Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №510/2473/25 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/2473/25

Провадження № 2/510/1447/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Позивачка на задоволенні позову (із врахуванням наданих уточнень) наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору купівлі-продажу приміщень від 25.11.2005р.; копія договору купівлі-продажу домоволодіння (нежитлове (котельна)) від 15.05.2025р.; копія технічного паспорту на домоволодіння (нежитлове (котельна)) по АДРЕСА_1 ; копія витягу від 26.12.2006р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно; копія витягу від 25.12.2025р. з Державного реєстру речових прав; копія витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 16.12.2025р.; копія відомостей про реєстрацію документа; копія наказу №28/25 від 16.12.2025р. «Про зміну адреси об`єкту нерухомого майна».

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_2 , зазначивши, що в травні 2025р. між нею та відповідачем була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості. 15.05.2025р. між сторонами був фактично укладений договір купівлі-продажу нерухомості, згідно якого відповідач продав, а позивачка купила домоволодіння (нежитлове (котельна)), розташоване по АДРЕСА_1 за 30 тис. грн. Тоді ж позивачка передала відповідачу обумовлену суму, гроші були сплачені саме за купівлю нежитлового домоволодіння (котельні), це підтверджується доводами позивачки, викладеними у позові, та не заперечується відповідачем, розпискою про отримання грошей. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивачка розпорядилась щодо догляду за придбаною нерухомістю, доглядає за її збереженням, сплачує всі необхідні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивачка неодноразово зверталась до колишнього власника, однак, він від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивачки не реагує, мотивуючи нестачею часу, матеріальними складнощами. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на нежитлове домоволодіння (котельну) на себе, позивачці було роз`яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину.

Крім того, 16.12.2025р. начальником відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області був винесений наказ №28/25 про зміну адреси об`єкту нерухомого майна (для обох заявників). Що стосується об`єкту нерухомого майна – комплексу будівель та споруд громадського призначення (загальна площа – 215,1 кв.м.), що на підставі договору купівлі-продажу приміщень від 25.11.2005р. №3108 перебувало у власності ОСОБА_2 , було змінено адресу: з АДРЕСА_1 , на: АДРЕСА_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 25.12.2025р. було змінено адресу об`єкту нерухомого майна – комплексу будівель та споруд громадського призначення (загальна площа – 215,1 кв.м.), що на підставі договору купівлі-продажу приміщень від 25.11.2005р. №3108 перебувало у власності ОСОБА_2 , - на: АДРЕСА_2 .

Враховуючи вищенаведене, позивачка вимушена була звернутися із позовом до суду.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передала продавцю обумовлену суму, продавець передав документи, нерухомість в натурі. Позивачка фактично вступила у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину розпорядилась щодо догляду за нежитловою будівлею, виконала поточний ремонт, постійно наглядає за збереженням майна, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.

Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивачки знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачу передані гроші, позивачці – нерухомість, якою вона на теперішній час користується, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не може нею розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі грошей у рахунок вартості нерухомості підтверджуються доводами позивачки, які відповідач (його представник) визнав, крім того, обставини продажу, передачі грошей сам відповідач не заперечує. В даний час звернення за оформленням договору купівлі-продажу є неможливим, оскільки прохання позивачки з цього приводу відповідачем не сприймаються, так як потребують додаткових матеріальних витрат.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов`язки відповідача щодо нежитлової будівлі та встановленні права на нерухомість у позивачки, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на будівлю за позивачкою.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 141, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 220, 328, 334, , 386, 392, 655, 656, 657 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Договір купівлі-продажу від 15.05.2025 року, згідно із яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила нежитлове домоволодіння (котельну) по АДРЕСА_1 (нині - нежитлову будівлю за адресою : АДРЕСА_2 ) за 30 000 грн. - визнати дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на нежитлову будівлю за адресою : АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вячеслав ДУДНИК