Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №748/2994/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 748/2994/25 Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М.

Провадження № 33/4823/117/26

Категорія - – ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Бредюка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бредюка О.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець, АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 01 вересня 2025 року, о 14 год 39 хв, на 7 км автодороги Чернігів - Пакуль - КПП Славутич, у с. Киїнка Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_1 керував електросамокатом марки "КUGОО", потужністю до 1000 Вт, без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник Бредюк О.М. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, на підставі ст.247 КУпАП. Посилається на те, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що під час спілкування з поліцейськими у водія були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння. Вказує, що відповідно до Правил дорожнього руху електросамокат марки КUGОО" не відноситься до механічних транспортних засобів. Окрім того, орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не надав жодних даних щодо потужності даного електросамоката. Поза розумним сумнівом вина ОСОБА_1 у керуванні механічним транспортним засобом з необхідною потужністю електродвигуна для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху матеріалами справи не встановлена. Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять акт використання спеціального технічного засобу (Драгер), де було б зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки, а направлення на огляд у лікаря суперечить матеріалам адміністративної справи, оскільки у вказаному направленні зазначено час складання 14:45 год, і зазначено вже про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, хоча сама вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на відеозаписі була озвучена о 14:50 год. Вказане свідчить про формальне складання поліцейським матеріалів адміністративної справи. Крім того, згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а тому всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 мають тлумачитись на його користь.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або в закладі охорони здоров`я.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 440434 від 01.09.2025, ОСОБА_1 , 01 вересня 2025 року, о 14 год 39 хв, на 7 км автодороги Чернігів - Пакуль - КПП Славутич, у с. Киїнка Чернігівського району Чернігівської області, керував електросамокатом марки "КUGОО", без державного номерного знаку, потужністю до 1000 Вт, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук); від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівника поліції відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3).

Так, відповідно до пункту 2.13 Правил дорожнього руху транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Термін "транспортний засіб" означає сукупність усіх механічних і немеханічних засобів, які можуть бути використані для руху дорогами загального користування.

Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Отже, пунктом 1.10 Правил дорожнього руху наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.

Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, Правилами дорожнього руху розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» і «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.

Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року.

Відповідно до матеріалів даної справи ОСОБА_1 керував двоколісним електричним транспортним засобом, а саме електросамокатом марки "КUGОО", без державного номерного знаку, потужністю двигуна до 1000 Вт.

Оскільки даний електросамокат - це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, апеляційний суд доходить висновку про те, що вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до ОСОБА_1 .

Наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачено виключно для механічних транспортних засобів.

Електросамокат - це транспортний засіб, який не відносять до механічних, в розумінні положень Правил дорожнього руху, як помилково вважали працівники поліції.

Отже, такі обставини виключають порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та свідчать про те, що він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адже такими є водії механічних транспортних засобів.

З огляду на викладене, у матеріалах справи відсутні достатні та беззаперечні докази, які б «поза розумним сумнівом» вказували про наявність у діях ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а висунуте йому обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував електричний самокат, як транспортний засіб, останній повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог Правил дорожнього руху, проте, на нього як водія електричного самоката та подібних ним транспортних засобів, заборони, передбачені ст.130 КУпАП, не розповсюджуються.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, є водії механічних транспортних засобів.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції не забезпечив всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, не перевірив, чи віднесений електричний самокат за своєю потужністю до механічних транспортних засобів, на керування якими необхідне посвідчення водія відповідної категорії, та постановив необґрунтоване рішення про накладення стягнення, яке підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі через відсутність складу правопорушення.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає безумовному скасуванню, а провадження у справі - закриттю, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Бредюка О.М. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження по справі - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний