Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №737/1001/25 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/1001/25

Провадження № 2/737/68/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський р а й о н н и й с у д Чернігівської області

суддяЛібстер А.С.

секретар судового засіданняСкляр А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 751/1001/25

за позовомОСОБА_1

до третя особа ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕЛЛФІН» Броварський відділ державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович

пропро визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

учасники справи та представники:

позивачка та її представник не з`явились

представники відповідача треті особи не з`явився не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Філіпова О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що у листопаді 2025 року ОСОБА_1 дізналася, про те що 13 січня 2021 року державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) була видана постанова про відкриття виконавчого провадження за № 64085324 із примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 113910 про стягнення з неї (позивача) заборгованості за кредитним договором № 308286, укладеним 24 листопада 2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 . Строк платежу за Кредитним договором 308286 від 24 листопада 2017 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 24 листопада 2017 року по 02 березня 2020 року. Вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням законодавства, зокрема, зазначена у виконавчому написі нотаріуса сума заборгованості є необґрунтованою та безпідставною, її розмір позивачем не визнається та є спірним, нотаріус не перевірив безспірність суми заборгованості, жодної письмової вимоги (повідомлення) від кредитора позивач не отримувала, тому була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність суми заборгованості та можливості оспорити пред`явлені до нього вимоги, надати свої заперечення щодо заявленої суми заборгованості. Окрім того, позивач звертає увагу суду, що не зважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі без нотаріального посвідчення, приватний нотаріус Горай Олег Станіславович виконавчий напис на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчено, чим порушив процедуру вчинення виконавчого напису Окрім того позивач також заперечує проти іншої обов`язкової умови для накладання виконавчого напису, а саме наявності факту безспірної заборгованості. Відповідач не інформував позивача про розмір заборгованості по даному договору до моменту звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису. Отже, на думку позивача, відповідач не мав підстав вважати, що нарахована позивачу заборгованість є безумовно безспірною, оскільки відсутні будь-які заперечення чи погодження зі сторони позивача. Також позивач не отримував жодних листів чи повідомлень про наявність у нього якоїсь фінансової заборгованості та про бажання нотаріуса здійснити виконавчий напис щодо позивача. У свою чергу, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. За таких обставин просить суд визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Також просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на положення ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою головуючого судді від 06.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, у позові представник позивача просить розгляд справи проводити без їх участі. Крім того, 23.02.2026 через підсистему «Електронний суд» представником позивача повідомлено, що ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_2 », про що надали копію свідоцтва про її одруження.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЛЛФІН» свого представника в судові засідання 06.01.2026, 16.01.2026 та 27.02.2026 не направило, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого:

Судом встановлено, що 13.01.2021 державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за № 64085324 із примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 15.12.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 113910 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 308286, укладеним 24 листопада 2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 24 листопада 2017 року по 02 березня 2020 року. Загальна сума, що підлягає стягненню складає 64626 грн (а.с. 8-9).

Зі змісту виконавчого напису від 15.12.2020 вбачається, що із позивача стягнуто грошові кошти за кредитним договором № 308286, укладеним 24 листопада 2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 у розмірі 63726 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто 900 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню – 64 626 грн (а.с.13).

Із наданої інформації із виконавчого провадження вбачається, що постановами державного виконавця Броварського ВДВС за оскаржуваним виконавчим написом відкрите виконавче провадження ВП № 64085324, накладено арешт на кошти боржника та винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а. с. 8-10).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 10.12.2025, ОСОБА_1 після державної реєстрації шлюбу (актовий запис № 1849), змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_2 » (а.с. 50).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року був визнаний судом незаконним та не чинним, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: …оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені Офіційний вісник України від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Ч. 2 ст. 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених в простій письмовій формі.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що із позивача стягнуто грошові кошти за Кредитним договором № 308286 від 24.11.2017, укладеним з ТОВ «ВЕЛЛФІН». При цьому, суду не надано доказів на підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за вказаним договором, а розрахунок боргу, зазначений у виконавчому написі, є лише відображенням розрахунків стягувача та не є доказом безспірності розміру грошових зобов`язань позивачки. Таким чином, безспірність заявлених вимог на час вчинення виконавчого напису викликає у суду обґрунтовані сумніви, як і добросовісність нотаріуса при перевірці вимог стягувача до вчинення виконавчого напису.

Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 15.12.2020 - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, вчиненого в простій письмовій формі.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тому суд вважає за недоцільне обговорювати інші порушення, допущені приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, також у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, за відсутності доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та наявні правові підстави для задоволення позову, з урахуванням зміни прізвища позивачки, про що також необхідно зазначити у резолютивній частині рішення суду.

Оскільки вимоги позивача, яка звільнена від сплати судового збору як споживач, задоволені в повному обсязі, а тому з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь держави у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 113910 від 15.12.2020 вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» з боржника ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 308286 від 24.11.2017 у розмірі 64626 грн.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, код ЄДРПОУ 39952398) на користь держави судовий збір судовий збір у розмірі 1211,20 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. С. Лібстер