Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №607/2597/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №607/2597/26

Суддя: Гуменний П. П.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 Справа №607/2597/26 Провадження №1-кп/607/1197/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с./з. ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211040001847 від 08.11.2025 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сидорів Гусятинського району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, вантажника ТОВ «Нотеркомплект», адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Встановлено, що 01.03.2025 о 00:15, в м. Тернопіль, по вул. Протасевича, буд. №8, ОСОБА_3 , керував транспортним засобом - автомобілем Chevrolet Aveo р.н. НОМЕР_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та в ході проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення на останнього було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР1 №259201 від 01.03.2025, а постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/4830/25 від 19.03.2025, яка набрала законної сили 31.03.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

08.11.2025 у період часу з 11.00 по 11 год. 10 хв., у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, з метою невиконання постанов суду, що набрали законної сили, маючи реальну можливість їх виконати, 08.11.2025 у м. Тернопіль по вул. Протасевича, буд. №14, керував транспортним засобом - автомобілем Chevrolet Aveo р.н. НОМЕР_1 в період часу з 11.00 по 11.18 годину, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на один рік постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/4830/25 від 19.03.2025, яка набрала законної сили 31.03.2025.

2. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч.1 ст.382 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною.

Також просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у позбавлення волі на строк один рік.

3. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав.

Повідомив, що обставини, викладені у обвинувальному акті, відповідають дійсності.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.03.2025 року його було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. штрафу та 1 року позбавлення права керування транспортними засобами. Він був присутній у судовому засіданні, про вказане рішення був повідомлений, сплатив штраф.

Розуміючи, що він не має права керувати транспортними засобами, все ж таки 08.11.2025 у АДРЕСА_3 , керував транспортним засобом - автомобілем Chevrolet Aveo р.н. НОМЕР_1 в період часу з 11.00 по 11.18 годину. В салоні автомобіля окрім нього перебувала його дружина, котра хворіє.

Необхідність сісти за кермо виникла через погіршення стану здоров`я дружини, а саме, він підвозив дружину від Збаразького кільця додому на вул.Довженка у м. Тернополі.

При цьому, чому для забезпечення доставки дружини по місцю проживання не було викликано таксі, або ж чому у зв`язку із погіршенням її стану здоров`я не було викликано швидку допомогу, обвинувачений пояснити суду не зміг.

Окрім того, стосовно нього за керування транспортним засобом в стані сп`яніння 8.11.2025 року працівниками поліції також було складено протокол за ч.2 ст. 130 КУПАП та в подальшому постановою суду від 24.11.2025 року притягнуто до відповідальності з накладенням стягнення вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Про скоєне шкодує, обіцяє в майбутньому подібних вчинків не допускати, просить не позбавляти його волі.

Також ОСОБА_3 просив долучити до матеріалів судової справи квитанцію про внесення коштів в сумі 6000 грн. на користь ЗСУ.

4. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

5. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

6. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, а тому вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, обставини, які пом`якшують покарання, до яких суд відносить визнання вини та щире каяття, здійснення перерахунку коштів на користь ЗСУ, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд вважає за можливе визначити строк обраного покарання у мінімальному розмірі, що передбачений санкцією статті обвинувачення.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.

Процесуальні витрати та речові докази, у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід рахувати з моменту його затримання на виконання даного вироку.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua