Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №677/2008/25 — Красилівський районний суд Хмельницької області

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 677/2008/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2026 м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Загаєвської С.М.,

справа № 677/2008/25,

сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

вимоги позивача - визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі,

представник позивача - Лукіянчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Лукіянчук О.М. 04.11.2025 звернулася до суду із позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі, у якій просила скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №9693 від 14.07.2025 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в сумі 17000 грн та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначила, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває з 03.06.2023 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Працює в ДП ПАТ «Оболонь Красилівське» з 2005 року, має відстрочку від мобілізації на підставі абз.1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є заброньованим на період мобілізації та на воєнний час. Військово-облікові дані оновив вчасно. 25.10.2025 позивачу ОСОБА_1 стало відомо про те, що Хмельницьким відділом державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України накладено арешт на його банківські рахунки. 27.10.2025 позивач звернувся до Хмельницького ВДВС з приводу підстав накладення арешту на його банківські рахунки, та в цей же день отримав від державного виконавця постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2025 та копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 №9693 від 14.07.2025. З постанови № 9693 від 14.07.2025 позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що 14.07.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_2 , розглянув протокол про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП від 30.06.2025 № 706 про те, що ОСОБА_1 у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану не з`явився до ТЦК та СП протягом 60днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України та не виконав зобов`язання з уточнення своїх облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив вимоги абзацу частини 6 статті 33 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 25 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 22 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, абзацу 4 підпункту 10-1 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», жодних доказів уточнення своїх облікових даних не надав, чим скоїв правопорушення під час дії особливого періоду. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. У постанові № 9693 від 14.07.2025 вказано, що вона може бути оскаржена відповідно до статей 287-289 КУпАП у вищому органі або у міському (районному) суді протягом 10 днів з дня її винесення, постанова набирає законної сили 27.07.2025 після закінчення строків на її оскарження. Оскаржувана постанова не містить інформацію про дату її отримання позивачем. Позивач ОСОБА_1 стверджує, що копію постанови № 9693 не отримував, присутнім під час розгляду адміністративної справи не був. Позивач не мав умислу на порушення законодавства про оборону та мобілізацію.

Позивач ОСОБА_1 вважає постанову № 9693 від 14.07.2025 незаконною та такою, що підлягає скасуванню. У електронному військово-обліковому документі вказано, що ОСОБА_1 свої військово-облікові дані уточнив вчасно, даних про правопорушень не має. Окрім того, при винесенні постанови № 9693 від 14.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 неправомірно не взято до уваги примітку до ст. 210 КУпАП, де вказано, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, оскільки саме у працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є доступ до цієї бази даних.

05.11.2025 ухвалою суду поновлено строк позивачу на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та відкрито провадження у справі, зобов`язано керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 до 14.11.2025 надати суду копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за результатами дослідження яких винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення № 9693 від 14.07.2025.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 08.01.2026 зобов`язано начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 до 25.02.2026 надати Красилівському районному суду Хмельницької області: копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за результатами дослідження яких винесена постанова № 9693 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ; інформацію (витяг) з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про уточнення своїх персональних даних військовозобов`язаним ОСОБА_1 , номер військовозобов`язаного в реєстрі «Оберіг» 030620232651669000039.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Лукіянчук О.М. не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача Лукіянчук О.М. 26.02.2026 надіслала до суду заяву, у якій вимоги позову підтримала, просила їх задовольнити, справу розглянути без участі позивача та його представника.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 , який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився. До суду надійшов відзив тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , у якому представник відповідача позов ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 свої дані своєчасно, у період часу з 18.05.2024 по 16.07.2024, не уточнив. Відомості про результати медичних оглядів позивач надав лише 05.11.2025. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підтверджений матеріалами адміністративної справи щодо нього, та позивачем не спростований. У відзиві представник позивача просив справу розглянути без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

До відзиву представник відповідача долучив витяг з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», копію протоколу № 706 від 30.06.2025, та копію оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суті.

Суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним.

14.07.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову № 9693 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 17000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП входить до повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні» введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України, та триває до теперішнього часу.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII.

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац 4 статті 1 Закону №3543-XII в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024).

Відповідно до статтей 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.

Згідно з абз. 4 підп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, у позивача ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного, виник обов`язок з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно) уточнити військово-облікові дані, при цьому, він міг це зробити через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Починаючи з 17.07.2024, невчинення військовозобов`язаним дій, які він повинний був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

Пунктом 19 Порядку № 1487 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Судом у даній справі встановлено, що підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало неуточнення ним облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.

Так, згідно з спірною постановою № 9693 від 14.07.2025, ОСОБА_1 у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану не з`явився до ТЦК та СП протягом 60днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України та не виконав зобов`язання з уточнення своїх облікових даних через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив вимоги абзацу 7 частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 25 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункту 22 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, абзацу 4 підпункту 10-1 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», жодних доказів уточнення своїх облікових даних не надав, чим скоїв правопорушення під час дії особливого періоду.

Згідно з ч. 11 ст. 38 Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Отже, до персональних даних військовозобов`язаного належать, зокрема, сімейний стан, стан здоров`я, адреса місця проживання (перебування), номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіта, місце роботи, посада.

Судом, з долучених позивачем до позовної заяви:

- витягу з мобільного додатку «Резерв+», сформованого 03.09.2025, встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , має відстрочку до 20.12.2025, тип відстрочки - бронювання; адреса проживання: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата уточнення даних: 05.07.2025 (а.с. 8);

- витягу з мобільного додатку «Резерв+» (Розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів), сформованого 03.09.2025, встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 взятий 03.06.2023 на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_4 ), та має відстрочку від мобілізації до 20.12.2025 відповідно до абз 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; контактні дані: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , телефон НОМЕР_1 , email: ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата уточнення даних: 30.06.2025 (а.с. 8 (зі звороту) - а.с. 10), встановлено, що інформація про те, що ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 уточнив (оновив) свої військово-облікові дані в наданих позивачем витягах з електронного військово-облікового документу, яким є мобільний додаток «Резерв+» відсутня.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він військово-облікові дані оновив вчасно, перебуває з 03.06.2023 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , працює в ДП ПАТ «Оболонь Красилівське» з 2005 року та має відстрочку від мобілізації на підставі абз. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Окрім того, позивач посилається на те, що роботодавець веде облік військовозобов`язаних, та подає звіти до ТЦК та СП, проводить звірку даних спісків персонального військового обліку військовозобов`язаних працівників з обліковими документами ТЦК та СП, де працівник стоїть на обліку, а, отже, і роботодавець також подавав дані про позивача.

Разом з тим, з долучених до позовної заяви документів вбачається, що позивач 03.06.2023 став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а оновлював свої облікові дані 30.06.2025 та 05.07.2025, тобто, після закінчення строку, визначеного ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024), та відповідно до абз. 4 підп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як вбачається з наданої відповідачем інформації (витягу) з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» від 07.02.2026, військовозобов`язаним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер в реєстрі «Оберіг» 030620232651669000039, в обліковій картці до військового квитка (тимчасового посвідчення) серії НОМЕР_2 міститься інформація, що позивача взято на військовий облік 03.06.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), військовий квиток видано 07.11.2025, зазначена інформація про проходження позивачем 05.11.2025 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_4 ).

З копії протоколу № 706 про адміністративне правопорушення від 30.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 був присутній при складенні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та був повідомлений про час та місце розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

У графі протоколу № 706 про адміністративне правопорушення від 30.06.2025 «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що він не оновив свої дані тому що хворів, явитися в ЦНАП не було можливості.

Протокол № 706 про адміністративне правопорушення від 30.06.2025 не містить зауважень ОСОБА_1 про те, що він оновив свої військово-облікові дані вчасно.

З додатку до протоколу № 706 про адміністративне правопорушення від 30.06.2025 - копії роздруківки з реєстру Оберіг вбачається, що під час особистої явки ОСОБА_1 - 30.06.2025 була проведена звірка даних.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 не надав суду будь-яких доказів, на підтвердження вчасного оновлення ним своїх військово-облікових даних в період з 18.05.2024 по 16.07.2024, та виконання ним вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Доводи позивача про наявність у ТЦК та СП даних про нього, надання інформації про нього роботодавцем, а також уточнення ним даних до 18.05.2024, не свідчать про виконання ОСОБА_1 обов`язку з оновлення даних, передбаченого Законом № 3633-ІХ, оскільки такий обов`язок може вважати виконаним лише шляхом актуалізації відповідних даних з 18.05.2024 по 16.07.2024.

Згідно з приміткою до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи позову про те, що відповідач мав змогу отримати дані позивача з реєстрів, оскільки, як зазначено судом вище, відповідно до норм чинного законодавства, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Окрім того, позивач не посилався, та, відповідно, не надав суду докази про те, що у нього були об`єктивні причини, які б унеможливили виконання ним обов`язку уточнення своїх персональних даних у визначений законом строк.

За відсутності доказів протилежного, суд доходить висновку про те, що позивач не був позбавлений можливості до закінчення встановленого законодавством строку (до 16.07.2024 включно) скористатися будь-яким з визначених законодавством способів оновлення своїх військово-облікових даних. Також, позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо будь-якого способу уточнення/оновлення персональних даних в оскаржуваний період, та виконання вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Сам лише факт наявності обставин, що є підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу (бронювання підприємством), або подання даних в ІНФОРМАЦІЯ_3 роботодавцем, не звільняє позивача від обов`язку вчасно оновити свої персональні дані військовозобов`язаного.

Таким чином, судовим розглядом підтверджений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому, постанова постанова № 9693 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП є законною та обґрунтованою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також те, що відповідач підтвердив належними і допустимими доказами правомірність прийнятої ним спірної постанови,суд дійшов висновку що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі, слід відмовити.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Згідно з п. 2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено,то судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 283, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 .

Суддя Р. В. Вознюк