Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №587/5615/25 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/5615/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., представника позивача Бондаря В. М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Бондар В. М. звернувся до суду із вказаним позовом, який уточнив в судовому засіданні, та заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , який був зареєстрований у належному йому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживав разом з донькою, тобто позивачкою, у АДРЕСА_2 . Після смерті батька – ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, спадкоємцем за законом є позивачка. Інших спадкоємців за законом не має. Брат позивачки ОСОБА_3 , 1977 року народження, помер у 2017 році у Росії. Позивачка є інвалідом 1-ї групи Б і потребує постійного догляду. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини позивачкою стала її хвороба, яка не дозволила звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у визначений законом термін – пів року, що підтверджується довідками. Тому просить визначити позивачці додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка у судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час повідомлена належним чином.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Пояснив, що дійсно позивачка не звернулась вчасно до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з тяжкою хворобою.

Від представника відповідача Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що є донькою позивачки, а померлий був її дідом. Пояснила, що діда забрали у м. Суми приблизно за рік до його смерті і він проживав зі своєю донькою, її матір`ю, по АДРЕСА_2 . Вона з чоловіком доглядали за ними. Після смерті діда у зв`язку з безпековою ситуацією вона з сином виїжджала за межі міста Суми, в цей час за матір`ю доглядала її свекруха і чоловік. Мати самостійно не пересувається, хворіє, є інвалідом 1 групи. У серпні 2025 року їй стало гірше, тому вона вимушена була повернутися додому. У телефонному режимі нотаріус повідомила, що оскільки мати проживала разом зі своїм батьком, то спадщину прийняла автоматично, для оформлення якої порадила підійти ближче до закінчення шестимісячного строку. Але під кінець цього строку у серпні 2025 року мати дуже захворіла, тому не змогла оформити вчасно спадщину. Коли їй стало трохи краще, нотаріус приїхала до матері, оформила довіреність на неї, тому зараз вона має змогу вчиняти дії від імені матері.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, свідка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Суми народилась позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . ЇЇ батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 16).

07 лютого 1991 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, актовий запис №253. Після укладення шлюбу « ОСОБА_7 » змінила прізвище на « ОСОБА_8 ». У квітні 1997 року шлюб між ними було розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишила прізвище « ОСОБА_8 » (а.с. 5, 8-9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, спадкоємцями якого за законом є син – ОСОБА_3 , 1977 року народження, та донька ОСОБА_1 , 1974 року народження.

Постановою приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Хоменко О. В. від 12 листопада 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті батька ОСОБА_2 у зв`язку з неприйняттям спадщини після його смерті у строк шість місяців, який починається з дати відкриття спадщини, тобто з дати смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також, що син померлого, ОСОБА_3 , прийняв спадщину шляхом реєстрації разом з померлим, упродовж встановленого законодавством строку заяву про відмову від прийняття спадщини не подав (а.с. 13-14).

Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивачка посилається на те, що вона є інвалідом 1-ї групи Б і потребує постійного стороннього догляду, хворіла, перебувала на стаціонарному лікуванні, тому вчасно не змогла прийняти спадщину.

Вказаний факт також підтверджено довідкою до акту медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААТ №275851 (а.с. 6), пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 (а.с. 6 зв.б.), довідкою КНП «Центр первинної медичної санітарної допомоги №1 Сумської міської ради» Амбулаторія №5 від 02 грудня 2025 року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 висловлено позицію, якою розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, зокрема зазначено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд погоджується з доводами позивачки щодо поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які в своїй сукупності є достатніми.

Дослідивши отримані докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що обставини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачкою є поважними, а тому позивачці належить додатково визначити строк три місяці після набрання цим рішенням законної сили, який є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, надавши позивачці таким чином можливість оформити спадкові права.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України у зв`язку із тим, що позивачка в позовній заяві та в своїх заявах не наполягала на стягненні судових витрат з відповідача на її користь, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого ст. 13 ЦПК України, вважає, що судові витрати слід залишити за позивачкою.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 27 лютого 2026 року.

Суддя І. Г. Вортоломей