Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №484/502/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/502/26

Провадження № 3/484/264/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого – судді Маржиної Т.В., розглянувши справу, яка надійшла до суду 02.02.2026 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП постановою від 24.03.2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2026 року о 22:40 годині на трасі Н-24 63 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_4 , належним ОСОБА_2 , будучи позбавленим Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області від 24.03.2025 року права керування всіма видами транспортних засобів на 3 роки. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, однак надав заяву, в якій просив справу розглянути в його відсутність на підставі письмових матеріалів справи, зазначив, що свою вину визнає повністю, ніякі фактичні обставини справи не оспорює.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 КУпАП, не є обов`язковою, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху України (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.1.4. ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно п.1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 126 ч.5 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частинами другою - четвертою цієї статті встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до п.2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджені сукупністю досліджених судом доказів.

ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6592338 від 30.01.2026 року.

В письмових поясненнях, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2026 року підтвердив факт керування ним транспортним засобом, вказаним у фабулі наданого протоколу, та зазначив, що йому відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами строком на три роки.

Відповідно до бази даних інформаційно-аналітичної системи Національної поліції ІКС ІПНП підсистеми «Головного сервісного центру» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 484/1044/25, провадження № 3/484/671/25 від 24.03.2025 року. На нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Зазначена постанова набрала законної сили 04.04.2025 року.

Тож зазначене підтверджує той факт, що ОСОБА_1 30.01.2026 року керував транспортним засобом, не маючи на це права.

Сукупність встановлених обставин, підтверджених належними і допустимими доказами, переконує суд у тому, що вина ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченню знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено у ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно повторно протягом року порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України, керував механічним транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто вчинив повторно протягом року адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Враховуючи наведене, характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу правопорушника, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 стягнення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб йому не належить.

Крім того, на підставі п.5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 к.

Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові.

СУДДЯ: