Рішення від 22 лютого 2026 р. у справі №572/2547/25 — Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 572/2547/25

Провадження № 2/455/229/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

16.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Старосамбірського районного суду по справі №455/1496/17 від 23.05.2018 року, виданого Старосамбірським районним судом Львівської області на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка в даний час проживає разом з мамою за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначає, що Старосамбірським районним судом Львівської області від 10 вересня 2014 року відкрито провадження №2/455/488/2014 по справі №455/1214/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відповідача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30.12.2014 року і до досягнення дитиною повноліття. Також зазначає, що Старосамбірським районним судом Львівської області від 29 січня 2018 року відкрито провадження №2/455/38/2018 по справі №455/1496/17 про збільшення мінімального розміру аліментів на утримання дитини. Відповідно з Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області суд ухвалив: збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.12.2014 у справі №455/1214/14-ц, та стягувати з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на 1/3 із усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Вказує, що в подальшому у 2018 році між позивачем та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , укладено шлюб, актовий запис №25. Від шлюбу у них народилося двоє дітей. Відповідно на сьогоднішній день, у позивача на утриманні, крім дочки ОСОБА_4 , перебувають ще двоє малолітніх дітей: дочка - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також його непрацююча мати - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Діти народилися з проблемами здоров`я. Відповідно до Епікризу, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дитина знаходилась на стаціонарному лікуванні в відділенні патології новонароджених Рівненської обласної дитячої лікарні, з 24.07. по 05.08.2019 року та Виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3785 від 01.09.2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебував на стаціонарному лікуванні з 11.08.2020 по 01.09.2020 року у відділенні реанімації та відділенні патології новонароджених Рівненської обласної дитячої лікарні. Лікування дороговартісне. На даний час діти кожних пів року проходять обстеження у невролога та педіатра та при необхідності медикаментозний курс лікування, масажі.

З огляду на наведене, вважає, що для забезпечення потреб дітей доцільним є зменшити розмір аліментів до 1/6 частини від усіх його доходів, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Ухвалою судді Сарненського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2025 року позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 17 вересня 2025 року позовну заяву передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Старосамбірського районного суду Львівської області.

09.10.2025 справа надійшла до Старосамбірського районного суду Львівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2025 року справа визначена для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

17.10.2025 недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою судді від 24.10.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

07.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Данілової А.А. надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, покликаючись на таке. Зокрема, вказує, що сам по собі факт створення нової родини і народження дітей у платника аліментів не є обов`язковою підставою для зменшення аліментів, що сплачуються на дитину від попереднього шлюбу. Тобто, окрім факту народження нової дитини, платник аліментів повинен також довести суду і надати відповідні докази на підтвердження того, що тепер його матеріальний стан погіршився. Діти від попереднього шлюбу (фактичних шлюбних відносин) не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що його матір перебуває на його утриманні. Доказів на підтвердження матеріального стану матері Позивача, зокрема про те, чи має вона інвалідність, пенсійне забезпечення та чи отримує інші доходи, в матеріали справи не надано. Відсутній будь-який документ, у тому числі рішення суду про встановлення факту перебування матері Позивача на його утриманні. Доводи Позивача про перебування на його утриманні його матері є недоведеними. Також зазначає, що посилання Позивача на стан здоров`я дітей є безпідставним, оскільки наведені обставини стосуються періоду одразу після народження у 2019 та 2020 роках та не підтверджують наявності у дітей хронічних чи стійких захворювань, що потребують постійного лікування або особливого догляду. Стан здоров`я дітей на даний час є задовільним, що підтверджується відсутністю доказів про встановлення інвалідності чи потреби у спеціальному медичному супроводі. Крім того, до матеріалів справи не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували фактичні витрати на лікування, обстеження або реабілітаційні заходи дітей. Наведені Позивачем твердження про проблеми зі здоров`ям дітей є голослівними та не підтверджені належними доказами. Відтак ці обставини не можуть бути враховані судом як такі, що впливають на вирішення спору чи визначення обсягу обов`язків Відповідача. Також зазначає, що Позивач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних показань, встановлених позивачу щодо працевлаштування та заняттям певними видами діяльності останнім не надано, тому є підстави вважати, що позивач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дочки в розмірі визначеної Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 травня 2018 року. Доказів про те, що Позивач не має інших доходів, окрім заробітної плати, рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого він отримує або може отримувати доходи, до суду не надано, як і доказів про те, що він не є засновником юридичних осіб, не отримує доходи від підприємницької діяльності, тощо. Крім того, довідки про грошове забезпечення або заробітну плату за основним місцем роботи на момент укладення договору та на момент звернення до суду з позовом позивачем також не надано. Тривалий час Позивач з 2014 року не працював офіційно, працював лише з І кварталу 2020 по 3 квартал 2021 року - але навіть маючи зайнятість 0,25 ставки, ніколи не присилав дитині аліменти добровільно - все робилось виключно після дій матері та виконавця щодо примусового стягнення коштів. Натомість Позивач з І кварталу 2023 та до даного часу проходить військову службу та є діючим військовослужбовцем, отримує стабільне грошове забезпечення у зв`язку з чим його матеріальне становище суттєво покращилося порівняно з 2018 роком. Позивач не цікавився життям дитини протягом дев`яти років, не приймає участі в вихованні та утриманні дитини. Позивач в повній мірі не сплачує аліменти та ухиляється від їх сплати. Майновий стан Позивача дозволяє йому належним чином виконувати свій обов`язок зі сплати аліментів у визначеному судом розмірі. Натомість систематичне ухилення від їх сплати та відсутність добровільного виконання рішення свідчать про недобросовісну поведінку Позивача та його небажання брати участь у матеріальному забезпеченні дитини. Також зазначає, що в матеріалах цієї справи відсутні належні, допустимі і достовірні докази того, що Позивач, після присудження судовим рішенням аліментів, став непрацездатним, хворіє, перебуває на обліку в центрі зайнятості у пошуку роботи. В матеріалах справи немає доказів відсутності у нього доходів та у його теперішньої дружини. Позивач не довів жодних обставин, які б свідчили про погіршення його стану здоров`я після ухвалення рішення про стягнення аліментів. Відсутність таких доказів виключає підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки реальних змін, що унеможливлюють виконання ним батьківського обов`язку з утримання дитини, не встановлено. Також зазначає, що Дитина Позивача та Відповідача при цьому має певні проблеми зі здоров`ям, що підтверджується наданими характеристиками від лікарів-спеціалістів (офтальмолога та стоматолога). Зокрема, дитина перебуває під систематичним медичним наглядом, проходить профілактичне та корекційне лікування зору, а також стоматологічне лікування, включно з підготовкою до встановлення брекет-системи. Крім того, за рекомендацією ортопеда призначено курс масажів, а регулярні обстеження у педіатра та здача аналізів здійснюються з метою контролю стану здоров`я. Таким чином, дитина потребує постійної уваги, фінансових витрат на медичне обслуговування, корекційні заходи та розвиток, у тому числі занять з англійської мови, факт відвідувань яких підтверджується Висновком приватного дитячого психолога про психоемоційний стан дитини від 09 червня 2025 року. Надані матеріали свідчать, що дитина має об`єктивні потреби у постійному медичному нагляді, лікуванні та розвитку, що потребує регулярних фінансових витрат з боку Позивача. Враховуючи зростання фактичних потреб дитини та відсутність будь-яких доказів зменшення матеріальних можливостей Позивача, підстав для зниження розміру аліментів немає. Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.01.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат Данілова А.А. в судове засідання не з`явилися, проте від представника відповідача надійшла до суду заява про розгляд справи за їх відсутності, та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (сторони у справі) є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого (повторно) Сарненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.8).

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 18 грудня 2014 року у справі №455/1214/14-ц (провадження №2/455/488/2014) вирішено стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі одної третьої частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.08.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 травня 2018 року у справі №455/1496/17 (провадження №2/455/38/2018) вирішено збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 18.12.2014 року у цивільній справі №455/1214/14-ц, та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з однієї третьої частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на одну третину із усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с.17, 18).

Постановою Головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Болкуневичем І.В. від 05.10.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №63211308 по примусовому виконанню виконавчого листа №455/1496/17 виданого 05.02.2020 року Старосамбірським районним судом Львівської області (а.с.64, 65).

В подальшому, 27.07.2018 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Виконавчим комітетом Немовицької сільської ради Сарненського району Рівненської області (а.с.6). За час даного шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.9) та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.10).

Згідно довідки №20 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої Немовицькою сільською радою Сарненського району Рівненської області (а.с.16), вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , разом з ним зареєстровані: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Із матеріалів справи також відомо, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації, отримує грошове забезпечення, із його доходів здійснюються відрахування (а.с.82-86).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах за виконавчим провадженням ВП №63211308 від 14.07.2025 (а.с.68-70), станом на 01.07.2025 року боржником ОСОБА_1 сплачено 200932,53 грн., заборгованість зі сплати аліментів складає 258968,31 грн.

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положень статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини 5 статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі №682/2454/22.

З наведеного також вбачається, що особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище чи стан здоров`я одержувача аліментів, виключно після ухвалення рішення про стягнення аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом та матеріалами справи підтверджується, що після ухваленого судом рішення про стягнення аліментів від 23.05.2018року, позивач ОСОБА_1 27.07.2018року зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , за час якого у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що свідчить про зміну сімейного стану позивача.

За таких обставин, оскільки факт зміни сімейного стану позивача, а саме: створення ним нової сім`ї та народження у ній двох інших дітей, які також потребують відповідного матеріального утримання, доведено позивачем письмовими доказами, які є належними та допустимими, беручи до уваги те, що позивач має потребу у забезпеченні життєдіяльності своєї нової сім`ї, що в свою чергу, тягне за собою зміну його матеріального стану, дані обставини не існували на момент ухвалення судом рішення про стягнення з позивача аліментів, суд приходить висновку про наявність визначених законом підстав для зміни (зменшення) раніше визначеного за рішенням суду розміру аліментів.

Разом із цим, суд відхиляє доводи позивача про наявність підстав для зменшення розміру аліментів до 1/6 частини заробітку, оскільки в ході розгляду справи із наданих позивачем доказів судом не встановлено скрутного матеріального становища позивача, як платника аліментів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що аліменти це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього, разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026року становить 3512 гривень.

Доводи позивача про перебування на його утриманні непрацюючої матері, суд не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цих обставин.

Крім того, суд зазначає, що необхідність надання допомоги непрацюючій матері не виключає обов`язку відповідача надавати утримання своїй дитині.

У Постанові від 17 травня 2021 року у справі № 552/3611/19, провадження № 61-2391св21 Верховний Суд зробив висновок, що посилання заявника на те, що на його утриманні перебувають батьки, які є непрацездатними за віком та потребують його утримання та лікування, самі по собі не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів без підтвердження погіршення майнового стану платника аліментів.

Також, позивачем не надано до суду доказів, які підтверджують його витрати на лікування дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що суттєво впливало б на його майновий стан.

При цьому, суд враховує, що відповідач на даний час проходить військову службу, отримує грошове забезпечення. Крім того, відповідач є працездатним, тобто такий може бути працевлаштований та отримувати дохід не менше встановленої законом мінімальної заробітної плати, необхідний для утримання дітей.

Суд також наголошує, що як позивач так і відповідач мають рівний обов`язок перед їх спільною дитиною щодо її утримання до досягнення нею повноліття, що разом із присудженим розміром аліментів забезпечить належне утримання та її гармонійний розвиток.

Враховуючи вищенаведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зокрема стан здоров`я та матеріальне становище дитини, матеріальні потреби усіх дітей позивача, та з врахуванням матеріального становища сторін, суд вважає можливим зменшити розмір аліментів із 1/3 частини до 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що на думку суду не буде надмірним або таким, що порушуватиме права чи інтереси сторін та їх спільної дитини.

Інші доводи сторін не спростовують вищевказаних встановлених судом обставин справи та висновків суду.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України",№ 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються згідно рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 23.05.2018 року у справі № 455/1496/17, та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (РНОКПП – НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП – НОМЕР_6 ) аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частки із усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_6 .

Повний текст судового рішення складено 27.02.2026.

Суддя А.В.Кушнір