Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №766/12657/20 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/12657/20

Номер провадження: 22-ц/819/135/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А.,

суддів: Бездрабко В. О.,

Радченка С. В.,

секретар Андреєва В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Херсонська міська рада,

відповідач - ОСОБА_2 ,

відповідач – державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Скакун Сергій Олександрович,

відповідач – державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Остапенко Сергій Миколайович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Юрченко Наталії Сергіївни на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 вересня 2025 року у складі головуючого судді Ус О.В., повний текст рішення складено 26 вересня 2025 року,

встановив:

У серпні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Херсонської міської ради та Солієвої Наргізи Тулкунівної про визнання протиправними реєстраційних дій державного реєстратора, скасування запису у реєстрі та визнання права власності на реконструйоване домоволодіння.

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що 17 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та нею був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, на підставі якого вона набула право власності на житловий будинок житловий будинок літ. «А», житловою площею 21.7кв.м., загальною площею 55.2кв.м та господарські будівлі і споруди: сараї літ. «Б», «Д», туалет літ. «Е», душ літ. «В», огорожі № 1, 2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ще після укладення у серпні 2009 року попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку ОСОБА_2 розібрала частину домоволодіння (дерев`яний сарай літ «Д», туалет літ. «Е», душ літ. «В» та житловий будинок літ. «А», знявши з нього шифер та дерев`яні конструкції).

На день укладення договору купівлі-продажу від житлового будинку літ. «А» залишилися тільки стіни з саману, без даху, стелі, вікон, дверей та підлоги.

В подальшому позивачка здійснила реконструкцію, збільшила площу житлового будинку літера «А», побудувала нові господарські будівлі та споруди, вичистила земельну ділянку, підняла її на 1м, провела електроенергію, нову систему водопостачання та водовідведення, склала новий технічний паспорт в 2013 році, в 2014 році розпочала процес узаконювання та зареєструвала своє право власності. 22 грудня 2015 року Комсомольським районним управлінням юстиції у м. Херсоні видано їй свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого вона набула право власності на житловий будинок літ. «А», житловою площею 47.3кв.м., загальною площею 76.78кв.м та господарські будівлі і споруди: кухню літ. «Г» з підвалом, сараї літ. «Б», «И», душ літ. «Ж», туалет літ. «З», водопровід №3, огорожа № 1, 2, 4, вимощення І розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

В жовтні 2014 року, після завершення реконструкції домоволодіння, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 29 жовтня 2015 року договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , визнано недійсним. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_2 .

07 жовтня 2019 року державним реєстратором Херсонської міської ради Скакун С.О. скасовано державну реєстрацію її права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, індексний номер рішення 49034424. Підставою скасування державної реєстрації, відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 213345597 від 22 червня 2020 року), є рішення Апеляційного суду Херсонської області від 29 жовтня 2015 року у справі №22-ц/791/1525/2015.

Вважає вказану реєстраційну дію протиправною, оскільки рішенням суду державна реєстрація її права на нерухоме майно за недійсним правочином не скасовувалась. Також цим рішенням не скасовувалась і державна реєстрація її прав на нерухоме майно, яка була зареєстрована на підставі свідоцтва про право власності.

Державний реєстратор не звернув уваги на наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та протиправно скасував державну реєстрацію її права на нерухоме майно, яке є відмінним від рішення суду.

01 листопада 2019 року державним реєстратором Херсонської міської ради Остапенком С.М. зареєстроване, на підставі рішення Апеляційного суду Херсонської області від 29 жовтня 2015 року у справі №22-ц/791/1525/2015, речове право на нерухоме майно, а саме житловий будинок літ. «А», житловою площею 47.3кв.м., загальною площею 76.78кв.м та господарські будівлі і споруди: кухню літ. «Г» з підвалом, сараї літ. «Б», «И», душ літ. «Ж», туалет літ. «З», водопровід №3, огорожа № 1, 2, 4, вимощення І розташовані за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Вважає вказану реєстраційну дію також протиправною, оскільки рішення, яке стало підставою для реєстрації речового права відповідачки на нерухоме майно, стосувалось іншого нерухомого майна, яке ОСОБА_2 ніколи не належало, і не було предметом договору купівлі-продажу.

Посилаючись на те, що відповідачі незаконно позбавили її права власності, просила, з урахування заяви від 12 березня 2021 року:

- визнати протиправними рішення за індексним номером 49034424 державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Скакун Сергія Олександровича про скасування 07 жовтня 2019 року права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 813476365101, житловий будинок літ. «А», загальною площею 76,7 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, кухню літ. «Г», сараї літ. «Б», «И», душ літ. «Ж», туалет літ. «З», водопровід № 3, огорожі 1, 2, 4, вимощення І, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 , виданим 22 грудня 2015 року державним реєстратором Матвєєвим А.А. та скасування запису державної реєстрації за №12670857 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Скакун Сергія Олександровича за індексним номером 49034424 від 07 жовтня 2019 року про скасування права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 813476365101, житловий будинок літ. «А», загальною площею 76,7 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, кухню літ. «Г», сараї літ. «Б», «И», душ літ. «Ж», туалет літ. «З», водопровід № 3, огорожі 1, 2, 4, вимощення І, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , і державної реєстрації за номером 12670854 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис державного реєстратора про скасування права власності ОСОБА_1 від 07 жовтня 2019 року;

- визнати протиправними реєстраційні дії державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Остапенка Сергія Миколайовича з реєстрації права власності ОСОБА_2 01 листопада 2019 року за індексним номером рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень 49551372 від 06 листопада 2019 року на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 813476365101, житловий будинок літ. «А», загальною площею76,7кв.м, житловою площею 47,3кв.м, кухню літ. «Г», сараї літ. «Б», «И», душ літ. «Ж», туалет літ. «З», водопровід №3,огорожі 1,2,4, вимощення І ,розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових правна нерухоме майно та їх обтяжень Херсонської міської ради Остапенка Сергія Миколайовича з реєстрації права власності про державну реєстрацію прав та обтяжень 4 551372 від 06 листопада 2019року на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 813476365101, житловий будинок літ. «А», загальною площею 76,7кв.м, житловою площею 47,3кв.м, кухню літ. «Г», сараї літ. «Б», «И», душ літ. «Ж», туалет літ. «З», водопровід №3, огорожі 1,2,4, вимощення І, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;

- скасувати запис за номером 34027486 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 813476365101 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухомий об`єкт житловий будинок літ. «А», загальною площею 76,7 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, кухню літ. «Г» з погребом, сараї літ. «Б», «И», душ літ. «Ж», туалет літ. «З», водопровід № 3, огорожі 1, 2, 3, вимощення І, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 грудня 2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Скакун Сергія Олександровича та державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Остапенко Сергія Миколайовича.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Скакун С.О., державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Остапенка С.М. про визнання протиправними реєстраційних дій державних реєстраторів, скасування записів у реєстрі та визнання права власності на реконструйоване домоволодіння відмовлено.

25 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 , адвокат Юрченко Н.В., подала апеляційну скаргу, сформувавши її в системі «Електронний суд», в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 , адвокат Юрченко Н.В., вказувала на те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що будівництво нового будинку розпочалось задовго до ухвалення рішення Апеляційним судом Херсонської області від 29 жовтня 2015 року у справі №667/8556/14, що підтверджується вимогою про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, яка була отримана ОСОБА_1 на початку 2014 року з інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської області. Також судом не прийнято до уваги, що зробивши реконструкцію придбаного будинку позивачка фактично збудувала новий будинок, а також нові господарські будівлі і споруди, провела до будинку електропостачання, зробила нову систему водопостачання та водовідведення. Всі зроблені зміни житлового будинку та господарських будівель в 2013 році внесені до технічної документації.

Судом не вірно трактовані висновки судової будівельно-технічної експертизи від 31 травня 2021 року №35, відповідно до якої: 1) конфігурація, габаритні розміри, об`ємно-планувальні рішення та конструктивні елементи жилого будинку літ. «А», розташованого на день обстеження (огляду) на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , не відповідають аналогічним параметрам житлового будинку літ. «А, а, а1, а2, а3», зазначеного у договорі купівлі-продажу від 17 січня 2012 року; 2) будівля житлового будинку літ. «А» наявна на час дослідження та будівля будинку літ. «А», зазначена у договорі купівлі-продажу від 17 січня 2012 року не є однією і тією ж будівлею (різні будівлі), але частина стін в будівлі літ. «А» є стінами «старої» будівлі, що складає 4% від вартості «нової» будівлі.

Отже, по факту ОСОБА_1 був збудований новий об`єкт нерухомого майна.

Суд не звернув уваги на те, що з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним ОСОБА_2 звернулась у жовтні 2014 року, тобто після закінчення реконструкції будинку та господарських будівель і споруд.

Посилаючись на те, що земельна ділянка була надана у користування згідно рішення Комишанської с/ради від 01 січня 1999 року не погоджується з висновком суду про те, що згідно з Державними будівельними нормами, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, замовником будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення будівництва) є фізична чи юридична особа, яка має або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи, то після визнання апеляційним судом недійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 17 січня 2012 року, тільки ОСОБА_2 , як власник мала право реконструювати цей будинок.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачі не скористалися.

Під час розгляду справи представник ОСОБА_1 - адвокат Юрченко Н.С. апеляційну скаргу підтримала за обставинами викладеними у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені шляхом направлення повістки-повідомлення у додаток «Viber» ( ОСОБА_2 ), повістки-повідомлення до електронного кабінету в системі «Електронний суд» ( ОСОБА_4 ), повістки-повідомлення до електронного кабінету в системі «Електронний суд» (Херсонській міській раді), повістки-повідомлення рекомендованим листом (державним реєстраторам Скакун С.О., ОСОБА_5 ). Причини неявки не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не заявляли.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх явка обов`язковою не визнавалась, доказів поважності причин неявки у судове засідання не надано, а, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 , відповідно до рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №213/790/21 від 14 грудня 2022 року, яким свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2015 року, індексний номер 50481694 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що видано ОСОБА_1 визнано нечинним та в силу вимог частини першої статті 236 ЦК України вважається такою, що не набула права власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Після визнання апеляційним судом недійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 17 січня 2012 року, тільки ОСОБА_2 мала право здійснювати реконструкцію належного їй будинку, як особа яка має у користуванні земельну ділянку для забудови та володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.

Оскільки позивачка звернулася до ДАБІ з Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації 14 грудня 2015 року, тобто вже після ухвалення судом апеляційної інстанції 29 жовтня 2015 року рішення про визнання договору купівлі-продажу недійсним дії державного реєстратора Скакун С.О. про скасування 07 жовтня 2019 року права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 , виданим 22 грудня 2015 року державним реєстратором Матвєєвим А.А. відповідають вимогам закону.

Судом не прийняті до уваги доводи сторони позивача щодо виникнення у неї права власності на новостворене домоволодіння з огляду на те, що не може вважатися новою річчю (новоствореним об`єктом) об`єкт нерухомого майна, який перероблений з прив`язкою до вже існуючого нерухомого майна та з використанням функціональних елементів цього майна, тобто такий, що фактично є тим самим об`єктом з видозміненими загальними характеристиками. Це означає, що реконструйований об`єкт, технічно є поліпшенням або зміною вже існуючого майна, а не створенням нового окремого об`єкта нерухомості.

Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, позивачка не є власником спірного домоволодіння. Здійснення нею реконструкції не є підставою для набуття права власності на спірне домоволодіння у реконструйованому вигляді, а отже її права діями державного реєстратора Остапенкам С.М. щодо вчиненні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на домоволодіння за ОСОБА_2 її прав не порушують.

У зв`язку з визнанням судом недійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, відсутні правові підстави для визнання права власності за нею на реконструйоване спірне домоволодіння.

Здійснення реконструкції ОСОБА_1 спірного домоволодіння при розгляді цієї справи не оспорювалося. Свої права щодо відшкодування вартості пов`язані з витратами на реконструкцію домоволодіння позивачка має можливість захищати іншим способом захисту, передбаченим приписами частин третьої і четвертої статті 390 ЦК України, зокрема може заявити до власника спірного нерухомого майна позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного нерухомого майна.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 липня 2010 року, яке набрало законної сили, у справі № 2-3574 визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок літ. «А» житловою площею 21,7 кв.м., загальною -55,2 кв.м., сараїв - літ. «Б», «Д», туалет літ. «Е», душ літ. «В», огорожа № 1,2, що розташовані на земельній ділянці площею 617 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Право власності ОСОБА_2 на спірний житловий будинок на підставі зазначеного вище рішення суду зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25 листопада 2010 року.

17 січня 2012 року між ОСОБА_2 , він імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_7 , та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку літ. «А» житловою площею 21,7 кв.м, загальною -55,2 кв.м, сараїв - літ. «Б», «Д», туалет літ. «Е», душ літ. «В», огорожа № 1, 2, що розташовані на земельній ділянці площею 617 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О., реєстраційний №159.

Право власності ОСОБА_1 на спірний житловий будинок на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25 листопада 2010 року.

13 лютого 2014 року інспекцією ДАБК у Херсонській області видана вимога про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, якою ОСОБА_1 зобов`язано з`явитися до інспекції та надати правовстановлюючі (довільні) документи на будівництво за адресою АДРЕСА_1 , технічний паспорт БТІ, паспорт громадянина.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 29 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року, у справі № 667/8556/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 треті особи: орган опіки та піклування служба у справах дітей виконкому Комсомольської районної у м. Херсоні ради, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку літ. «А» житловою площею 21,7 кв.м, загальною -55,2 кв.м, сараїв - літ. «Б», «Д», туалет літ. «Е», душ літ. «В», огорожа № 1, 2, що розташовані на земельній ділянці площею 617 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний № 159 від 17 січня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О., укладений між ОСОБА_7 , яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 17 січня 2012 року;

- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 56000,00 грн.

- зобов`язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 житловий будинок літ. «А» житловою площею 21,7 кв.м, загальною -55,2 кв.м, сараїв - літ. «Б», «Д», туалет літ. «Е», душ літ. «В», огорожа № 1, 2, що розташовані на земельній ділянці площею 617 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що спірний договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , визнано недійсним оскільки при укладенні спірного договору купівлі-продажу будинку були порушені права неповнолітніх дітей, оскільки за дітьми, позбавленими батьківського піклування зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 суд виходив з того, що визнання договору недійсним є підставою для скасування державної реєстрації у порядку визначеному законодавством.

14 грудня 2015 року Управлінням ДАБІ у Херсонській області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності №ХС 142153423944: об`єкт – реконструкція власного житлового будинку та кухні за адресою АДРЕСА_1 ; замовник ОСОБА_1 ; декларація про початок виконання будівельних робіт, зареєстровано Управлінням ДАБІ у Херсонській області 26 листопада 2015 року; дата початку будівництва 26 листопада 2015 року, дата закінчення будівництва 03 грудня 2015 року.

22 грудня 2015 року Комсомольським районним управлінням юстиції ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного свідоцтва зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна 813476355101, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ.«А», загальною площею 76,7кв.м, житловою площею 47,3кв.м, кухні літ. «Г», сараїв літ. «Б», «И», душу літ. «Ж», туалету літ. «З», водопроводу №3, огорожі 1,2,4, вимощення І.

06 лютого 2017 року постановою державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області виконавчий лист № 667/8556/14-ц, виданий 28 листопада 2016 року Херсонським міським судом Херсонської області про зобов`язання ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 житловий будинок літ. «А» житловою площею 21,7 кв.м., загальною - 55,2 кв.м., сараїв - літ. «Б», «Д», туалет літ. «Е», душ літ. «В», огорожа № 1, 2, що розташовані на земельній ділянці площею 617 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 повернуто стягувачу через відсутність визначеного за виконавчим документом майна, яке потрібно передати в натурі.

04 лютого 2020 року постановою державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вищевказаний виконавчий лист повернуто стягувачу з аналогічних підстав.

07 жовтня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до органу державної реєстрації прав з заявою про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Апеляційного суду Херсонської області від 29 жовтня 2015 року у справі №22-ц/7941/1525/2015 ЄУН № 667/8556/14-ц.

Цього ж дня державним реєстратором прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Скакун С.О. прийнято рішення № 49034424 про скасування запису про право власності за номером 12670854 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що внесені відомості про скасування право власності

01 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернулася до органу державної реєстрації прав з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 36748133 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності приватна на житловий будинок з реєстраційним номером 813476365101, що розташований за адресою АДРЕСА_1 до якої додала копії судових рішень щодо визнання права власності в порядку спадкування (справа 2-3574/2010 від 27.10.2010 р., рішення по справі № 667/8556-14-ц від 29.10.2015 р. про визнання договору купівлі-продажу недійсним та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справі від 28.01.2016 р.; технічний паспорт від 11.10.2019 р.)

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Остапенко С.М. № 49551372 від 06 листопада 2019 року проведена державна реєстрація права власності форма власності приватна на житловий будинок з реєстраційним номером 813476365101, що розташований за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотека, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06 листопада 2019 року вбачається, що право власності на реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 813476365101 (старий реєстр реєстраційний номер майна 32174640), зареєстроване 14 грудня 2015 року скасоване 07 жовтня 2019 року на підставі рішення апеляційного суду Херсонської області від 29 жовтня 2015 року державним реєстратором Херсонської міської ради Скакун С.О. 06 листопада 2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Херсонської міської ради Остапенком С.М. прийнято рішення про проведення державної реєстрації прав за ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 31 травня 2021 року № 35:

-за даними інвентарної справи, станом на 16 січня 2012 року на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 були розташовані наступні будівлі та споруди, придбані в подальшому за договором купівлі-продажу від 17 січня 2012 року: житловий будинок літ. «А», який складається з приміщень загальною площею 55,2 кв.м., в тому числі житлові приміщення площею 21,7 кв.м; господарські будівлі і споруди - сарай літ. «Б», сарай літ «Д», вбиральня літ. «Е», душ літ. «В», огорожа № 1, 2, водопровід №3; за даними витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 січня 2012 року № 32875797 загальна залишкова вартість будівель і споруд складає 36904.00грн;

-на день обстеження земельної ділянки АДРЕСА_1 розташовані наступні будинки та споруди: житловий будинок літ. «А», загальною площею 76,7 кв.м, сарай літ. «Б», кухня літ. «Г», душ літ. «Ж», вбиральня літ. «З», сарай літ. «И», мостіння І, ворота №1 огорожа №2, водопровід №3, хвіртка №4; загальна залишкова вартість будівель і споруд станом на 12 грудня 2013 року становить 243430.00грн;

-конфігурація, габаритні розміри, об`ємно-планувальні рішення та конструктивні елементи жилого будинку літ. «А», розташованого на день обстеження (огляду) на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , не відповідають аналогічним параметрам житлового будинку літ. «А, а, а1, а2, а3», зазначеного у договорі купівлі-продажу від 17 січня 2012 року;

-будівля житлового будинку літ. «А» наявна на час дослідження та будівля будинку літ. «А», зазначена у договорі купівлі-продажу від 17 січня 2012 року не є однією і тією ж будівлею (різні будівлі), але частина стін в будівлі літ. «А» є стінами «старої» будівлі, що складає 4% від вартості «нової» будівлі.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 грудня 2022 року у справі №213/790/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правовстановлюючого документу нечинним, визнано нечинним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2015 року, індексний номер 50481694 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що видано ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили. Як вбачається зі змісту вказаного рішення підставою для визнання нечинним (недійсним) свідоцтва про право власності стало те, що право на реконструкцію спірного нерухомого майна належить лише особі, яка має у володінні або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, якою у даному спорі, після визнання судом недійсним договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, є ОСОБА_2 . Подання ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації після ухвалення судом рішення про визнання договору-купівлі недійсним не можна вважати такою, що подана на законних підставах.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною другою статті 120 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин визначено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами, розташований на земельній ділянці площею 617кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 17 січня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнаний недійсним рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 29 жовтня 2015 року.

Отже, в силу вимог частини першої статті 236 ЦК України зазначений вище договір є недійсним з моменту його вчинення. Тобто у ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно та право користування на земельну ділянку, на якій воно розташовано не виникло.

Проте ОСОБА_1 було здійснено реконструкцію житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим державним реєстратором Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні Матвєєвим А.А. прийнято рішення від 22 грудня 2015 року №27357446, на підставі якого зареєстроване право власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. «А», загальною площею 76,7 кв.м, житловою площею 47,3 кв.м, кухню літ. «Г» з погребом, сараї літ. «Б», «И», душ літ. «Ж», туалет літ. «З», водопровід № 3, огорожі 1, 2, 3, вимощення І, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації слугувало свідоцтво про право власності індексний номер 50481694, серія НОМЕР_2 , видане 22 грудня 2015 року державним реєстратором Матвєєвим А.А.

Підставою видачі вказаного свідоцтва є декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ХС 142153423944, видана 14 грудня 2015 року Управлінням ДАБІ у Херсонській області та технічний паспорт від 14 грудня 2015 року, виготовлений КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР.

Судом встановлено, що право власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 набуто неправомірно, оскільки рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 грудня 2022 року, яке набрало законної сили, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2015 року, індексний номер 50481694 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що видано ОСОБА_1 визнано нечинним (недійсним).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що те, що ОСОБА_1 не набула права власності, ні на нерухоме майно за договором купівлі-продажу, який був визнаний недійсним у судовому порядку, ні на реконструйоване майно, яке було набуто неправомірно, що встановлено рішенням суду. У зв`язку із чим відсутні правові підстави для визнання права власності за нею на реконструйоване спірне домоволодіння.

Доводи апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1 була фактично створена нова річ (новий будинок з новими господарськими будівлями і спорудами) висновки суду не спростовують. Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1213цс16, не є новоствореним об`єкт нерухомого майна, створений з прив`язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів.

Згідно положень частин першої, другої статті 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов`язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що аналіз викладених законодавчих положень, з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду України, дає підстави для висновку про те, що право власності на нову річ, виготовлену відповідно до статті 332 ЦК України внаслідок переробки іншої речі, може виникати лише у тому разі, якщо в результаті здійсненої переробки з`являється інший об`єкт, відмінний за своїми характеристиками, тобто об`єкт, який може бути кваліфікований як нова річ.

При цьому не може вважатися новою річчю (новоствореним об`єктом) об`єкт нерухомого майна, який перероблений з прив`язкою до вже існуючого нерухомого майна та з використанням функціональних елементів цього майна, тобто такий, що фактично є тим самим об`єктом з видозміненими загальними характеристиками.

Реконструкція майна не має наслідком створення нової речі, оскільки створена з прив`язкою до вже існуючої нерухомості з використанням її функціональних елементів, тому відсутні підстави стверджувати, що реконструйований об`єкт є іншим об`єктом нерухомості.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

Підстави закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи визначені частиною першою статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, до яких віднесені: 1) знищення об`єкта нерухомого майна; 2) поділ, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна; 3) державна реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об`єкт незавершеного будівництва.

Враховуючи наведене реєстраційний номер нерухомого майна є незмінним протягом усього часу його існування, в той час як новоствореному об`єкту нерухомого майна має бути наданий свій власний індивідуальний номер.

А отже судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 здійснена саме реконструкція спірного житлового будинку, що підтверджується, зокрема доданою до позовної заяви декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, відповідно до якої об`єктом є реконструкція житлового будинку та кухні за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, як вбачається з матеріалів справи при реєстрації за ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 22 грудня 2015 року, виданого Комсомольським районним управлінням юстиції, права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , новий реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна не присвоювався.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про те, що дії та рішення державного реєстратора Скакун С.О. щодо скасування 07 жовтня 2019 року права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 813476365101, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Частиною другою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Херсонської області від 29 жовтня 2015 року у справі № 667/8556/14 є підставою для внесення державним реєстратором запису про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.

Встановивши, що ОСОБА_1 не є власником спірного нерухомого майна, також дійшов правильного висновку, що дії державного реєстратора Остапенка С.М. щодо вчинення реєстраційних дій з реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 права позивачки не порушують.

При цьому, встановивши, що реконструкції спірного нерухомого майна здійснена ОСОБА_1 , що не оспорювалось під час розгляду справи, суд першої інстанції правильно вказав на те, що ефективним способом захисту права позивача є відшкодування здійснених нею витрат у сумі, на яку збільшилася вартість спірного майна, а не визнання за нею права власності на це майно.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, надана правильна оцінка наявним у справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Юрченко Наталії Сергіївни залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2026 року

Головуючий Л. А. Приходько

Судді: В. О. Бездрабко

С. В. Радченко