Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №523/14517/24 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 11 лютого 2026 р.

Справа: №523/14517/24

Суддя: Шкорупеєв Д. А.

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/14517/24

Провадження №1-кп/523/668/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового зсідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисників – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого – ОСОБА_8 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024162490000970 від 27.06.2024 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Поті, Грузія, освіта професійна-технічна, пенсіонер, одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,–

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

26 червня 2024 приблизно о 18 годині 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, водій ОСОБА_5 , допустив порушення вимог п.п. 2.3.б, 10.1, п.10.4 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 10.4 «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою»;

Порушення виразились в тому, що 26 червня 2024 приблизно о 18 годині 30 хвилин, більш точного часу не встановлено, водій ОСОБА_5 , керуючи в денний час доби, технічно справним автомобілем «CHERY E5», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Одесі по асфальтобетонному, сухому покриттю проїжджої частини вул. Академіка Воробйова з боку вул. Сергія Ядова, в напрямку вул. Одеська, за кермом транспортного засобу уважним не був, діючи необережно, проявляючи злочинну недбалість, напроти будинку №20/1 по вул. Академіка Воробйова, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перед заїздом ліворуч на територію будинку №20/1, не надав дорогу мотоциклу «Geon Scrambler 250», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по вул. Академіка Воробйова, в попутному напрямку, вздовж лівого краю своєї смуги руху, з ліва від автомобіля, внаслідок чого відбулася контактна взаємодія ударного характеру, між лівою боковою частиною автомобіля «CHERY E5», д.н.з. НОМЕР_1 та передньою частиною мотоцикла «Geon Scrambler 250», д.н.з. НОМЕР_2 , які рухались у попутних паралельних напрямках.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій мотоцикла «Geon Scrambler 250», д.н.з. НОМЕР_2 – ОСОБА_8 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, садна в ділянці носу, вивиху лівої кисті в ділянці півмісяцевої та головчастих кісток, закритого перелому човникоподібної кістки лівої кисті зі зміщенням уламків, закритого внутрішньо-суглобового перелому дистального метаепефіза правої променевої кістки, зі зміщенням уламків, перелому шиловидного відростка правої ліктьової кістки, рани середньої третини правого плеча, підшкірної гематоми в ділянці правої сідниці з поширенням на верхню третину правого стегна, які не були небезпечними для життя, викликає тривалий розлад здоров`я строком понад трьох тижнів (більш ніж 21 день) та за цим критерієм згідно п.2.2.2 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17.01.1995р., відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Оцінка суду щодо кваліфікації досудовим слідством вищенаведених дій обвинуваченого.

Досудовим слідством дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Суд вважає, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши ОСОБА_5 положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: в частині події кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми його вини та вирішив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням документів кримінального провадження, що стосуються особи обвинуваченого і вирішення процесуальних питань.

Допитаний у судовому засідання ОСОБА_5 пояснив, що дійсно в його користуванні перебуває автомобіль марки «Chery E5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 26 червня 2024 року керуючи вказаним транспортним засобом, рухаючись по вул. Академіка Воробйова перед зміною напрямку руху він не надав дорогу мотоциклу чорного кольору, який рухався в попутному напрямку вздовж лівого краю, внаслідок чого відбувся удар між автомобілем та мотоциклом. У вчиненому щиро розкаявся, свою вину в інкримінованому діянні визнав повністю та підтверджує обставини, які викладені в обвинувальному акті. Заявлений потерпілим цивільний позов про відшкодування моральної шкоди не визнає.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні в режимі відеоконференції при визначенні міри покарання ОСОБА_5 просив врахувати те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину в інкримінованому правопорушенні визнав, розкаявся у вчиненому, є пенсіонером, який тяжко хворіє, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Прохав відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 61463,40 (шістдесяти однієї тисячі чотирьохсот шістдесяти трьох) гривень 40 коп. та моральної шкоди в розмірі 325 000 (трьохсот двадцяти п`яти тисяч) гривень 00 коп.

Потерпілий та його представник в підготовчому судовому засіданні підтримали поданий цільний позов.

Мотиви суду.

Так, в ході допиту обвинувачений ОСОБА_5 надав показання, згідно з якими підтвердив, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення за обставин викладених у обвинувальному акті та заявив про щире каяття.

З огляду на зазначене, з урахуванням показань обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає доведеним, поза розумним сумнівом, вчинення останнім кримінального правопорушення за встановлених судом обставин і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання - не встановлено.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд враховує, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, є пенсіонером з тяжким захворюванням, діагноз: післяінфарктний кардіосклероз. Стенозуючий коронаросклероз. Аортокоронарне шунтування. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., його поведінка після вчинення кримінального правопорушення свідчить про визнання ним своєї провини, а тому при призначенні покарання є підстави для застосування ст. 69 КК України до основного покарання та призначення більш м`якого покарання, не передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.

На думку суду, застосування ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_5 покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

При вирішені питання обґрунтованості заявленого потерпілим цивільного позову, суд враховує наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За частиною першою статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся з цивільним позовом до суду, в якому просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду спричинену його здоров`ю в розмірі 61463,40 (шістдесяти однієї тисячі чотирьохсот шістдесяти трьох) гривень 40 коп. та моральної шкоди в розмірі 325 000 (трьохсот двадцяти п`яти тисяч) гривень 00 коп..

В обґрунтування цивільного позову в частині матеріальної шкоди потерпілий надав чеки, які підтверджують витрати, пов`язані з його лікуванням. У позові ОСОБА_8 зазначено, що загальна сума понесених витрат на лікування та відновлення становить 61463 (шістдесят одну тисячу чотириста шістдесят три) гривні 40 коп. Однак суд, перевіривши надані чеки, встановив, що потерпілим подано чек від 14.06.2024 року на суму 905 (дев`ятисот п`яти) гривень 50 коп.. Водночас кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, було вчинене 26.06.2024 року, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження. Таким чином, зазначений чек датований раніше події кримінального правопорушення, а тому витрати, підтверджені цим чеком, не можуть перебувати у причинному зв`язку з наслідками правопорушення та не беруть ся судом до уваги при вирішенні питання про відшкодування шкоди.

На підставі зазначеного, суд вважає обґрунтованою та достовірною суму витрат на лікування потерпілим ОСОБА_8 , підтверджену належними доказами, у розмірі 60557 (шістдесяти тисяч п`ятисот п`ятдесяти семи) гривень 90 коп.

Щодо відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди, позов мотивований тим, що у зв`язку із незаконними діями обвинуваченого потерпілому завдано душевних страждань. Щоденні думки та спогади про ДТП чинять на ОСОБА_8 психотравмуючу дію.

Суд враховує, що наведені обставини в розумінні ст. 23 ЦК України є моральною шкодою, а також враховує положення ст. ст. 12, 76, 81 ЦПК України, ст. ст. 1167, 1168, 1177 ЦК України.

Суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно з якими розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення (Постанова КЦС ВС від 23.06.2022 у справі №607/4341/20).

Відповідно до пункту 9 цієї ж постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин .

З урахуванням викладеного, виходячи з приписів статей 23, 1167, 1168 Цивільного кодексу України, враховуючи всі обставини справи, характер завданої моральної шкоди, ступінь та обсяг моральних переживань потерпілого та їх тривалість, наявність причинного зв`язку між вчиненим і моральною шкодою, яка настала, роль і ступінь участі обвинуваченого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог у цій частині та стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень 00 коп.

Потерпілим та його захисником не доведено перед судом заподіяння йому моральної шкоди саме у розмірі, заявленому в позові, а також такого матеріального стану відповідача, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги потерпілого. Відтак, зазначений розмір задоволених судом позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, з іншого.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення цивільного позову, а саме стягнення з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальної шкоди у розмірі 60557 (шістдесяти тисяч п`ятисот п`ятдесяти семи) гривень 90 коп. та 10 000 (десяти тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди.

Відповідно до положень ч.4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. В судому засідання від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про розстрочення виконання вироку суду враховуючи, що обвинувачений є пенсіонером та тяжко хворіє. Суд вважає, що з урахуванням того, що ОСОБА_5 є пенсіонером, матиме цивільно-правові обов`язки перед потерпілим, то є підстави для розстрочення йому призначеної суми штрафу на рівні платежі строком на десять місяців.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого витрати на проведення експертизи.

Відповідно до ст. 100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.

Відповідно до ч. 4 ст.174КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.368,370,374, 394 КПК України, ст.ст. 23, 1167, 1168, 1187 ЦК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та із застосуванням ст.69 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст.53 КК України розстрочити виплату штрафу ОСОБА_5 у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, рівними частинами на строк 10 місяців (десять місяців), встановивши суму виплати штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок щомісячно в строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, в якому даний вирок набере законної сили.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 60 557 (шістдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 90 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 3029,12 (трьох тисяч двадцяти дев`яти) гривень 12 коп. для проведення судової інженерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів»;

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 3029,12 (трьох тисяч двадцяти дев`яти) гривень 12 коп. для проведення судової інженерно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно - трасологічні дослідження»;

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 9 466,00 (дев`яти тисяч чотирьохсот шістдесяти шести) гривень 00 коп. для проведення автотехнічної експертизи за обставинами дорожньої-транспортної пригоди.

Речові докази:

- медичну картку стаціонарного хворого № 4451 на ім`я ОСОБА_8 на 25 сторінках та 2 диски - повернути багатопрофільній клініці «Оdrex Медичний дім», що розташована за адресою: 65006, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71;

- медичну картку амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_8 на 6 сторінках – повернути в КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР, юридична адреса: м. Одеса, вул. М`ясоєдовська, 32;

- автомобіль марки «CHERY E5», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , належить ОСОБА_5 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , залишити останньому;

- мотоцикл марки «Geon Scrambler 250», д.н.з. НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_10 , залишити останній.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 08.07.2024 року на автомобіль марки «CHERY E5», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 та на мотоцикл марки «Geon Scrambler 250», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_10 , після набрання вироком чинності, скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua