Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №495/8101/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/8101/25

№ провадження 2/495/600/2026

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

26 лютого 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря – Чибукової О.В.,

справа № 495/8101/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород – Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_3 про стягнення аліментів, просить суд стягувати щомісячно з відповідача, ОСОБА_4 , на користь позивача, ОСОБА_5 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_6 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня звернення до суду і до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання; стягнути з відповідача додаткові витрати на оплату навчання за перший семестр за 2024/2025 навчальний рік та за проживання у гуртожитку в розмірі 28 000,00 (двадцять вісім тисяч грн. 00 коп.)

Стислий виклад позиції позивача

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 27 жовтня 2006 року вона уклала шлюб з відповідачем, який зареєстрували 27 жовтня 2006 року у Виконкомі Главанської сільської ради Арцизького району Одеської області, про що зроблений актовий запис № 09, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.10.2006 року, Серія НОМЕР_1 .

У шлюбі у них народилася дочка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 від 16 січня 2007 року, яке видано Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровський Білгород- Дністровського міського управління юстиції Одеської області.

Дочка залишилася проживати разом з нею.

Шлюб між ними було розірвано, що підтверджується копією рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2014 року.

06.12.2014 нею було змінено прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 у зв`язку з укладенням шлюбу з громадянином України, ОСОБА_9 , який вони зареєстрували 06.12.2014 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

З відповідача стягувались аліменти до повноліття дитини, відповідно до рішення суду справа № 500/2967/13-ц, відповідач повинен був сплачувати на її користь аліменти на утримання дочки до досягнення нею повноліття.

Добровільно відповідач це рішення суду не виконував, не бажав приймати участь у вихованні та утриманні дитини, тому це рішення було нею подано до відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції, де воно знаходилось на примусовому виконані до повноліття дитини.

На даний час їх з відповідачем дочка досягла повноліття. Але разом з тим, вона навчається на другому курсі факультету судового та міжнародного права (за контрактом) денної форми навчання Національного університету «Одеська юридична академія», стипендії не отримує, не працює, у зареєстрованому шлюбі не перебуває та ніякого джерела доходів не має, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до укладеного договору про надання платної освітньої послуги для підготовки бакалавра № 13567556-2024 від 22.08.2024, з Національним університетом «Одеська юридична академія» та ОСОБА_3 , вартість платної освітньої послуги складає 160 400,00 (сто шістдесят тисяч чотириста грн. 00 коп.) за період з 2024 по 2028 навчальні роки.

На теперішній час сплачено частково за перший та другий навчальний рік (квитанції додаються).

На строк навчання, ОСОБА_3 було укладено договір на надання житлової площі у гуртожитку № 780 від 02.01.2025 та сплачено вартість проживання за перший навчальний рік 7 800,00 (сім тисяч вісімсот грн. 00 коп.) (квитанції додаються).

Наголошує що до досягнення повноліття дочкою, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , нею було сплачено за навчання за перший семестр за 2024/2025 навчальний рік 20 200,00 (двадцять тисяч двісті грн. 00 коп.) (квитанція Код документа 9351-3801-8024-6959 від 14.08.2024р.; квитанція Код 9355-8405-6209-1729 від 28.09.2024р.) та за проживання у гуртожитку 7 800,00 (сім тисяч вісімсот грн. 00 коп.) (квитанція Код 9351-7782-0250-7617 від 18.08.2025), що є додатковими витратами на дитину у розумінні ст. 185 Сімейного кодексу України.

При визначені розміру аліментів суд враховує загальне матеріальне становище відповідача. Суд оцінює матеріальний стан платника аліментів, виходячи з вартості його майна, включаючи нерухомість.

Так згідно інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», номер витягу: 5005490716959 від 13.10.2025 у відповідача є у власності наступне нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 5120882000:02:004:0377, площа (га): 0,25, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); вид використання: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: Землі житлової та громадської забудови; Назва регіону до якого належить ОНМ: Одеська обл., Білгород-Дністровський район; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2565662951040, Номер запису про право власності / довірчої власності: 46345061, Дата, час державної реєстрації: 21.01.2022, Розмір частки: 1/1, правовстановлюючий документ: рішення органу місцевого самоврядування восьмого скликання, серія та номер: 594-VIII, виданий: 06.12.2021, видавник: Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області; житловий будинок, загальна площа (кв.м): 87,4, житлова площа (кв.м): 43,4, за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 588312651208; Номер запису про право власності / довірчої власності: 44693911, Дата, час державної реєстрації: 27.10.2021, Розмір частки: 1/1, правовстановлюючий документ: договір купівлі-продажу, серія та номер: 2160, виданий: 27.10.2021, видавник: Макогончук Н.В. приватний нотаріус Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області; квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер майна: 31670282, Частка власності: 1/7, Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 05.10.2010, правовстановлюючий документ: свідоцтво про право власності, 13.09.2010, виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, розпорядження № 10302 від 13.09.2010.

У відповідача є декілька об`єктів нерухомості і місце його реєстрації не є його єдиним житлом.

ОСОБА_3 навчається, не має заробітку та потребує матеріальної допомоги, а її батько, ОСОБА_2 , який є особою працездатного віку та має можливість надавати матеріальну допомогу, зобов`язаний так само як і мати утримувати повнолітню дочку, надавати матеріальну допомогу до досягнення двадцяти трьох років на термін навчання за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

Відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, так як є працездатною особою, може працювати та отримувати дохід, а його частину віддати на утримання дитини.

До того ж він матеріально забезпечений, що вбачається з наявного нерухомого майна, яке йому належить на праві власності.

На підставі вищевикладеного вона і звернулася з позовом до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

23 жовтня 2025 року Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом, повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, матеріали справи містять заяву представника позивача, згідно якої просить справу розглядати за відсутність сторони позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до ч.1 п.2 ст. 131 ЦПК України повідомлявся належним чином, про причину неявки суду не сповістив.

Так, у відповідності до ч.1 п.2 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Суд ухвалою від 26 лютого 2026 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 -281 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши всі надані сторонами докази по справі, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 . (а.с. 13)

Шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 06 листопада 2014 року, що підтверджується копією рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2014 року. (а.с. 14)

06.12.2014 позивач змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , у зв`язку з укладенням шлюбу.

Відповідно до заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду, справа № 500/2967/13-ц, з відповідача на користь позивача були стягнуті аліменти в розмірі частини від усіх видів його доходів, щомісячно, починаючи з 14.05.2013 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 набула повноліття.

Відповідно довідки № ВК-5 від 20.08.2025 виданої ОСОБА_3 Національним університетом «Одеська юридична академія», вона наказом від 22.08.2024 № 2457-21 зарахована на 1 курс. Термін навчання – з 02.09.2024 до 30.06.2028. (а.с. 31)

Відповідно договору № 13567556-2024 від 22.08.2024 про надання платної освітньої послуги для підготовки бакалавра, замовник ОСОБА_1 , здобувач вищої освіти ОСОБА_3 , зазначено загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 160 400 грн.

Відповідно договору № 780 від 02.01.2025, ОСОБА_3 надана житлова площа у гуртожитку виключно на термін навчання.

В своєму позові позивач зазначає, що ОСОБА_3 навчається, не має заробітку та потребує матеріальної допомоги, а її батько, ОСОБА_2 , який є особою працездатного віку та має можливість надавати матеріальну допомогу, зобов`язаний так само як і мати утримувати повнолітню дочку, надавати матеріальну допомогу до досягнення двадцяти трьох років на термін навчання за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

Відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, так як є працездатною особою, може працювати та отримувати дохід, а його частину віддати на утримання дитини.

До того ж він матеріально забезпечений, що вбачається з наявного нерухомого майна, яке йому належить на праві власності.

Вказані ствердження не спростовані відповідачем, він не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовні вимоги позивача.

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.

У відповідності до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на утримання виникає за умови продовження навчання. Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо). Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.

Однак відповідно до коментованої статті і вказаного роз`яснення Пленуму Верховного Суду України обов`язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.

Обов`язок батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, припиняється, якщо відпадає хоча б одна з умов, сукупність яких є необхідною для його виникнення.

Таким чином, цей обов`язок припиняється у разі: а) досягнення дочкою, сином двадцяти трьох років; б) припинення дочкою, сином навчання; в) припинення потреби дочки, сина в матеріальній допомозі; г) припинення можливості батьків надавати матеріальну допомогу; д) смерті (оголошення померлою) однієї із сторін зобов`язання.

Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

2. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У ч. 1 коментованої статті міститься відсильна норма, згідно з якою суд визначає розмір аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. У ч. 2 коментованої статті вказано, що суд також бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Таким чином, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина суд враховує такі обставини:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати : стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи все вищевикладене, а саме те, що донька відповідача ОСОБА_3 , досягнувши повноліття, дійсно навчається у Національному університеті «Одеська юридична академія», є студенткою 2 курсу денної форми навчання, з 22.08.2024, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість її надавати, доказів зворотнього відповідачем до суду не надано, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнень з дати звернення до суду, а саме - з 21 жовтня 2025 року.

Визначаючи кінцеву дату стягнення аліментів, суд вважає за необхідне визначити датою закінчення ОСОБА_3 навчання – 30.06.2028.

Водночас, суд враховує і можливість продовження отримання нею освіти, граничний термін сплати аліментів, визначений ст. 199 СК України, змістом позовних вимог.

Внаслідок чого, вважає за необхідне призначити до стягнення з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки до дати закінчення навчання, а за умови продовження останньою навчання - до досягнення 23 років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Щодо стягнення додаткових витрат на оплату навчання за перший семестр за 20024/2025 навчальний рік та за проживання у гуртожитку, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У відповідності до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

2. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аліменти мають своєю метою забезпечити нормальні матеріальні умови життя дитини.

У тих випадках, коли в силу особливих, виняткових обставин вимагаються поверх звичайних додаткові витрати, цих коштів може виявитися недостатньо.

Стаття 185 СК передбачає притягнення батьків до участі у додаткових витратах на дитину, а не до додаткового стягнення коштів на утримання, ставить обох батьків в однакове становище.

У Законі зазначено, що участь у додаткових витратах батьків, які сплачують аліменти або до яких не заявлялися вимоги про сплату аліментів, може бути лише у випадках, що викликані особливими обставинами (розвитком здібності дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Особливими обставинами можуть бути: несподіване тяжке захворювання, для лікування якого необхідна велика сума грошей, наприклад, на оплату операції, на проїзд до місця лікування, проживання, харчування, післяопераційне видужування в санаторії; нещасний випадок - дитина потрапила в ДТП і була тяжко травмована тощо.

Законодавець до особливих обставин відносить і позитивні чинники.

Так, особливими позитивними обставинами називають розвиток здібностей дитини і, як приклад, наводять схильність дитини до музики, що викликало додаткові витрати з боку того батька, з ким проживає дитина, в необхідності придбати музичний інструмент, схильність може бути виявлена в спорті - витрати на оплату тренерів, спортивного інвентарю, оренди залу, басейна тощо.

Отже, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов`язковою.

Розмір суми, що стягується з одного із батьків дитини, зобов`язаного брати участь у додаткових витратах на дитину, зумовлених особливими обставинами, повинен визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини.

Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.

В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові.

Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах 1, 2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

До подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 29.03.2018 у справі № 642/36/16-ц, в якій зазначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина визначений главою 16 СК України, яка передбачає стягнення аліментів на період навчання і не передбачає стягнення додаткових витрат.

Статтею 201 СК України визначено застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина. Згідно вказаної норми до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст.185 СК України щодо обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 СК України (утримання дитини, яка продовжує навчання).

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 512/4397/17.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 26.08.2020 у справі № 336/1488/19 зауважив, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, адже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами.

Згідно зі статтею 6СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, передбачені статтею 185 СК України, можуть бути пред`явлені лише до досягнення дитиною повноліття, та не поширюються на правовідносини, які виникають між батьками та повнолітньою дитиною, яка продовжує навчання.

Такий висновок міститься у судовому рішенні Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 478/2108/16-ц.

Як слідує з матеріалів справи, донька сторін ОСОБА_3 є повнолітньою, а тому зазначені правовідносини регулюються ст. 199 СК України.

Сімейний Кодекс України передбачає стягнення додаткових витрат виключно на неповнолітніх дітей. Можливість стягнення додаткових витрат на повнолітніх доньку/сина чиним законодавством не передбачена.

Позивач у своїх позовних вимогах зазначив, що додаткові витрати на оплату за навчання за перший семестр та за проживання у гуртожитку виникли до набуття ОСОБА_3 повноліття, що підтверджується договором № 780 від 02.01.2025 та договором про надання платної освітньої послуги для підготовки від 22 серпня 2024 року.

Разом з тим, суд вважає, що у даному випадку витрати на навчання дитини викликані не особливими обставинами у вигляді розвитку здібностей дитини в розумінні статті 185 СК України, а у зв`язку зі здобуттям дитиною освітньо-кваліфікаційного рівня.

При цьому позивачем не доведено існування особливих обставин, які зумовили б необхідність навчання дитини на комерційній основі при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти за державним замовленням (на бюджетній формі навчання), не наведено мотивів вибору вказаного освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також безпосереднього погодження такого вибору з батьком дитини та узгодження з ним питань фінансового характеру щодо навчання дитини у обраному закладі на контрактній формі навчання.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є недоведеними позивачем, а тому в їх задоволені слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за подачу до суду позовної заяви про стягнення аліментів, обґрунтованістю її позовних вимог в частині стягнення аліментів, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 180-182, 184, 185, 191,199,200 СК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 279, 280-281,354, 430 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_3 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку/доходу/ ОСОБА_2 , щомісяця, починаючи з дня подання заяви, а саме з 21 жовтня 2025 року та до закінчення навчання, а саме: до 30.06.2028, а за умови продовження останньою навчання - до досягнення 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , судовий збір у розмірі 1331, 20 грн на користь держави.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 , суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.

В частині стягнення додаткових витрат на оплату навчання за перший семестр за 2024/2025 навчальний рік та за проживання у гуртожитку в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 26 лютого 2026 року.

Суддя: