Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №742/298/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/253/26

Єдиний унікальний № 742/298/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Сірій І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП –

за участі:

особа, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

потерпіла ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №941703, 04.01.2026 р., близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: нецензурно виражався та не випускав з дому,внаслідок чого їй була завдана шкода психічному здоров`ю.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що обставини викладені в протоколі не відповідають фактичним обставинам справи з наступних підстав. По-перше, конфлікт між подружжям мав місце 02.01.2026 р., а поліцію викликала потерпіла лише 04.01.2026 р. По-друге, конфлікт, який виник з дружиною, був обумовлений побутовою суперечкою з приводу місця зберігання ключів від будинку. Причиною надання визнавальних пояснень в протоколі пояснив безальтернативною вимогою працівників поліції.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні просила закрити провадження по справі та не притягувати її чоловіка до адміністративної відповідальності, оскільки їй не було завдано шкоди психічному здоров`ю. Подання нею заяви було обумовлено емоціями та підбурюванням сторонніх осіб. ОСОБА_2 підтвердила, що сварка з чоловіком дійсно мала місце, але 02.01.2026 р., а зміст поданої нею заяви до поліції не відповідає дійсності.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Згідно п.1 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на ряд осіб, зокрема, подружжя.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, під домашнім насильством, зокрема, психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Приписами ч.2 ст.251, ст.255 КУпАП визначено, що співробітники поліції зобов`язані збирати докази для підтвердження обставин, вказаних ними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В розпорядження суду в обґрунтування наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №941703 від 04.01.2026 р.; електронний рапорт Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області; терміновий заборонний припис серії АА №498697.

Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали в суду сумніви.

Суд акцентує увагу на тому, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на приписи ч.1 ст.251 КУпАП, є самостійним джерелом доказів. Разом з тим, в розпорядженні суду наявні електронний рапорт працівника поліціїта пояснення потерпілої, надані безпосередньо під час судового розгляду, які за змістом щодо обставин заподіяння їй психологічної шкоди є взаємовиключними.

Окрім іншого, суд звертає увагу на суттєву суперечність у фактичних даних щодо часу вчинення інкримінованого правопорушення. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, подія мала місце 04.01.2026 р. Однак, під час судового розгляду як особа, яка притягається до відповідальності, так і потерпіла одностайно підтвердили, що конфліктна ситуація виникла 02.01.2026 р.

Судом встановлено, що 02.01.2026 р. між подружжям відбулася звичайна побутова сварка, яка не вийшла за межі емоційного обміну думками щодо господарських питань (ключів). Аналізуючи характер конфлікту, суд зазначає, що диспозиція ст.173-2 КУпАП вимагає не просто факту сварки, а наявності насильницьких дій, що мають системний або особливо принизливий характер, здатний спричинити шкоду психічному стану особи. В даному випадку, суперечка носила спонтанний, емоційний характер і була зумовлена побутовими розбіжностями. Відсутність умислу на заподіяння саме психологічної шкоди та відсутність реальних наслідків для психічного здоров`я потерпілої, що підтверджено її показаннями в суді, свідчить про відсутність складу правопорушення.

Проте, незважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких інших доказів в підтвердження вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства стосовно ОСОБА_2 працівниками поліції було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, а відтак суд, з огляду на позицію потерпілої на стадії судового розгляду, та встановленої невідповідності дати події даним протоколу (04.02.2026 р.), позбавлений можливості однозначно оцінити його дії як такі, що містять склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.7, ч.1 ст.173-2,245,247,256,278,280 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов