Додаткове рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №450/3431/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/3431/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-з/811/16/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» Лісовського Олександра Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року в складі судді Мусієвського В.Є. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У липні 2025 року позивач ТОВ «ФК «Абекор» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1100600 від 28.10.2024 в сумі 5376, 00 грн, яка складається з: 3000,00 грн. – тіла кредиту та 2376,00 грн. – нарахованих відсотків.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року стягнуто з представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» Лісовського Олександра Анатолійовича штраф в розмірі 1,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 4542 грн.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором №1100600 від 28.10.2024 року в розмірі 5376 грн., яка складається з 3000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2376 грн. заборгованості за процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» судові витрати за відправку документів у розмірі 55 грн.

Ухвалу про застосування заходів процесуального примусу, якою накладено штраф на представника позивача Лісовського О.А. за ухилення від вчинення дій, оскаржив позивач ТОВ «ФК «Абекор», в особі представника Лісовського О.А., просив скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 4542 грн, відмовити у застосуванні штрафних санкцій до представника позивача.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 січня 2026 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» Лісовського Олександра Анатолійовича задоволено.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року скасовано.

03.02.2026 у Львівському апеляційному суді зареєстрована заява представника Лісовського О.А. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, яка сформована у системі «Електронний суд». У заяві представник зазначає, що апеляційний суд скасував оскаржувану ухвалу, при цьому подаючи апеляційну скаргу, апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1804 від 10.10.2025, тому просить ухвалити додаткову постанову у справі, якою вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Просить задовольнити заяву та стягнути з державного бюджету України на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Абекор» судовий збір у розмірі 2422,40 грн., сплачений за подання апеляційної скарги..

Заслухавши суддю доповідача, колегія суддів дійшла таких висновків.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із п. п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 вказаної статті унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що заява ТзОВ «Фінансова компанія «Абекор»про ухвалення додаткового рішення стосується лише питання судових витрат, розгляд такої проводиться у письмовому провадженні без повідомленням учасників справи.

При цьому, виключним питанням у межах даного провадження № 22-з/811/16/26 є питання судових витрат, а саме судового збору, який був сплачений ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» при поданні апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу.

Перевіряючи підставність поданої заяви, колегія суддів враховує таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

В свою чергу, порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Аналіз вимог статті 270 ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених частиною першою статті 270 ЦПК України, не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що Львівський апеляційний суд 27 січня 2026 року ухвалив постанову, якою скасовано ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року про стягнення з представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Абекор» Лісовського Олександра Анатолійовича штрафу в розмірі 1,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 4542 грн, при цьому, не вирішував питання судових витрат, заява представника ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» Лісовського О.А. про ухвалення додаткового рішення є підставною, тому апеляційний суд повинен вирішити питання розподілу судових витрат, керуючись загальними правилами розподілу таких.

Так, слідуючи вимогам ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу, після її перегляду в апеляційному порядку, у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Іншими словами, Львівський апеляційний суд 27.01.2026 ухвалив у питанні стягнення штрафу в порядку процесуального примусу остаточне рішення.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів звертає увагу, що за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується, зазвичай, при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.

Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Подаючи апеляційну скаргу на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 жовтня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» на виконання вимог ухвали апеляційного суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, згідно платіжної інструкції № 1804 від 10.10.2025 (а.с. 143).

Статтею 382 ЦПК України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням, крім-іншого, нового розподілу судових витрат у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалюючи постанову у даній справі, апеляційний суд не вирішував питання судових витрат, тому заяву ТзОВ «Фінансова компанія «Абекор» Лісовського Олександра Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити, компенсувавши відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений судовий збір за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 141, 270, 382, 383 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» Лісовського Олександра Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Компенсувати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» Лісовському Олександру Анатолійовичу за рахунок держави судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного тексту додаткової постанови.

Повний текст додаткової постанови складений 24 лютого 2026 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк