Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №523/23473/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/23473/25

Провадження №2/523/18/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої – судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 523/23473/25 за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «Вдома-центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив «Вдома-центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що ОК «Вдома-центр» є балансоутримувачем житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс вказаний житловий будинок передано від Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод № 1» на баланс ОК «Вдома-центр».

ОСОБА_2 є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на день звернення до суду з позовом у відповідачки утворилась заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за кв. АДРЕСА_3 у загальному розмірі 27146,81 грн.

Оскільки відповідачка не погасила заборгованість добровільно, просить суд задовольнити позов та ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОК «Вдома-центр» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 27146,81 грн., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 01.12.2025 було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні без повідомлення сторін.

Ухвалу судді про відкриття провадження по справі було направлено за місцем реєстрації відповідача, яку відповідач отримала особисто, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення судових документів.

Суд констатує, що відповідачу ОСОБА_1 було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом від жодної із сторони не надходило, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до приписів ч. 5 ст. 279 ЦПК України проводиться без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

ОК «Вдома-центр» є балансоутримувачем житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

19.06.2024 на підставі акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс вказаний житловий будинок передано від Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод № 1» на баланс ОК «Вдома-центр», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного акту.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 450612184 від 04.11.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст 94 ГК України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Згідно приписів ст.ст. 2, 23 ЗУ «Про кооперацію» обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом.

Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту (пункт 5.13 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

Статтею 24 ЗУ «Про кооперацію» визначено, що кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.

Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій.

Згідно приписів ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання), укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Від того моменту, як особа стає власником квартири, відносини власності в багатоквартирному будинку регулюються статтею 382 ЦК України та ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Згідно приписів ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно приписів ч. 4 ст. 384 ЦК України управління спільним майном будинку кооперативу здійснюється його співвласниками (незалежно від членства в кооперативі) відповідно до закону.

В матеріалах справи наявні наступні квитанції:

-Квитанція на оплату за червень 2024 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 1331,40 грн.;

-Квитанція на оплату за липень 2024 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 2662,80 грн.;

-Квитанція на оплату за серпень 2024 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 3994,20 грн.;

-Квитанція на оплату за вересень 2024 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 5422,20 грн.;

-Квитанція на оплату за жовтень 2024 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 6858,68 грн.;

-Квитанція на оплату за листопад 2024 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 8405,92 грн.;

-Квитанція на оплату за грудень 2024 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 10979,51 грн.;

-Квитанція на оплату за січень 2025 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 13338,06 грн.;

-Квитанція на оплату за лютий 2025 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 15840,91 грн.;

-Квитанція на оплату за березень 2025 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 18292,71 грн.;

-Квитанція на оплату за квітень 2025 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 19836,54 грн.;

-Квитанція на оплату за травень 2025 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 21576,34 грн.;

-Квитанція на оплату за червень 2025 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 23077,90 грн.;

-Квитанція на оплату за липень 2025 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 24529,95 грн.;

-Квитанція на оплату за серпень 2025 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 25807,66 грн.

-Квитанція на оплату за вересень 2025 року на ім`я ОСОБА_1 на загальну суму 27146,81 грн.

Судом досліджено вищевказані квитанції та встановлено, що заборгованість відповідачки складається із:

-Витрати на управління будинком – 14210,83 грн.;

-Технічне обслуговування ліфтів – 1063,36 грн.;

-Охорона – 4325,92 грн.;

-Електроенергія загального користування – 2182,80 грн.;

-Вода загального користування – 108,49 грн.;

-Внесок на вивезення ТПВ – 199,93 грн.;

-Штрафні санкції – 906,04 грн.;

-Холодна вода – 0,00 грн.;

-Електроенергія – 39,24 грн.;

-Опалення – 4110,20 грн.

Загалом заборгованість відповідачки складає 27146,81 грн.

Відповідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства та статуту кооперативу, особа, яка є власником квартири, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання будинку, а кооператив наділений правом, у разі нездійснення цією особою таких дій, звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Відповідно ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачка своїх зобов`язань зі сплати витрат за утримання будинків та прибудинкової території за кв. АДРЕСА_3 , а саме станом на 05.11.2025 року (дата звернення до суду з даним позовом) не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 27146,81 грн., яка утворилась за період із 19.06.2024 року по 30.09.2025 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, які за своєю природою є розрахунком суми заборгованості, який суд вважає належним доказом в підтвердження порушеного права позивача.

Відповідачкою вказаний розрахунок заборгованості спростовано не було.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово – комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за оплату послуг з утримання будинків і спору та прибудинкових територій в розмірі 27146,81 грн., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 8, 23, 24 Закону України «Про кооперацію», ст.ст.15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.141, 263 - 265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Вдома-центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Вдома-центр» заборгованість за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 27146 / двадцять сім тисяч сто сорок шість / гривень 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Вдома-центр» сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028 / три тисячі двадцять вісім / грн.

Учасники справи:

Позивач: Обслуговуючий кооператив «Вдома-центр», ЄРДПОУ 44763282, місцезнаходження: 67803, Одеська обл., Одеський р-н, с. Лиманка, вул. Вільямса, ж/м «Дружний», буд. 95, оф. 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 24 лютого 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер