Рішення від 04 грудня 2025 р. у справі №606/1208/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1208/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

головуючого судді Марціцкої І.Б.

за участю секретаря Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Теребовля цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача на користь Товариства заборгованість за договором №1845735 від 12.03.2021 у розмірі 35064,92 грн.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали з ОСОБА_1 . Договір №1845735 від 12.03.2021, за яким товариство зобов`язується надати позичальникові кредит, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в Договорі та складає 15000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до умов Договору та додатків до нього. Відповідно до п.2 Договору строк Позики (строк Договору) 20 днів, розмір процентної ставки (базова, фіксована) в день 1,99%, дата повернення кредиту 01.04.2021. Товариство свій обов`язок за договором виконало, натомість, позичальник не виконав свої договірні зобов`язання не повернув кошти та проценти за користування. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» 27.01.2022 уклали договір факторингу №27/01/2022 відповідно до якого позичальник відступив на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1845735 від 12.03.2021. ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1845735 від 12.03.2021. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних котів згідно з договором №1845735 від 12.03.2021, що підлягає стягнення з позичальника на дату формування позовної заяви становить 35064,92 грн., з яких 15000,00 грн. тіло кредиту, 19790,40 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн., заборгованість за комісіями – 0,00 грн., інфляційні збитки в сумі 240,00 грн., нараховані 3% річних в сумі 34,52 грн., а також позивач просив стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 13000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ТОВ "Коллект Центр" у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві директор ТОВ «Колект Центр» Марія Ткаченко просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подала.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали Договір №1845735 від 12.03.2021.

Відповідно до п.1 Договору, Товариство зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку Позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п.2 Договору, сума позики складає 15000,00 грн. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99%. Знижена процентна ставка в день становить 0,69%. Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою в день становить 2,70%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 251,85%. Орієнтовна загальна вартість позики становить 17070,00 грн. Дата надання позики 12.03.2021. Строк Позики (строк Договору) 20 днів. Дата повернення позики (останній день) 01.04.2021.

Згідно з п.3 Договору, проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики.

Відповідно до п.4.1. Договору Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуг.

Згідно п.5 Договору, цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором vMii9NmH33.

Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000033149/ТНПП від 10.06.2025, було здійснено 12.03.2021 платіж №82823261-7813-4700-8175-е4280ba8be91 на суму 15000,00 грн. отримувачу ОСОБА_1 (ЕПЗ № НОМЕР_1 ).

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» 27.01.2022 уклали договір факторингу №27/01/2022 відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимогою.

Пунктом 6.1.4 договору передбачено, що право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання передачі Реєстру боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Як видно із платіжного доручення №32465 від 27.01.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 6 405 568,95 грн. згідно договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022.

Відповідно до актів приймання передачі реєстру боржників до ТОВ «Вердикт Капітал» від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі договору факторингу перейшло право вимоги за кредитним договором №1845735 від 12.03.2021.

ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до Боржників, перелік яких є у додатку до цього договору.

Право вимоги вважається відступленим (переданим) первісним кредитором та набутим (прийнятим) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п.5.2).

Відповідно до актів приймання передачі від 10.01.2023, реєстру боржників до ТОВ «Коллект Центр» від ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №1845735 від 12.03.2021.

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено,що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Як встановлено судом, до позивача на підставі договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022 та договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 №10-01/2023 до ТОВ «Коллект Центр» від ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №1845735 від 12.03.2021, що підтверджується дослідженими договорами, актами, платіжною інструкцією та реєстрами прав вимог.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення його виконання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення повернення позичальником позики визначено статтею 1050 ЦК України, згідно з частиною другою якої, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (на виплат), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів, крім того стороною відповідача не заперечується факт отримання кредитних коштів.

Так, визначаючи розмір стягнення з відповідача відсотків в розмірі 19790,40 грн. позивач обґрунтовував вказаний розрахунок посиланням на те, що станом на день формування позовної заяви ця сума визначена відповідно до розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, у якому зазначено, що заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги складає 19790,40 грн.

Однак, суд не може погодитися з аргументами позивача щодо нарахування процентів за кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості станом на 10.01.2023 з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов`язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

Зазначення у договорі двох строків кредитування призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником.

Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови кредитного договору №1845735 від 12.03.2021 щодо строку його дії 20 календарних днів згідно пункту 2 Договору чи 10.01.2023 згідно Розрахунку заборгованості, тому потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження №61-8829сво21) зазначено, що: «Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party).

Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №613/1436/17).

Водночас позивач, нараховуючи заборгованість за процентами, виходив з іншого строку кредитування (пункт 2 Договору), що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін договору, в той час коли відповідач, як споживач банківських послуг, є слабшою стороною цих правовідносин.

Крім того, зазначення в кредитному договорі двох різних строків кредитування призвело до неясності такої умови договору, як строк кредитування, що в даному випадку слід тлумачити проти того, хто їх написав «Contra proferentem», а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору 20 днів.

В цьому випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

За таких обставин судом встановлено, що відповідач отримав кредит за договором 1845735 від 12.03.2021, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти та проценти не повернув, тому наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованість в розмірі 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 5970,00 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень - заборгованість за процентами.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 240,00 грн. та нарахованих 3% річних в розмірі 34,52 грн. суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по цей час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу інфляційні збитки – 240,00 грн. та 3% річних – 34,52 грн., які стягненню не підлягають, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позов задоволений частково, а саме на 59,80%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1448,60 грн. (59,80% від 2422,40 грн.) сплаченого ним судового збору

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача просить стягнути з відповідача 13000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр»,заявку на надання юридичної допомоги, акт надання юридичної допомоги, прайс - лист АО «Лігал Ассістанс».

Відповідно до п.4.1 Договору про надання правничої допомоги, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору. Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №159 від 02.06.2025 виконавцем надано послуги, а саме: надання усної консультації з вивченням документів (2 години) вартістю 4000,00 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 години) 9000,00 грн., отже загальна сума наданих послуг 13000,00 грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, як судовий збір, так і інші судові витрати, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, позов задоволений частково, а саме на 59,80%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 7774,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.4,12,13,81,141,263,265,273,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором позики №1845735 від 12 березня 2021 року в розмірі 20970 грн. (двадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень, з яких 15000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5970,00 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 1448,60 грн. сплаченого судового збору.

Стягунти із ОСОБА_1 7774,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Теребовлянським районним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя І.Б. Марціцка