Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №576/2581/25 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №576/2581/25

Суддя: Усенко Л. М.

Справа № 576/2581/25

Провадження № 2/576/55/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області

суддяУсенко Л.М.

секретар судового засіданняБірюк О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу№ 576/2581/25

за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК»

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи та представники:не викликались

ВСТАНОВИВ:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2575900535 від 18.07.2022 у розмірі 87 189,34 грн. та судових витрат.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 18.07.2022 між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» (далі – ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2575900535, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 61 950 грн строком на 48 місяців, річні проценти – 0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти – 2,49% від суми кредиту. Кредит надається безготівковим шляхом протягом трьох робочих днів від дня укладення договору.

19 липня 2022 року права вимоги за кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору про відступлення права вимоги № 01/09/21.

Відповідач не виконала умови кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 01.05.2025 має заборгованість в сумі 87 189,34 грн (заборгованість по тілу кредиту – 61 950 грн, заборгованість за річним процентами – 7,47 грн, заборгованість по щомісячним процентам – 25 231,87 грн).

Ухвалою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області Колодяжного А.О. від 15.10.2025 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

За місцем реєстрації відповідача засобами поштового зв`язку була направлена копія ухвали про відкриття провадження, яка повернулась до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Заяв чи клопотань від учасників справи не надійшло.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 23.12.2025 справу передано на розгляд судді Усенко Л.М.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 статті 627 ЦК України).

Положеннями ч. 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 статті 639 ЦК України).

18.07.2022 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2575900535, який підписано відповідачем особисто.

За умовами вказаного договору ТОВ «ФК «ЦФР» зобов`язалося надати відповідачу кредит в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (п. 1.1).

Згідно з п. 1.2, 1.3 договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту складає 61 950 грн, строк, на який надається кредит - 48 місяців, процентна ставка фіксована та не підлягає зміні протягом строку кредитування, початковий процент при наданні кредиту - 5% від суми кредиту, тобто 2 950 грн, щомісячні проценти – 2,49 згідно з графіком платежів (а.с. 25).

Підписавши цей договір, ОСОБА_1 доручила ТОВ «ФК «ЦФР» виплатити за рахунок отриманого кредиту 59 000 грн на погашення поточної заборгованості за її діючим кредитом № 4525758480 від 30.11.2021 без ПДВ (п. 1.4).

У п. 1.3 кредитного договору сторони погодили графік щомісячних платежів.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2575900535 від 18.07.2022 (а.с. 6-7) станом на 01.05.2025 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 87 189,34 грн, з яких: 61 950 грн - заборгованість по тілу кредиту, 7,47 грн - заборгованість по відсоткам, 25 231,87 грн - заборгованість по щомісячним процентам.

Відповідач не здійснювала платежів на погашення кредиту.

07.09.2021 між ПАТ «ТАСКОМБАНК»та ТОВ «ФК «ЦФР» укладено договір відступлення права вимоги № 01/09/21, у відповідності до умов якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (п. 2.1 договору) (а.с. 28-31).

19.07.2022 ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору про відступлення права вимоги № 01/09/21 підписали реєстр прав вимоги, яким серед іншого передана заборгованість відповідача за кредитним договором № 2575900535 від 18.07.2022 на загальну суму 61 999,78 грн, з яких 61 950 сума основного боргу за кредитом, 0,02 грн нарахованих процентів та 49,76 грн сума нарахованого щомісячного проценту (а.с. 33).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правовиком (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо).

Кредитний договір № 2575900535 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 був укладений 18.07.2022, при цьому договір про відступлення права вимоги № 01/09/21 між ПАТ «ТАСКОМБАНК»та ТОВ «ФК «ЦФР», на який посилається позивач як на підставу переходу до нього права вимоги до відповідача, був укладений 01.09.2021, тобто, на момент укладення договору про відступлення права вимоги ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником.

За таких обставин передати право вимоги за зобов`язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору про відступлення права вимоги неможливо. І тому право вимоги до боржника ОСОБА_1 АТ «ТАСКОМБАНК»за договором про відступлення права вимоги від 01.09.21 набуто не було.

Враховуючи викладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Майбутня вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді, як жодної визначеної вимоги у ТОВ «ЦФР» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 01.09.21 не було, та сторони не могли передбачити, що 18.07.2022 ТОВ «ФК «ЦФР» буде укладено договір із відповідачем.

Таким чином, АТ «ТАСКОМБАНК» не надало доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5900535, оскільки цей кредитний договір був укладений 18.07.2022, а договір про відступлення права вимоги від 01.09.21, тобто, у хронологічному розумінні до укладення кредитного договору.

За вказаних обставин, а також враховуючи недоведеність правомірності дій позивача щодо порядку спрямування сплачених відповідачем коштів, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, тому не підлягають задоволенню вимоги про стягнення судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263 – 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відомості про учасників справи:

позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» (02094, м. Київ, пр-т Леоніда Каденюка, 230, ЄДРПОУ 09806443

відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 )

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 27 лютого 2026 року.

Суддя Л.М. Усенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua