Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №582/678/25 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/47/25

Справа № 582/678/25

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Недригайлів матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом та доданими до нього документами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025205510000026 від 0807.03.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Суми, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, в силу ст. 89 не судима,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_4 разом зі своїми малолітніми дітьми, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 переїхали з попереднього місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , на постійне місце проживання до АДРЕСА_2 .

20.05.2024 (точнішого часу не встановлено), ОСОБА_4 перебуваючи в селищі Терни, Роменського району, Сумської області, діючи з прямим умислом,

направленим на заволодіння, шляхом обману, коштами, що нараховуються вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеними особам, переслідуючи корисливі мотиви, особисто звернулася до Тернівського старостинської округу та подала заяви про взяття її, а також двох її малолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 на облік як внутрішньо переміщених осіб, та надання ї допомоги на проживання як внутрішньо переміщеним особам.

Разом з тим, ОСОБА_4 на час подання заяви, тобто 20.05.202 достовірно знала і усвідомлювала, що вона та її малолітні діти ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 не відносяться до категорії внутрішньо переміщених осіб, оскільки фактично вересня 2023 року вона з дітьми постійно проживала в селищі Терні Роменського району, Сумської області, та вимушено не залишала зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Тобто ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів повідомила уповноваженому органу держави неправдиву інформацію про себе та своїх дітей, з метою незаконного отримання коштів у вигляді державної допомоги як внутрішньо переміщеним особам.

За результатами поданої 20.05.2024 ОСОБА_4 заяви про взяття ш облік як внутрішньо переміщеної особи та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з недостовірними даними, Недригайлівським відділом управління соціального захисту населення Роменської державної адміністрації, рішенням про призначення допомоги переміщеними особам на проживання від 29.04.2024, ОСОБА_4 а також двом її малолітнім дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 01.05.2024 призначено допомогу на проживання як внутрішньо переміщеним особам у розмірі 8000 гривень щомісячно ( ОСОБА_4 - 2000 гривень, ОСОБА_5 - 3000 гривень. ОСОБА_6 - 3000 гривень).

Всього за період часу з 01.05.2024 по 31.05.2025 ОСОБА_4 шляхом обману, незаконно отримала допомогу на проживання в якості внутрішньо переміщених осіб, в розмірі 104 000 гривень, що надходила за період часу із 01.05.2024 по 31.10.2024 на її банківський рахунок відкритий в АТ «ОщадБанк» із номером НОМЕР_1 .

Починаючи із 01.11.2024 по 30.05.2025 допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам надходила ОСОБА_4 на її банківський рахунок відкритий в АТ КБ «Приват Банк» із номером НОМЕР_2 .

Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_4 добровільно, частково відшкодувала нанесений збиток державі в сумі 10 000 грн.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення визнала повністю, сумніватися у добровільності її позицій у суду немає підстав, а учасники судового розгляду не наполягали на дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд, виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне їх дослідження та обмежується допитом обвинуваченої, та дослідженням письмових доказів щодо особи обвинуваченої.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 визнала себе винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення в обсязі пред`явленого обвинувачення в повному обсязі. Також у судовому засіданні обвинувачена визнала заявлений цивільний позов на суму 94000 грн та пояснила, що під час досудового розслідування сплатила 10 000 грн та буде сплачувати зазначену заборгованість.

Представник потерпілого ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явилася, подала заяву у якій просила задовольнити позов прокурора в інтересах Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

За таких обставин, суд вважає винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною і її дії кваліфікує як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, передбаченими ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченої та добровільне часткове відшкодування завданих збитків.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнала, щиро розкаялася у вчиненому та критично оцінює свою протиправну поведінку. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Виходячи з даних про особу обвинуваченої, враховуючи, що ОСОБА_4 не працює, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, суд приходить до переконання про можливість призначення їй покарання у межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України у виді пробаційного нагляду.

На думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи цивільний позов прокурора в інтересах держави суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За змістом ч. 1 ст. 129 КПК, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно зі ст. 374 КПК у мотивувальній частині обвинувального вироку, в числі іншого, зазначаються підстави для задоволення цивільного позову.

Частиною 5 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Прокурором в інтересах держави в особі позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням на суму 94 000 грн.

ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі.

Згідно зі ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки судом встановлено факт заволодіння ОСОБА_4 чужим майном у виді державної допомоги на проживання як внутрішньо переміщеної особи шляхом обману у розмірі 104 000 грн та частковим відшкодуванням шкоди під час досудового розслідування у розмірі 10000 грн, які враховані прокурором при подачі позову, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та стягнути із обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 94 000 грн.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.368-371, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у виді одного року пробаційного нагляду.

Покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок відбування строку покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки її на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі позивача Головного управління Пенсійного фонду України до обвинуваченої ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ЄДРПОУ 2110813, (місце знаходження юридичної особи: вул. Степана Бандери, 43 м.Суми Сумської області, 40009) 94 000 грн майнової шкоди заподіяної, внаслідок неправомірних дій відповідача.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: ОСОБА_1