Додаткове рішення від 21 січня 2026 р. у справі №450/1945/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/1945/25 Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 22-з/811/2/26 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

в травні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидія Олега Володимировича, третя особа ОСОБА_1 , про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження і зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 29 грудня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2025 року – залишено без змін.

05 січня 2026 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 через систему «Електронний суд»подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі.

В обґрунтування заяви покликається на те, що у відзиві на апеляційну скаргу представником третьої особи було заявлено попередній розрахунок судових витрат в сумі 20 000,00 грн. на відшкодування витрат третьої особи, пов`язаних із наданням професійноії правничої допомоги у зв`язку із розглядом апеляційної скарга ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.07.2025 року у справі № 450/1945/25, та у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України зазначено про те, що детальний розрахунок витрат буде надано додатково.У відзиві на апеляційну скаргу представником третьої особи повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в апеляційному провадженні буде становити 20 000,00 грн. Позивачем не надано заперечення на попередній розрахунок судових витрат третьої особи.Перелік правової допомоги та її вартість визначені предметом Договору про надання правничоії допомоги №27-09/23 від 27.09.2023 року, укладеного між

Адвокатським бюро «Миколи Підбірного» (Бюро) та ОСОБА_1

(Клієнт), та Додатковою угодою № 4 від 01.09.2025 року про умови надання правничої

допомоги щодо захисту інтересів Клієнта та процесуальне представництво.

Відповідно до положень частини 4 статті 270 ЦПК України немає необхідності у виклику учасників справи, розгляд заяви проводиться судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

В травні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидія Олега Володимировича, третя особа ОСОБА_1 , про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження і зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2025 рокуу задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 29.12.2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2025 року– залишено без змін.

05 січня 2026 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 через систему «Електронний суд»подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі, в обґрунтування заяви покликається на те, що у відзиві на апеляційну скаргу представником третьої особи було заявлено попередній розрахунок судових витрат в сумі 20 000,00 грн. на відшкодування витрат третьої особи, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у зв`язку із розглядом апеляційної скарга ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.07.2025 року у справі № 450/1945/25 та у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України зазначено про те, що детальний розрахунок витрат буде надано додатково.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Порядок розподілу судових витрат визначено у ст.ст. 141–142 ЦПК України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Матеріалами справи безспірно підтверджується те, що ОСОБА_1 , будучи залученим саме позивачем до участі у справі, як третя особа, заперечував щодо задоволення позову ОСОБА_3 , що підтверджується поясненнями третьої особи щодо позову, заперечував щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 , вважав ухвалене судом першої інстанції оскаржуване ОСОБА_3 рішення законним та обгрунтованим, про що він зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, з огляду на те, що оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що права ОСОБА_3 не є порушеними, відтак ОСОБА_1 , як третя особа, на стороні відповідача, має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Матеріалами справи підтверджується, що 27 вересня 2023 року між Адвокатським бюро «Миколи Підбірного» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № «№27-09/23.

Згідно із п.1.1. цього договорубюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов?язання надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу за зверненням Клієнта з питань, що потребують спеціальних знань в галузі права або інших питань щодо представництва інтересів Клієнта перед будь-якими третіми особами, в тому числі фізичними та юридичними особами, підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, будь-якими правоохоронними органами та судами України усіх предметних та нестанційних юрисдикцій, а Клієнт зобов?язується прийняти надані Бюро послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надання в межах цього договору професійну правничу допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання сторонами.

Відповідно до п.1. Додаткової угоди № 4 від 01.09.2025 року Сторони погодили, що розмір (сума) гонорару за надання правничої (правової) допомоги за Договором №27-09/23 від 27.09.2023 року в частині виконання доручення Клієнта щодо: «захисту прав та інтересів Клієнта та представництво у справі №450/1945/25 на стадії апеляційного провадження (Львівський апеляційний суд) за апеляційною скаргою Грабар Володимира Васильовича в особі представника ОСОБА_4 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 року та рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.07.2025 року у справі № 450/1945/25, що включає підготовку документів правового характеру та представництво Клієнта в судових засіданнях», буде становити 20 000,00 грн.

Згідно із п.2. Додаткової угоди Сторони погодили, що розмір (сума) гонорару за такими додатковими угодами є фіксованою та узгодженою (договірною) ціною Договору про надання правової допомоги №27-09/23 від 27.09.2023 року за виконання Бюро відповідного доручення Клієнта, та яка підлягає оплаті Клієнтом на рахунок Бюро за виконання зобов`язань (надання послуг) визначених вказаним Договором.

Представником надано акт приймання-передачі наданих послуг від 02.01.2026 року, згідно якого загальна вартість наданих послуг (правничої допомоги) становить 20000 грн.

Відповідно до вставленого Адвокатським бюро «Миколи Підбірного» рахунку №4 від

12.09.2025 року сума витрат третьої особи за надання правничої (правової) допомоги

адвоката за Договором про надання правничоі допомоги №27-09/23 від 27.09.2023 року становить 20 000,00 грн.

Вказаний рахунок №4 від 12.09.2025 року оплачено третьою особою ОСОБА_1

частково в сумі 2000,00 грн. на банківський рахунок Адвокатського бюро «Миколи

Підбірного», що підтверджується банківською випискою з рахунку від 01.10.2025 року.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2025 року залишено без змін,а також на те, що ОСОБА_1 , будучи залученим саме позивачем до участі у справі, як третя особа, заперечував щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 , що з наданої правничої допомоги представником було підготовлено та надано апеляційному суду лише відзив на апеляційну скаргу, беручи до уваги складність справи, принцип співмірності судових витрат, обсяг наданих адвокатом послуг при розгляді справи судом апеляційної інстанції, те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному представником ОСОБА_1 – ОСОБА_2 розмірі становитиме надмірний тягар для ОСОБА_3 , колегія суддів приходить до висновку про те, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000.00 грн., що відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.

З врахуванням положень частини 3 статті 124 ЦПК України, відповідно до якої, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, колегія суддів вважає, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подавши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу 05.01.2026 року, передбачений частиною 8 статті 141 ЦПК України не пропустив.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу – задовольнити частково.

Ухвалити у справі додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення додаткової постанови.

Додаткова постанова складена 22.01.2026 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк