Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №577/559/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/559/26

Провадження № 1-кп/577/233/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі в режимі відеоконференцзв`язку обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025200450000902 від 22.09.2025 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня, розлученої, непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , будучи матір`ю малолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який наказом служби у справах дітей виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради Конотопського району № 58-ОД від 03.06.2024 перебував на обліку в службі у справах дітей як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов`язками, посягаючи на основні принципи моральності у сфері виховання дітей, всупереч вимогам Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, відповідно до якої дитині повинно належати право на здоровий ріст і розвиток, належне харчування; дитина повинна рости під відповідальністю своїх батьків, дитина повинна бути захищеною від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості, Конвенції про права дитини, яка ратифікована Україною 21.02.1990, вимог ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, приписів ст.ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України та ст.ст. 11, 12, 35 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до яких мати ОСОБА_6 зобов`язана виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, поважати гідність, готувати її до самостійного життя та праці, утримувати дитину до досягнення повноліття, нести відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, ігноруючи вказані вимоги, розуміючи суспільно небезпечність таких дій, злісно нехтуючи своїми батьківськими обов`язками щодо піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний розвиток та розуміючи суть покладених на неї вимог щодо забезпечення виховання дитини, не створила належні та безпечні умови для проживання, фактично не піклувалася про фізичний стан сина, про що свідчать відсутність піклування за дитиною та залишення її без нагляду 03.06.2024, 04.07.2024, 31.07.2024 та безпосередньо 21.09.2025, тобто у день коли настали тяжкі наслідки у вигляді смерті малолітнього ОСОБА_8 .

Так, будучи неодноразово попередженою спеціалістами служби у справах дітей виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області про необхідність належного виконання батьківських обов`язків, ОСОБА_6 знехтувала ними та 21.09.2025, близько 18:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, згідно висновку експерта № 1589 від 06.11.2025 щодо результатів судово-токсикологічної експертизи - 1,23% проміле, знаходячись спільно із малолітнім сином ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що дитина через малолітній вік позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, залишила останнього без належного нагляду на тривалий час, близько 40 хвилин, в кімнаті у дитячому ліжку, що мало несправність. У цей час малолітній ОСОБА_7 , перебуваючи у ліжечку, зачепився шнурівкою із хрестиком за металевий саморіз, який, у зв`язку із несправністю ліжка виступав, та перебуваючи один в кімнаті не зміг самостійно звільнитися. Внаслідок тривалого здавлення органів та судин шиї шнурівкою у дитини виникла асфіксія та о 19:50 год. наступила клінічна смерть, а о 21:25 год. констатовано біологічну смерть.

Таким чином злісне невиконання ОСОБА_6 своїх батьківських обов`язків по догляду за дитиною, залишення малолітнього сина без будь якого нагляду, легковажність та байдужність до його долі призвели до настання тяжких наслідків у вигляді отримання ОСОБА_10 тілесних ушкоджень від яких настала смерть останнього.

Необережне ставлення обвинуваченої до настання тяжких наслідків полягає у залишенні дитини без будь-якого нагляду.

За висновком судово-медичного експерта № 183 від 05.01.2025 року смерть малолітнього ОСОБА_7 настала внаслідок механічної асфіксії від стиснення органів та судин шиї петлею, на що вказують видові ознаки (наявність странгуляційних борозн у ділянці шиї та крововиливів у товщі м?яких тканин); загальноасфіктичних ознак (зливні, рясні трупні плями; повнокров?я внутрішніх органів; рідкий стан крові; набряк головного мозку; повітряно-еластичні легені; наявність крапкових крововиливів на поверхні серця); що підтверджується даними гістологічного дослідження: «...представлена шкіра з тонким роговим шаром, ознаками локальної компресії, без клітинної реакції... представлений фрагмент щитоподібної залози з прилеглою фіброзно-жировою тканиною, в товщі якої простежуються крововиливи розшаровуючого характеру, без клітинної реакції. Гостре порушення кровообігу: переважає повнокров?я судин внутрішніх органів. Нерівномірне кровонаповнення судин серця. Порушення реологічних властивостей крові та проникності стінок судин. Нерівномірно виражений набряк головного мозку. Повнокров?я судин мікроциркуляторного русла з поодинокими периваскулярними мікрогеморагіями. В препаратах легень дистелектази та вогнища емфіземи, бронхіолоспазм». Смерть настала, судячи з виразності загальних трупних явищ, досліджуваних в секційній моргу за 9-27 годин до моменту їх дослідження.

При судово-медичному дослідженні встановлені ушкодження:

Голови: у лобній ділянці справа на рівні від умовної серединної лінії (далі УСЛ) та на 2,6 см від проекції зовнішнього краю правої надбрівної дуги група саден, розташованих косо-вертикально знизу догори зліва направо, форми від крапкових до смугастих, які зливаються між собою на загальній площі 3,6?1,2 см під підсохлою блідо-червоною поверхнею нижче рівня шкіри та з відшаруванням епідермісу зверху вниз. Садна розташовані на фоні синя смугастої форми, розмірами 2,7?0,6 см блідо-фіолетового забарвлення. У лобній ділянці справа на 1,9 см догори від проекції правої надбрівної дуги та на 2,1 см вправо від УСЛ синець неправильно овальної форми, розмірами 1,7?1,5 см, блідо-жовтуватого забарвлення, на фоні нього у ліво-нижньому краї садно аналогічного характеру, лінійне, довжиною до 0,5 см. У лобно-скроневій ділянці справа на 7,7 см вправо від УСЛ та 6,2 см від проекції зовнішнього краю правої надбрівної дуги, садно неправильно овальної форми, розмірами 0,9?0,6 см під підсохлою кіркою блідо-червоного забарвлення, яка частково відшаровується. У лобній ділянці зліва на 1,6 см від УСЛ та на рівні проекції лівої надбрівної дуги синець неправильно овальної форми, розмірами 0,9?0,7 см, фіолетового забарвлення. У тім?яній ділянці зліва садно, розташоване вертикально на 2,8 см вліво від УСЛ та на 6,3 см від проекції зовнішнього краю лівої надбрівної дуги, смугастої форми, розмірами 0,5?0,1 см з підсохлою червоною поверхнею нижче рівня шкіри. У лівій підочній ділянці синець смугастий, розташований косо-горизонтально справа наліво-зверху вниз 2,7?0,6 см, фіолетового забарвлення. У підборідній ділянці орієнтовно посередині садно смугасте, горизонтальне, розмірами 0,8?0,2 см, аналогічного характеру. Шиї: по передній поверхні шиї справа у середньому відділі з переходом на праву та задню поверхні, визначається садно у вигляді смуги підсихання, розташованого горизонтально, довжиною між кінцями до 9,1 см; лівий край на 0,7 см вправо від УСЛ та на 3,9 см від проекції правого грудинно-ключичного суглобу; по правій поверхні на 5,4 см від проекції нижнього краю правого соскоподібного відростка; по задній поверхні на 7,6 см від проекції з?єднання тім?яних та потиличної кісток; садно виражене добре по передній поверхні шиї з підсохлою червоно-жовтуватою поверхнею нижче рівня шкіри, глибиною до 0,2 см, шириною до 0,2 см; по правій та задній поверхнях садно має підсохлу блідо-жовтувату поверхню, шириною до 0,3 см, глибиною до 0,1 см з вираженими валиками блідо-коричневого забарвлення. По всій довжині простежується відшарування епідермісу. Індивідуальні та конструктивні особливості травмуючого предмета у вказаному ушкодженні не відобразилися. По передній поверхні шиї зліва у верхньому відділі з переходом на ліву поверхню мається аналогічне садно, розташоване косо-горизонтально справа наліво знизу догори; правий край на рівні УСЛ та на 1,2 см догори від проекції верхнього краю щитоподібної залози; по лівій поверхні на 1,3 см донизу від проекції нижнього краю соскоподібного відростка; довжиною між кінцями до 7,4 см; по свій довжині садно має підсохлу блідо-жовтувату поверхню на рівні шкіри, шириною до 0,2 см, з вираженими блідо-коричневими валиками; по лівій поверхні садно переходить у синець смугастої форми, розмірами 1,8?0,3 см, блідо-фіолетового забарвлення, на лівому кінці садно смугасте, розмірами 0,3?0,1 см з підсохлою рожевою поверхнею нижче рівня шкіри та відшаруванням епідермісу. Індивідуальні та конструктивні особливості в ушкодженнях не відобразилися. У товщі правої долі щитоподібної залози мається крововилив смугастий, на загальній площі 3,2?1 см, темно-червоного забарвлення, який розташований у проекції садна. У товщі м?яких тканин лівого великого рогу під?язичної кістки мається крововилив блідо-червоного забарвлення, на загальній площі до 0,2 см. Живота та правої нижньої кінцівки: у пупковій ділянці живота справа, садно неправильно овальної форми, розмірами 0,4?0,2 см під підсохлою червоною поверхнею нижче рівня шкіри. По передній (1) та внутрішній (3) поверхнях правої гомілки у верхній третині, садна неправильно овальної форми, розмірами від 0,1 см у діаметрі до 0,3?0,1 см, під підсохлою блідо-червоною поверхнею нижче рівня шкіри. Вказані тілесні ушкодження мають морфологічні ознаки. Вказані тілесні ушкодження мають морфологічні ознаки прижиттєвого походження. Ушкодження у вигляді саден та синців від дії тупого предмета (тупих предметів) в період однієї доби до моменту настання смерті, окрім синця у лобній ділянці справа з пункту 1.2 та садна з пункту 1.3, вони утворилися в період не менше 6 діб до моменту настання смерті. Вказані ушкодження у вигляді синців та саден могли утворитися при падінні на площині або виступаючі поверхні, мають ознаки легких тілесних ушкоджень (згідно п.п. 2.3.2. б та 2.3.5.«Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) та в прямому причинному зв`язку зі смертю не перебувають. Ушкодження у ділянці шиї у вигляді саден, які являють собою странгуляційні борозни та крововиливи у м?які тканини шиї утворилися від стиснення органів та тканини петлею незадовго до настання смерті. Вид та характер ушкоджень допускають можливість їх утворення, внаслідок мотузки, яка мається на шиї, на що вказують ширина виявлених странтуляційних борозн, ширина та місце розташування самої мотузки. Таким чином вказані ушкодження мають прямий причинний зв?язок з настанням смерті, та, розглядаються у комплексі із порушенням функціонування внутрішніх органів мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно п.п. 2.1.1. а та 2.1.3 у) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом N?№ МОЗ України від 17.01.1995). Згідно судово-токсикологічної експертизи крові етиловий спирт не виявлений.

Отже, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 166 КК України - злісне невиконання батьками встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 винною себе визнала повністю та підтвердила вчинення злочину у день, час, за обставин і в спосіб викладених вище. У скоєному кається і просить суворо не карати. Запевняє, що після хвороби переглянула спосіб життя і зробила належні висновки.

Представник потерпілого начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради ОСОБА_5 пояснила, що розглядувана трагедія сталася внаслідок зловживання обвинуваченою спиртними напоями і нехтуванням батьківськими обов`язками. Про необхідність змінити ставлення до дитини, припинити пиячити, створити належні умови для проживання та не залишати дитину без нагляду раніше з ОСОБА_6 неодноразово проводилися співбесіди. За цих обставин до суду подавався позов про відібрання дитини, який після завірення мати виправитися був відізваний. Крім того, з метою захисту прав дитини, наказом служби у справах дітей виконавчого комітету Дубов`язівської селищної ради малолітній ОСОБА_9 був поставлений на облік, як дитина, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Але усі зусилля були марними. Навіть після смерті дитини ОСОБА_6 продовжувала пиячити і тільки внаслідок хвороби, у січні 2026 року, припинила вживання спиртних напоїв.

Щодо міри покарання, то цілком покладається на розсуд суду.

Врахувавши, що показання підсудної відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав не доцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення викладених в обвинувальному акті, роз`яснивши ОСОБА_6 , що у такому разі відсутнє право оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Жоден із учасників справи не заперечував зазначеному порядку розгляду справи.

Переконавшись у добровільності повного визнання винуватості та правильному розумінні суті обвинувачення, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання.

Обтяжуючими відповідальність обставинами є вчинення злочину щодо малолітньої дитини та у стані алкогольного сп`яніння.

До пом`якшуючих - слід віднести щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю правопорушення, має незадовільний стан здоров`я.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Під час вирішення питання міри покарання врахуванню також підлягають висновок органу пробації відносно обвинуваченої за яким мається висока ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а виправлення без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, негативна характеристика за місцем проживання, неодноразове притягнення протягом 2025 року до адміністративної відповідальності, виявлені на трупі під час огляду чисельні тілесні ушкодження отримані прижиттєво, що зайвий раз підтверджує злісне невиконання матір`ю обов`язків по догляду, та незворотні наслідки завдані злочином у вигляді смерті дитини.

З огляду на викладене суд дійшов переконання, що покарання у виді обмеження волі відповідатиме принципу «законності» та не буде «свавільним» по відношенню до вчиненого.

Керуючись: ст.ст. 325, 368, 370, 371 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_6 за ст. 166 КК України призначивши покарання у вигляді трьох років обмеження волі.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженої на облік за місцем відбування покарання.

Речові докази: дитяче ліжечко, матрац, ковдру, покривало, светер з малюнком смуга темно-синього кольору, майку білу з різнокольоровим малюнком, мотузку фіолетово-сірого кольору з хрестиком з сірого металу повернути ОСОБА_6 , а зразки волосся, вільні кінці нігтьових пластин залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1