Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №450/5721/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5721/25 Провадження № 2/450/63/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мусієвського В. Є.

при секретарі Расяк С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернулась в суд з позовом, у якому просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 834/7094272-СК, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк» 04.10.2019 року, у розмірі 12615 грн. 28 коп., яка складається з 7861 грн. 85 коп. заборгованості по тілу кредиту, 4753 грн. 43 коп. заборгованості по відсоткам.

Мотивувала позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 04.10.2019 року звернулась до АТ «Таскомбанк» та уклала договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 834/7094272-СК, підписанням якого акцептувала публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку www.tascombank.com.ua та беззаперечно приєдналась до умов договору. Строк дії кредитного ліміту за кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту з можливістю автоматичної пролонгації. Вказала, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 12615 грн. 28 коп. Зазначила, що 26.05.2025 року між АТ «Таскомбанк» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/29-Ф, відповідно до якого, а також згідно з реєстром прав вимог до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8314/7094272-СК від 04.10.2019 року. Враховуючи наведене, просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 05.01.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач повідомлялась про судовий розгляд шляхом скерування поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Судом встановлено, що 04.10.2019 року ОСОБА_1 уклала із АТ «Таскомбанк» договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 834/7094272-СК, шляхом підписання такого особистим підписом, внаслідок чого отримала банківську картку № НОМЕР_1 із встановленим кредитним лімітом.

26.05.2025 року між АТ «Таскомбанк» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/29-Ф, відповідно до умов якого, первісний кредитор АТ «Таскомбанк» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» свої права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення до них і сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.

З реєстру прав вимог від 26.05.2025 року до договору факторингу № НІ/11/29-Ф від 26.05.2025 року вбачається, що АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 834/7094272-СК від 04.10.2019 року в розмірі 12615 грн. 28 коп., яка складається з 7861 грн. 85 коп. заборгованості по тілу кредиту, 4753 грн. 43 коп. заборгованості по відсоткам.

У відповідності розрахунку заборгованості, складеного ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість відповідача за кредитним договором № 834/7094272-СК від 04.10.2019 року станом на 31.10.2025 року становить 12615 грн. 28 коп. і складається з 7861 грн. 85 коп. заборгованості по тілу кредиту, 4753 грн. 43 коп. заборгованості по відсоткам.

Водночас, суд не може в повній мірі погодитись із наведеною позивачем сумою заборгованості відповідача за кредитним договором в повному обсязі з огляду на наступне.

Окрім заборгованості за тілом кредиту, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4753 грн. 43 коп. заборгованості по відсоткам.

При цьому позивач жодним чином не обґрунтовує порядок нарахування такої заборгованості, не зазначає період нарахування та не уточнює, які саме відсотки і у якому розмірі ним нараховані. З наданих розрахунків заборгованості встановити природу нарахованої заборгованості неможливо.

На підтвердження достовірності нарахування відсотків за користування кредитними коштами, представником позивача долучено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 834/7094272-СК від 04.10.2019 року, підписанням якого, на думку сторони позивача, ОСОБА_1 акцептувала публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», що розміщена на веб-сайті банку www.tascombank.com.ua та беззаперечно приєдналась до умов договору.

Водночас, у договорі про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 834/7094272-СК від 04.10.2019 року процентна ставка не зазначена.

Публічна пропозиція АТ «Таскомбанк», що розміщена на веб-сайті банку www.tascombank.com.ua, та умови договору, на які покликається представник позивача у позовній заяві, до матеріалів цивільної справи не долучені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитом, оскільки у договорі про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 834/7094272-СК від 04.10.2019 року відсутній обов`язок відповідача по їх сплаті позивачу первісному кредитору.

На переконання суду Публічна пропозиція АТ «Таскомбанк», що розміщена на веб-сайті банку www.tascombank.com.ua, та умови договору, на які покликається представник позивача у позовній заяві, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

У п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року, яка прийнята у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що АТ «Таскомбанк» при укладенні договору з Дубик дотримав вимог в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Необхідно також звернути увагу, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір № 834/7094272-СК від 04.10.2019 рокуу вигляді заяви-договору про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ні первісному кредитору АТ «Таскомбанк», ні ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх інтересів через суд, шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 834/7094272-СК від 04.10.2019 року у розмірі 7861 грн. 85 коп. по тілу кредиту.

Оскільки судом не встановлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували взяття відповідачем на себе зобов`язання зі сплати відсотків за користування кредитом, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 834/7094272-СК від 04.10.2019 року у розмірі 4753 грн. 43 коп. по відсоткам задоволенню не підлягають.

Наведене повністю підтверджується позицією Великої Палати Верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року, яка прийнята у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Згідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 509, 512-514, 517, 526, 527, 530, 599, 610-612, 614, 639, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 834/7094272-СК від 04.10.2019 року у розмірі 7861 грн. 85 коп. по тілу кредиту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.