Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №502/321/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/321/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Березнікова О.В.,

секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника відділення моніторингу обстановки ВКС «Ізмаїл» НОМЕР_1 ВПС «Ізмаїл» ОСОБА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, у якому зазначив, що 09.02.2026 помічником начальника відділу начальником відділення моніторингу обстановки ВКС «Ізмаїл» (типБ) ОСОБА_2 було винесено оскаржувану постанову відповідно до якої ОСОБА_1 06.02.2026 о 10.40 год. на відстані 300 м від п/зн 1375 та 200 м. до лінії ДКУ, повторно протягом року порушив прикордонний режим, а саме перебував в межах прикордонної смуги без відповідного дозволу, чим порушив вимоги п.7 Положення «Про прикордонний режим».Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав того, що у нього були наявні всі документи для перебування у прикордонній смузі.

Позивач в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав.

Помічником начальника відділу начальником відділення моніторингу обстановки ВКС «Ізмаїл» (типБ) ОСОБА_2 було подано заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову, позаяк позивач звернувся з вказаним позовом до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у справі є ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_1 ).

Встановлені обставини справи.

Судом встановлено, що 09.02.2026 помічником начальника відділу начальником відділення моніторингу обстановки ВКС «Ізмаїл» (типБ) ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №273407, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.202 КУпАП, а саме останній 06.02.2026 о 10.40 год. на відстані 300 м від п/зн 1375 та 200 м. до лінії ДКУ, повторно протягом року порушив прикордонний режим, а саме перебував в межах прикордонної смуги без відповідного дозволу, чим порушив вимоги п.7 Положення «Про прикордонний режим».

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є мешканцем м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області та працює у державному підприємстві водних шляхів «Устьдунайводощлях» у м. Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області на посаді капітана земснаряда ДЕ-21.

Також позивачем до позову додано рішення №12219 від 22.05.2025, яким ІНФОРМАЦІЯ_2 надано ОСОБА_1 дозвіл на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу, а саме в межах Саф`янівської територіальної громади до 22.05.2026.

У силу приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачу ставиться в провину порушення п. 7 Положення «Про прикордонний режим», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147 (далі - Положення).

Так, п.7 Положення передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

Водночас, пп.3 п.2 Положення визначено, що прикордонна смуга – це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.

До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Також, п. 47 Положення визначено, що право на в`їзд, перебування і пропуск у прикордонну смугу без дозволу серед іншого мають також особи, рух яких починається та закінчується за межами прикордонної смуги, що рухаються автомобільним транспортом автомобільними дорогами загального користування державного значення, залізничним транспортом залізничними шляхами сполучення, частина яких проходить по ділянках місцевості, де встановлено прикордонну смугу, без виконання зупинок, виходу на залізничних станціях у прикордонній смузі.

З оскаржуваної постанови неможливо встановити місце перебування позивача в момент зазначений у постанові, що дало підстави начальнику відділення моніторингу обстановки ВКС «Ізмаїл» (типБ) Гончару А.М. дійти висновку про порушення позивачем п.7 Положення, проте, як встановлено зі змісту позову, позивач працює на державному підприємстві водних шляхів «Устьдунайводощлях» у м. Ізмаїл капітаном земснаряда ДЕ-21, з чого можливо дійти висновку, що вказане підприємство знаходиться в межах м. Ізмаїл, і, враховуючи пп.3 п.2 Положення, не відноситься до ділянки місцевості яка є прикордонною смугою.

Крім того, при винесені оскаржуваної постанови начальником відділення моніторингу обстановки ВКС «Ізмаїл» (типБ) ОСОБА_2 не враховано п.47 Положення, що також виключає необхідність наявності дозволу у позивача.

Суд також зауважує все ж таки на наявності у позивача дозволу, який надано дозвіл на в`їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу, а саме в межах Саф`янівської територіальної громади до 22.05.2026, проте зі змісту оскаржуваної постанови неможливо дійти висновку про дію цього дозволу у зазначених правовідносинах.

Водночас, помічником начальника відділу начальником відділення моніторингу обстановки ВКС «Ізмаїл» (типБ) ОСОБА_2 у поданих запереченнях не викладено заперечення по суті викладених у позові обставин тане надано жодного доказу, який би спростовував наведені вище встановленні обставини. Викладено лиш те, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача, з чим суд не може погодитися, оскільки у справі відповідачем також виступає ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_1 ).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення позивачем вимог п.7 Положення не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови із зазначенням їх у постанові.

Таким чином, оскаржувана постанова прийнята з порушенням наведених вище норм КУпАП, є необґрунтованою і такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 243- 246, 250, 271, 286 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову, винесену помічником начальника – начальником відділення моніторингу обстановки ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (типБ) ОСОБА_2 №273407 про накладення адміністративного стягнення від 09.02.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст. 202 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2550,00 грн, та справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Кілійський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков