне правопорушення, та протокол не міг бути складено відносно неї.

Акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оскаржено шляхом подання заперечень до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При цьому, за вимогами ч.2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Незважаючи на вимоги ч.2 ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду, не містить обов`язкових відомостей, визначених диспозицією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

В той же час, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Суд зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення, який складений відносно ОСОБА_1 в супереч вимогам ст. 256 КУпАП, не міститься фактичних даних, необхідних для притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

Враховуючі подані ОСОБА_1 докази під час судового засіданні, суд приходить до висновку, що розрахунковий документ встановленої форми та змісту – чек було створено у встановленому законом порядку із використанням допустимих для цього приладів, та з незалежних для уповноваженої особи, яка проводила операцію, не було надруковано для отримання його покупцем.

Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, зазначає, що особа, яка порушила встановлений законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, зазначена норма закону є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретний Порядок обігу (серед іншого і правила торгівлі) тютюнових виробів. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст.

Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Так, на переконання суду, посадовою особою не було долучено жодного належного та допустимого доказу щодо самого факту здійснення зазначеної розрахункової операції саме ОСОБА_1 .

Протокол про адміністративне правопорушення було складено 16.01.2026 року відносно ОСОБА_1 , як керівника, тобто, через 10 діб після події, вказаної в протоколі.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які покази свідків щодо факту вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 , та не видачу останньою – покупцю розрахункового документу встановленої форми та змісту.

Матеріали справи жодним чином не спростовують фактів, які були викладені ОСОБА_1 та встановлені під час судового засідання.

Все вищенаведене обгрунтування дає суду правову підставу дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до вимог п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, провадження по даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: В.Л.Воробйов

27.02.2026