Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №592/23/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №592/23/26

Суддя: Соколова Н. О.

Справа №592/23/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Алфьоров А. М.

Номер провадження 33/816/986/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.02.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП,

установив:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.02.2026 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою, водій 10.12.2025 о 22.41 год в м. Суми по вул. Юрія Вєтрова (Воровського), 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування такими транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог, апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає про те, що судом було проігнороване його клопотання з мотивованими запереченнями проти складеного відносно нього адміністративного матеріалу.

На думку ОСОБА_1 , у матеріалах справи відсутній обов`язковий елемент складу правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП – повторність, оскільки в матеріалах справи відсутня копія постанови про попереднє притягнення його до відповідальності, відсутній його підпис про отримання копії такої постанови, відсутні докази направлення її поштою та докази набрання нею законної сили.

Також ОСОБА_1 вважає, що й відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, а саме, відсутній умисел на вчинення правопорушення, так як йому не було відомо про наявність попередньої постанови.

Вважає неналежними наявні у матеріалах справи докази.

У призначену дату ОСОБА_1 до суду не з`явився. Судова повістка про виклик до суду апеляційної інстанції на 27.02.2026 повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом на адресу ОСОБА_1 , сказану ним в апеляційній скарзі, направлялась судова повістка про виклик до суду. Тому будучи обізнаним про те, що в цій справі відомим для держави в особі суду місцем його проживання є вказана адреса, ОСОБА_1 мав сумлінно поставитися до того, що на цю адресу можуть направлятися листи/повістки, які напряму стосуються його законних прав та інтересів, ймовірне надходження яких він повинен був очікувати та слідкувати за ними, що у свою чергу вказувало б на його належну процесуальну поведінку.

Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю суду. Обов`язок суду «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні. Схожі висновки викладені в постанові ВП ВС (постанова № 800/547/17 від 25.04.2018).

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

З врахуванням вказаних обставин, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду без участі вказаних осіб, а тому, перевіривши матеріали даної справи та апеляційні доводи та вимоги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, вчинене повторно протягом року.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи права керування таким, що вчинено ним повторно протягом року, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 537226 від 10.12.2025; довідкою від 11.12.2025 УПП в Сумській області, відповідно до якої ОСОБА_1 06.05.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн, згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції», інформація про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутня; копією постанови від 06.05.2025 серії ЕНА № 4669551 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП; відеозаписами, згідно з якими автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції, під час встановлення особи водія ОСОБА_1 , було виявлено, що він позбавлений права керування транспортним засобом, останній даних обставин не заперечував.

Вказані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги, про те, що у протоколі відсутні відомості на підтвердження повторності, вважаю необґрунтованими. Протокол, складений відносно ОСОБА_1 , повністю розкриває усю суть адміністративного правопорушення, містить посилання на конкретний нормативно-правовий акт, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, якою не передбачено зазначення дати попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності та реквізитів відповідної постанови.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки копія такої постанови наявна в матеріалах справи на а.с. 5, в ній зазначено про притягнення ОСОБА_1 06.05.2025 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді 3400 грн штрафу.

Щодо доводів апелянта про те, що він не був обізнаний про винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим не знав і не міг знати, що повторно керує транспортним засобом без права керування та не мав умислу на вчинення такого правопорушення, то їх апеляційний суд визнає надуманими, оскільки як вбачається з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 особисто підтвердив поліцейським про те, що відносно нього складався протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,

постановив:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.02.2026, якою ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua