Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №523/1354/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 24 лютого 2026 р.

Справа: №523/1354/25

Суддя: Копіца О. В.

Номер провадження: 11-кп/813/757/26

Справа № 523/1354/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМНЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 31.01.2025 у к/п № 12025167490000013 від 15.01.2025 відносно:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, громадянина України, неодруженого, працюючого водієм ТОВ «Легіон», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого в останній раз:

- 02.10.2024 Суворовським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.125 КК України до 200 год. громадських робіт,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та йому призначено покарання у виді 200 год. громадський робіт.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_7 застосований у виді особистого зобов`язання.

Відповідно до вироку суду 1-ої інстанції, 12.01.2025 приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в приміщенні бару “Наш бар”, розташованого у м. Одесі по вул. Чорноморського Козацтва, буд. 1, в ході словесного конфлікту між ним та барменом цього бару ОСОБА_10 , у зв`язку з поведінкою ОСОБА_7 діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та з умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні, з метою заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_10 , умисно наніс два удари правою ногою в область лівого боку та лівого стегна останній, після чого продовжуючи свій умисел, наніс ще три удари правою рукою, стиснутою в кулак в область обличчя останньої, внаслідок чого, своїми протиправними діями спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді: синця в області правих верхньої та нижньої повік із переходом на праву виличну ділянку, синця в області лівих верхньої та нижньої повік, синця в проекції кута лівої нижньої щелепи, синця на животі, а саме в лівій здухвинній ділянці, двох синців на лівому стегні по зовнішній боковій поверхні у верхній третині, які мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цим критерієм, згідно п.п.2.3.5 і 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України за №6 від 17.01.1995р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 зазначив, що судом було допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не було призначено покарання на підставі ст. 71 КК України, хоча покарання у вигляді громадських робіт за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 02.10.2024 виконано не було.

За таких обставин, прокурор ОСОБА_9 просить вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 31.01.2025 стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України скасувати, в частині призначення покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 вважати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 200 годин громадських робіт.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду від 02.10.2024 та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 240 годин громадських робіт

В іншій частині вирок залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 , водночас обвинувачений та його захисник не заперечували проти її задоволення, при цьому обвинувачений просив призначити йому покарання у виді штрафу.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позиції учасників апеляційного провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Системний аналіз вироку суду 1-ої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам кримінального процесуального закону відповідає не в повному обсязі з огляду на наступне.

Враховуючи те, що висновки суду 1-ої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку та правильність кваліфікації його дій ніким із учасників провадження в апеляційному порядку не оскаржується, колегія суддів не вбачає підстав для їх перегляду та констатує, що його дії правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Водночас, що стосується тверджень прокурора ОСОБА_9 з приводу допущення судом 1-ої інстанції неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Так, оскаржуваним вироком ОСОБА_7 було призначене покарання у виді 200 годин громадських робіт.

В той же час, як вбачається із матеріалів провадження, покарання за попереднім вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 02.10.2024 виконане не було, що підтверджується довідкою УІАП ГУНП в Одеській обл. від 25.03.2025 та поясненнями обвинуваченого ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції.

Зазначена обставина на переконання апеляційного суду є підставою для скасування оскаржуваного вироку в частині призначеного покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 апеляційний суд керуючись приписами ст.ст. 50, 65 КПК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини, які пом`якшують покарання, а саме щире каяття та повне визнання вини, обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, відомості про його особу, який неодружений, працевлаштований за місцем проживання характеризується посередньо.

На підставі аналізу зазначених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що покарання у виді 200 годин громадських робіт є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та для запобігання вчиненню нових правопорушень.

З огляду на те, що ОСОБА_7 не вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, покарання за попереднім вироком не відбув, апеляційний суд вважає, що покарання у виді штрафу, як того просив обвинувачений, не буде достатнім для його виправлення.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду 1-ої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Пунктом 4) ч. 1 ст. ст. 409 КПК України, передбачено, що підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути неправильне застосування закону України по кримінальну відповідальність.

За приписами п. 1) ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, згідно є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_9 підлягає задоволенню, а оскаржуваний вирок скасуванню, в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку з підстав, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 409, 413, 420, 424, 532, 615 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_9 – задовольнити.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 31.01.2025, яким ОСОБА_7 визнаний винуватиму вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України – скасувати, в частині призначеного покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 вважати засудженим за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Суворовського районного суду від 02.10.2024 та призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді громадських робіт строком на 240 годин.

В іншій частині вирок суд залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Оригінал: reyestr.court.gov.ua