Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №450/398/24 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/398/24 Провадження № 1-кп/450/84/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесених в ЄРДР за №42023142410000047 від 01.08.2023 р., відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, який не працює, не навчається, не одружений, не має на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей, не є особою з інвалідністю, не депутат, не адвокат, не нотаріус, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, військовозобов"язаний, військовослужбовець на посаді стрільця-помічника гранатометника у військові частині НОМЕР_1 , раніше судимий вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.08.2025 р. за ч.4 ст.189 КК України до покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.3 ст.146, ч.4 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 28.07.2023 р. у невстановлений органом досудового розслідування час, виконуючи роль керівника та співвиконавця злочину, спільно з ОСОБА_6 , який виконував роль співвиконавця і пособника, та ОСОБА_7 , який виконував роль співвиконавця, щодо яких матеріали кримінального провадження виділено в окреме провадження, оголошено їх в розшук та судове провадження зупинено, в умовах дії воєнного стану, маючи спільний умисел на вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 , з погрозою насильства над потерпілим, а також на незаконне позбавлення волі останнього, з корисливих мотивів, діючи в складі організованої групи, прибули до будинку АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_8 .

Перебуваючи цього ж дня приблизно о 19 год. 00 хв. у вказаному місці, дочекавшись коли ОСОБА_8 на своєму автомобілі марки "Renault Megane" номерний знак НОМЕР_2 приїхав до будинку, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підбігли до зазначеного транспортного засобу, де ОСОБА_4 відкрив водійські двері і наніс лівою ногою удар в область обличчя потерпілого, вхопив його за плече та із застосуванням фізичної сили витягнув ОСОБА_8 з автомобіля, під час чого останній намагався вчинити опір і схопився за рейлінг свого транспортного засобу. Після цього ОСОБА_4 з метою зменшення супротиву здійснив укус зубами в ліву руку вище ліктя та наніс декілька ударів в область обличчя ОСОБА_8 . В цей час ОСОБА_6 відкрив праві передні двері автомобіля марки "Renault Megane" номерний знак НОМЕР_2 та присів на пасажирське сидіння, де наніс удар правою рукою в область тулуба та виштовхнув потерпілого ОСОБА_8 з транспортного засобу. В подальшому, коли ОСОБА_4 та ОСОБА_6 витягнули ОСОБА_8 із його автомобіля, ОСОБА_9 наніс йому декілька ударів правою ногою в область правої ноги. Надалі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , із застосуванням погроз і фізичної сили, силоміць утримуючи ОСОБА_8 проти його волі, посадили останнього на заднє сидіння автомобіль марки "Тоуоtа" моделі "RAV4" номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 та він виконуючи роль пособника добровільно надав для використання під час вчинення кримінальних правопорушень організованій групі. З метою фактичного обмеження свободи переміщення потерпілого та утримання в умовах незаконного позбавлення волі, тобто у зазначеному транспортному засобі, ОСОБА_4 і ОСОБА_9 сіли в автомобіль на заднє сидіння по обидва боки поруч потерпілого, не даючи тим самим змоги вийти з нього чи покинути вказане місце. В даному автомобілі ОСОБА_6 присів за кермо та почав рух в сторону вул.Пасічної, під час чого ОСОБА_4 і ОСОБА_7 хаотично наносили тілесні ушкодження в область тулуба, тіла та голови ОСОБА_8 з метою схиляння до надання їм грошових коштів.

В подальшому, на вказаному автомобілі члени організованої групи зупинились неподалік будинку №90 на вул.Пасічній в м.Львові, де під час незаконного позбавлення волі ОСОБА_8 , утримуючи його у транспортному засобі та не даючи змоги покинути їх, ОСОБА_4 з метою психологічного подавления волі потерпілого, наніс йому хаотичні численні удари кулаками рук в область попереку, обличчя і тулуба, що відносяться до легкого ступеня тяжкості. Після цього, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в грубій формі висловили ОСОБА_8 протиправну вимогу про передачу їм грошових коштів в сумі 4000,00 доларів США, під приводом наявності у останнього боргових зобов"язань перед ОСОБА_6 і ОСОБА_4 за неналежну, на їх думку, допомогу та супровід у процесі їх лікування в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради "Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер"», висловлюючи при цьому в нецензурній формі погрози про застосування насильства до нього, які ОСОБА_8 сприйняв як реальні, усвідомлюючи можливість заподіяння вказаними особами шкоди для його життя і здоров"я.

Після вказаних дій, ОСОБА_7 відлучився від інших та направився у невстановленому напрямку, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в цей час із застосуванням погроз завдання фізичного насильства заборонили ОСОБА_8 виходити із автомобіля марки "Тоуоtа" моделі "RAV4" номерний знак НОМЕР_3 . Крім цього, з метою незаконного утримання ОСОБА_8 в автомобілі проти його волі, ОСОБА_6 знаходячись на водійському місці, маючи доступ до керування, зачиняв (блокував) замки дверей, чим перешкоджав потерпілому вийти з автомобіля та вільно пересуватись.

Через деякий час ОСОБА_6 , знаходячись за кермом зазначеного автомобіля, в якому ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 перебували на задньому сидінні, почав рух в сторону вул.Дж.Вашингтона у м.Львові, де поруч із будинком №3 призупинився і потерпілий скориставшись можливістю, а саме невеликою швидкістю транспортного засобу, на ходу відчинив двері та втік від останніх.

Надалі, під час телефонних розмов, ОСОБА_4 продовжив вимагати у ОСОБА_8 грошові кошти, при цьому погрожував насильством, чим поставив останнього у безвихідне становище і схилив зустрітись та надати такі.

