Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №450/820/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/820/26 Провадження № 1-кп/450/391/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити в порядку спрощеного провадження матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №12026142430000022 від 10.02.2026 р., відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Львова, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, не є особою з інвалідністю, не депутат, не адвокат, не нотаріус, військовозобов"язаний, не військовослужбовець, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те. що згідно із виконавчим листом, виданим 26.12.2016 р. Сихівським районним судом м.Львова у справі №464/8025/16-ц, зобов"язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.11.2016 р. і до досягнення сином повноліття, а також ознайомленим із змістом відкритого виконавчого провадження №ВП53673174, розуміючи про необхідність сплати, в порушення вимог ст.ст.18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 р., ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 СК України, ст.ст.8,11 Закону України "Про охорону дитинства", будучи особою дієздатною та працездатною, на роботу офіційно не влаштувався, заходів до пошуку місця праці тривалий час не вживав, на обліку у Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості не перебував і не звертався, будь-якої допомоги на утримання дитини не надавав, допустив бездіяльність та маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини, діючи умисно у період часу з 03.11.2016 р. по 31.01.2026 р. жодних дій, спрямованих на виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 03.02.2017 р. не здійснив і допустив заборгованість по аліментах на загальну суму 335213,58 грн., яка сукупно перевищує виплати за 9 років та 3 місяці відповідних платежів, внаслідок чого порушив право дитини на повноцінне життя і всебічний фізичний, психічний та соціальний розвиток.

Обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в порядку ст.ст.301, 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , слідує, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, а саме у вчиненні злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 подала заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.164 КК України є вірною, оскільки він вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

За вчинення кримінального проступку обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню та при призначенні виду і розміру покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини, що обтяжують і пом"якшують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який згідно ст.12 КК України вчинив умисний кримінальний проступок, раніше не судимий, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, не одружений, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, не є особою з інвалідністю, за місцем реєстрації і проживання характеризується посередньо.

Обставиною, яка пом"якшує покарання, суд визнає щире каяття, визнання своєї винуватості та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п.38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п.34, 41 рішення "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 , докази про доходи якого та наявність у нього коштів відсутні, слід призначити основне покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним кримінальний проступок і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Арешти майна, речові докази, запобіжні заходи, процесуальні витрати та цивільний позов відсутні.

Керуючись ст.ст.302, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 381, 382КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору, засудженому, захиснику, неповнолітньому потерпілому та його законному представнику.

Суддя ОСОБА_1