Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №521/16969/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/16969/25

Провадження 2/521/1046/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі

судді - Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вінжановської К.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання цивільну справу

позивач : ОСОБА_1

відповідач : ОСОБА_2

предмет позову : стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач стверджувала, що на час звернення до суду син проживає із нею, знаходиться на її утриманні.

Відповідач в досудовому прядку не надає матеріальну допомогу на утримання сина.

Враховуючи викладене, позивач просила в судовому порядку стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в процесі розгляду справи заяви про залишення позову без розгляду, відмову від позову не подавала.

Відповідач процесуальним правом надання відзиву не сокристався.

Дослідивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

За ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України несуть батьки або особи, які їх замінюють.

Стаття 180 СК України покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні або чи розірвано їх шлюб.

Обов`язок по утриманню зберігається і тоді, коли дитина народилась у шлюбі, який пізніше було визнано недійсним, а також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК).

У випадку невиконання батьками від обов`язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду.

Основною метою аліментів є гарантування необхідних коштів на харчування, одяг та інші побутові потреби для дитини до повноліття (або до 23 років, якщо особа навчається).

Аліментами забезпечується захист прав дітей на належний рівень життя незалежно від того, чи проживають вони з обома батьками.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вищезазначене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 88.

На час вирішення спору дитина проживає із матір`ю, знаходиться на її утриманні.

Вказане відповідачем не оспорювалось.

Угоди про сплату аліментів між сторонами, укладеної відповідно до ст. 189 СК України не існує.

Договору про припинення права на аліменти дитини у зв`язку з передаванням права власності на нерухоме майно відповідно до ст. 190 СК України сторони не укладали.

Самостійного доходу, який би повністю забезпечив потреби дитина не має.

Зазначені обставини надають позивачу право на стягнення аліментів за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Право обрання способу захисту порушеного права (способу стягнення аліментів) за загальними вимогами СК України належить позивачу.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (Закон України №2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»).

Прожитковим мінімумом відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» є вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

За вимогам статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів судами враховуються:

- стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Визначений позивачем розмір аліментів в 3000 грн. відповідачем не спростований.

Так, при вирішенні спору суд враховує вимоги ППВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006, а саме: обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття та нести відповідні витрати в рівних частках, забезпечуючи їм рівень життя виходячи із мінімального прожиткового мінімуму, працездатний вік кожного із батьків, розмір середньої заробітної плати в м.Одесі на час ухвалення рішення, вік дитини.

Визначений позивачем розмір аліментів є мінімально необхідним для забезпечення першочергових фізіологічних, емоційно-психологічних потреб дитини в умовах реального життя в державі, ціноутворенні, тощо.

За загальним правилом, визначеним ч. 1. ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судовий збір підлягає присудженню з відповідача в порядку ст. 141 ЦПК України в дохід держави.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП : НОМЕР_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3 000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти підлягають стягненню щомісячно, починаючи з 26.09.2025 року до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Аліменти підлягають індексації.

В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211,2 грн.

Рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, в порядку та строки визначені ст. 284 ЦПК України: Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хаджибейського районного суду м.Одеси. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем, особами, які не брали участь у справі в разі, якщо суд вирішив питання про їхні права в порядку та строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Світлана МАРКАРОВА

Повний текст рішення виготовлений 19.02.2026