04.08.2023 р. о 18 год. 20 хв. ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули на автомобільну стоянку ТРЦ "Кінг-Крос Леополіс" за адресою Львівська обл., Львівський р-н, с.Сокільники, вул.Стрийська, 30, де за вказівкою ОСОБА_4 прийшов ОСОБА_8 . Перебуваючи у вказаному місці ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_8 для себе, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 частину грошових коштів в сумі 21000,00 грн. під надуманим приводом наявності у ОСОБА_8 боргових зобов"язань перед ними, які потерпілий передав ОСОБА_4 на виконання протиправних вимог, сприймаючи погрози ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 як реальні та усвідомлюючи можливість заподіяння вказаними особами шкоди для його життя і здоров"я.

Крім цього, 07.08.2023 р. о 17 год 35 хв. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , прибули на територію стоянки ТРЦ "Кінг-Крос Леополіс" за адресою Львівська обл., Львівський р-н, с.Сокільники, вул. Стрийська, 30, де зустрілись за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 . Під час вказаної зустрічі, на їх протиправну вимогу, поєднану з погрозами життю та здоров"ю ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали від потерпілого другу частину грошових коштів у сумі 56000,00 грн., після чого протиправна діяльність організованої групи була припинена правоохоронними органами.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 здійснив вимогу передачі чужого майна (вимагання) з погрозою насильства над потерпілим, вчинене організованою групою, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.189 КК України, а також незаконне позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів, організованою групою, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.146 КК України.

Окрім цього, 04.08.2023 р. о 19 год. 18 хв. обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на автомобільній стоянці ТРЦ "Кінг-Крос Леополіс" за адресою Львівська обл., Львівський р-н, с.Сокільники, вул.Стрийська, 30, в ході здійснення вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 за неіснуючий борг, під час передачі частини грошових коштів, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, маючи раптово виниклий умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи поруч із потерпілим з наплічної сумки останнього, без його дозволу, витягнув грошові кошти у сумі 10000,00 грн., які забрав собі, спричинивши ОСОБА_8 матеріальних збитків на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 здійснив відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому визнав повністю та пояснив, що обставини, які викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість стверджується іншими доказами, зібраними по кримінальному провадженні. Однак, суд визнає недоцільним дослідження доказів про фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду.

Таким чином, аналізуючи зібрані по кримінальному провадженні докази, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень і його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.189 КК України, оскільки він здійснив вимогу передачі чужого майна (вимагання) з погрозою насильства над потерпілим, вчинене організованою групою, в умовах воєнного стану, за ч.3 ст.146 КК України, оскільки він здійснив незаконне позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів, організованою групою, та за ч.4 ст.186 КК України, оскільки він здійснив відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винуватого, який раніше судимий вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.08.2025 р. за ч.4 ст.189 КК України до покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна, на наркологічному і психіатричному обліках не перебуває, не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, посередньо характеризується по місцю народження реєстрації і проживання, обставини, які пом"якшують покарання, зокрема щире каяття, визнання своєї винуватості та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відсутність обтяжуючих покарання обставин, приходить до переконання обрати покарання в межах санції ч.4 ст.189 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.3 ст.146 КК у виді позбавлення волі, ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі, застосовуючи ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточну міру покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю, оскільки виправлення такого є неможливим без ізоляції від суспільства.

Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 був фактично затриманий та обмежений у вільному пересуванні працівниками поліції з 07.08.2023 р. по 09.08.2023 р., а також засуджений вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.08.2025 р. за ч.4 ст.189 КК України до покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна із початком строку відбування покарання з 20.03.2024 р., тобто з часу його затримання.

Віддтак, при призначенні покарання слід врахувати вимоги ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ч.5 ст.72 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п.38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п.34, 41 рішення "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Отже, наведені судом обставини, виключають застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.ст.69, 75 КК України, які передбачають призначення більш м"якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, а також звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Запобіжний захід у виді обраних обвинуваченому ОСОБА_4 домашнього арешту у нічний час та покладення відповідних обов"язків припинив свою дію.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 45772,32 грн. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10.08.2023 р. на мобільні телефони з сім-картами мобільних операторів, транспортний засіб марки "Тоуоtа" моделі "RAV4" номерний знак НОМЕР_3 та грошові кошти, слід залишити без змін з метою їх дослідження у виділених матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 09.08.2023 р. на нерухоме майно обвинуваченого ОСОБА_4 , слід скасувати.

Речові докази, які визнані постановою від 08.08.2023 р., слід залишити на зберіганні органів досудового розслідування та обвинувачення з метою їх дослідження у виділених матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.146 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточну міру покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

Згідно ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.08.2025 р., остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

За ч.4 ст.70, ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 за даним вироком відбуте ним покарання з 20.03.2024 р. по 27.02.2026 р. за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.08.2025 р., його фактичне затримання та обмеження у вільному пересуванні працівниками поліції з 07.08.2023 р. по 09.08.2023 р., а також період часу з 27.02.2026 р. до набрання даним вироком законної сили, з розрахунку день за день.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 45772,32 грн.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10.08.2023 р. на мобільні телефони з сім-картами мобільних операторів, транспортний засіб марки "Тоуоtа" моделі "RAV4" номерний знак НОМЕР_3 та грошові кошти, - залишити без змін з метою їх дослідження у виділених матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 09.08.2023 р. на нерухоме майно засудженого ОСОБА_4 , - скасувати.

Речові докази, які визнані постановою від 08.08.2023 р., - залишити на зберіганні органів досудового розслідування та обвинувачення з метою їх дослідження у виділених матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1